Рішення № 140969317, 27.10.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 331/2537/26

Провадження № 2/317/1458/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області з Олександрівського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.07.2024 між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № 221965768, щодо забезпеченого транспортного засобу Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначений договір укладено із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у вигляді зменшення страхового платежу на 50 відсотків.

22.08.2024 у смт. Балабине Запорізького району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням іншого водія.

Унаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Ford Transit отримав механічні пошкодження.

Позивач зазначає, що відповідальним за заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобіля Dacia Logan ОСОБА_1 , що підтверджується складеним учасниками пригоди повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).

Після настання страхового випадку ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило врегулювання заявлених вимог про страхове відшкодування та виплатило потерпілій стороні 62 500 грн., що підтверджується страховим актом, розрахунком страхового відшкодування та платіжною інструкцією № 65567 від 02.12.2024.

Посилаючись на те, що договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладено на пільгових умовах, однак під час дорожньо-транспортної пригоди забезпеченим транспортним засобом керувала інша особа, ніж страхувальник, позивач вважає, що автомобіль використовувався з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, що становить 31250 грн., та понесені судові витрати.

28.04.2026 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

16.06.2026 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.07.2026.

06.07.2026 розгляд справи не відбувся в зв`язку з пошкодженням приміщення суду в результаті обстрілу.

29.07.2026, 04.09.2026 розгляд справи відкладено в зв`язку з неявкою відповідача.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явилася подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, своїми процесуальними правами скористався на власний розсуд.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення у зв`язку з чим в судовому засіданні оголошено перерву.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

05.07.2024 між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № 221965768 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6).

Із зазначеного страхового поліса вбачається, що договір укладено із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у вигляді зменшення розміру страхового платежу на 50 відсотків.

Отже факт укладення договору страхування із застосуванням передбаченої законом пільги підтверджується безпосередньо змістом страхового поліса, оформленого страховиком. У страховому полісі міститься посилання на пенсійне посвідчення ААЖ 251567 від 10.12.2012.

22.08.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля Dacia Logan під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля Ford Transit, унаслідок якої останній транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

На підтвердження обставин дорожньо-транспортної пригоди позивачем надано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), складене її учасниками, із відповідною схемою розташування транспортних засобів та підписами водіїв (а.с. 7).

Оцінюючи обставини дорожньо-транспортної пригоди та встановлюючи особу, відповідальну за заподіяну внаслідок неї шкоду, суд виходить із такого.

Із наявного в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 22.08.2024 вбачається, що її учасниками були автомобіль Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіль Ford Transit, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Згідно з пунктом 12 зазначеного повідомлення щодо автомобіля Dacia Logan, позначеного як транспортний засіб «А», позначено обставину № 15 виїзд на смугу зустрічного руху, тоді як щодо автомобіля Ford Transit, позначеного як транспортний засіб «В», позначено обставину № 13 здійснення повороту ліворуч.

Зазначені обставини підлягають оцінці у взаємному зв`язку з долученою до повідомлення схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка відображає розташування транспортних засобів та місце їх зіткнення.

Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Отже, здійснюючи маневр, пов`язаний із виїздом на смугу зустрічного руху, водій ОСОБА_1 був зобов`язаний переконатися в його безпечності та відсутності небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Однак під час виконання зазначеного маневру відбулося зіткнення з автомобілем Ford Transit, який здійснював поворот ліворуч, унаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

Суд враховує, що у цьому випадку зафіксовані учасниками пригоди маневри, їх відображення у схемі ДТП та обставини зіткнення в сукупності дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 , здійснюючи зміну напрямку руху з виїздом на смугу зустрічного руху, не забезпечив безпечності свого маневру, чим створив небезпеку для іншого учасника дорожнього руху та допустив зіткнення транспортних засобів.

При цьому суд бере до уваги, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду складено безпосередньо її учасниками та підписано обома водіями, а відомості щодо обставин пригоди зафіксовані ними під час її оформлення.

Підписання такого повідомлення не є безумовним визнанням вини будь-яким з учасників дорожньо-транспортної пригоди, однак підтверджує погодження ними відображених у ньому фактичних обставин пригоди.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.

Оцінивши наявні докази в сукупності, суд доходить висновку, що встановлені обставини є достатніми для висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та наявність причинного зв`язку між його діями і заподіянням шкоди автомобілю Ford Transit.

Суд вважає доведеним, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій водія ОСОБА_1 , який не забезпечив безпечності здійснюваного маневру, а тому саме він є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також враховує, що оформлення дорожньо-транспортної пригоди шляхом складання її учасниками спільного повідомлення відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає обов`язкового складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення.

Тому відсутність постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не виключає встановлення його цивільно-правової відповідальності за наслідки дорожньо-транспортної пригоди на підставі наявних письмових доказів.

У зв`язку з настанням страхового випадку потерпілою стороною заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю Ford Transit.

Із матеріалів справи вбачається, що для визначення розміру заподіяної шкоди проведено оцінку транспортного засобу та складено звіт № 41154 від 12.09.2024 (а.с. 11-18).

Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість автомобіля Ford Transit становила 358237,11 грн., тоді як вартість його відновлювального ремонту 500541,01 грн., що перевищує ринкову вартість транспортного засобу.

Разом із тим розмір страхового відшкодування визначено за результатами врегулювання страхового випадку та погодження із потерпілою стороною.

Згідно з узгодженням суми страхового відшкодування від 26.11.2024 погоджена сторонами сума становила 65000 грн., із якої вирахувано франшизу в розмірі 2500 грн., унаслідок чого страхове відшкодування визначено в розмірі 62500 грн. (а.с. 19).

Здійснення виплати зазначеної суми підтверджується наявними у матеріалах справи страховим актом, розрахунком страхового відшкодування та платіжною інструкцією № 65567 від 02.12.2024 (а.с. 20,22).

Наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо підстав та розміру здійсненого страхового відшкодування.

Оцінивши зазначені докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що факт здійснення позивачем страхового відшкодування в розмірі 62500 грн. є доведеним.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача частини виплаченого страхового відшкодування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Оскільки договір страхування укладено 05.07.2024, а дорожньо-транспортна пригода сталася 22.08.2024, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 у редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин.

Відповідно до статті 979 ЦК України Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Згідно зі статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 13.2 статті 13 Закону України № 1961-IV (який діяв на момент виникнення правовідносин) передбачено, що розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків за умови, що страхувальником є громадянин України учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 кубічних сантиметрів включно та належить цьому громадянину на праві власності.

Таке зменшення страхового платежу допускається за умови особистого керування цим транспортним засобом особою, яка належить до визначених законом категорій громадян, без мети надання платних послуг із перевезення пасажирів або вантажу.

Отже, передбачене пунктом 13.2 статті 13 Закону зменшення страхового платежу є спеціальною пільгою, застосування якої пов`язане не лише з відповідним статусом страхувальника, але й із дотриманням визначених законом умов використання забезпеченого транспортного засобу.

Однією з таких умов є особисте керування транспортним засобом страхувальником, який має право на відповідну пільгу.

Відповідно до пункту 38-1.1 статті 38-1 Закону України № 1961-IV, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

З правового аналізу наведених положень Закону (який діяв в момент виникнення правовідносин) свідчить, що право страховика на отримання зазначеної компенсації виникає за сукупності таких умов: укладення договору страхування із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 13.2 статті 13 Закону, використання забезпеченого транспортного засобу з порушенням умов надання такої пільги, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, здійснення страховиком страхового відшкодування та встановлення особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

При цьому пункт 38-1.1 статті 38-1 Закону України № 1961-IV є спеціальною нормою, яка передбачає окрему підставу виникнення у страховика права на компенсацію частини виплаченого страхового відшкодування.

Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля Dacia Logan укладено ОСОБА_2 із застосуванням пільги у вигляді зменшення страхового платежу на 50 відсотків.

Водночас на момент дорожньо-транспортної пригоди 22.08.2024 забезпеченим транспортним засобом керував не страхувальник ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_1 .

Таким чином, забезпечений транспортний засіб використовувався з порушенням передбачених пунктом 13.2 статті 13 Закону України № 1961-IV умов пільгового страхування, що є підставою для виникнення у страховика права на компенсацію частини виплаченого страхового відшкодування.

При цьому закон покладає обов`язок здійснення такої компенсації не на будь-яку особу, яка керувала транспортним засобом із порушенням умов пільгового страхування, а саме на особу, відповідальну за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки судом на підставі досліджених доказів встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій відповідача ОСОБА_1 , який не забезпечив безпечності здійснюваного маневру, саме він є особою, на яку відповідно до пункту 38-1.1 статті 38-1 Закону України № 1961-IV покладається обов`язок компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Та обставина, що відповідач не був стороною договору страхування, не звільняє його від зазначеного обов`язку, оскільки відповідальність у цьому випадку виникає безпосередньо на підставі спеціальної норми закону, яка пов`язує обов`язок компенсації зі статусом особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

З огляду на те, що ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило страхове відшкодування в розмірі 62500 грн., передбачена пунктом 38-1.1 статті 38-1 Закону України № 1961-IV компенсація становить 31250 грн. (62 500 грн. ? 50%).

Відповідно до статей 12, 13 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При оцінці доказів суд враховує, що позивачем надано страховий поліс, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду із відповідною схемою, документи щодо визначення та погодження страхового відшкодування, страховий акт і платіжну інструкцію, які у своїй сукупності підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідачем зазначені обставини не спростовано, будь-яких доказів на підтвердження заперечень проти позову суду не надано.

Водночас суд виходить із того, що неподання відповідачем відзиву та його неявка в судове засідання не звільняють позивача від обов`язку доказування підстав заявлених вимог, а тому висновок про їх обґрунтованість ґрунтується саме на оцінці наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено факт укладення договору страхування із застосуванням передбаченої законом пільги, використання забезпеченого транспортного засобу з порушенням умов пільгового страхування, відповідальність відповідача за заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та здійснення страховиком виплати страхового відшкодування в розмірі 62500 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 31250 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 979, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, пунктом 13.2 статті 13, пунктом 38-1.1 статті 38-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 247, 259, 263265, 268, 273, 280282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 31250 грн. 00 коп. (тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн. 00 коп. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Качан