Рішення № 140969090, 22.10.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1462/26

Провадження № 2/935/1274/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді -Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В. за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сірача В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харитонівської сільради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкуванн

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовними вимогами до Харитонівської сільради, ОСОБА_2 та просить визнати за позивачем право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1822587900:13:000:0882 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в обгрунтування якої зазначено таке.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 . Заповіту батько не залишив. Спадщину за законом прийняли позивач та відповідач ОСОБА_2 . Спадщина складається з земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку з технічними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з батьком в АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована тітка позивача ОСОБА_5 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько позивача фактично прийняв спадщину, але не оформив на себе право власності. Починаючи з літа 2008 року, тітка дуже хворіла і батько переїхати жити до неї в с. Смолівка, щоб здійснювати догляд. В селі Смолівка він фактично проживав разом з тіткою до її смерті і кілька років потому, тривалий час відкрито використовував земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, але не міг її оформити, бо не мав документів, які підтверджували б родинні зв`язки. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , не заводилась, інших претендентів на спадщину не має. На звернення позивача архів видав архівну довідку про запис в метричній книзі за 1909 рік, відповідно до якого ОСОБА_6 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . 18 травня 2026 року приватний нотаріус Білецька Н.С. видала позивачу постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, так як не змогла встановити родинні зв`язки та спадкоємець не мав зареєстрованого місця проживання разом зі спадкодавцем. Таким чином, підтвердити родинні зв`язки та визнання права власності на спадкове майно можливі виключно в судовому порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і різними написаннями прізвищ.

Представник позивача адвокат Сірач В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав пояснення, які зазначені в позовні зачяві та доповнив, що ОСОБА_5 є тітка ОСОБА_3 по батьку ОСОБА_9 , який був рідним братом померлої ОСОБА_10

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в ході розгляду справи направив до суду заяву в якій проти задоволення позову не заперчив, просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Представник відповідача Харитонівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника сільської ради.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона проживала поруч із ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 є його тіткою, коли вона захворіла, то ОСОБА_3 доглядав за нею, проживав з нею по АДРЕСА_1 . Хата була переписана дуже давно, точно не пам`ятає з якого часу ОСОБА_12 проживав разом з тіткою, не пам`ятає періоду. До ОСОБА_12 на вихідні періодично приїжджала дружина з міста Житомира. ОСОБА_12 доглядав за тіткою весь час, приблизно років 10 років до смерті тітки, оскільки вона потребувала догляду, у зв`язку з хворобою. Після її смерті він продовжував проживати в будинку.

Суд, заслухавши учасинків процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Білецької Н.С., то ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві власності на змельну ділянку № НОМЕР_2 площею 4,0674 га, кадастровий номер 1822587900:13:000:0882, яка розташована на території Харитонівської сілської ради Житомирського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої за законом був її племінник ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.05.2026 приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Білецька Н.С. видала свідоцтво щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частку спадщини кожному: сину ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_1 , яка складається з: земельної ділянки площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 06 травня 2026 року за № 136 виданої сільським головою виконавчого комітету Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про те, що ОСОБА_3 протягом останніх років обробляв та доглядав за земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,0675 га за кадастровим номером 1822587900:13:000:0882, що належала на праві приватної власності його тітці, ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 762004 від 10.10.2006.

Також, позивачем надано довідку від 31 березня 2026 року за № 98, яка видана сільським головою виконавчого комітету Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею і на день її смерті за цією адресою прживав, але не був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . В належному ОСОБА_3 в жилому будинку в АДРЕСА_1 і на день смерті ОСОБА_4 і протягом 6-ти місяців з дня її смерті проживав, але не був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підтвердження родинних відносин позивачем надано такі документи: архівну довідку від 07.08.2025 Державного архіву Житомирської області про те, що у метричній книзі реєстрації народження по римо-католицькій парафії костьолу м-ка Івниця Житомирського повіту Волинської губернії за 1909 рік зазначено, що « ОСОБА_13 » «так у документі, текст російською мовою» народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Смолівка. Батьки: міщани Івницького товариства «Джигадло Адам и Бронислава, уродженная Свенцицкая» «так у документі, текст російською мовою», свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 , довідку начальника відділу Державного архіву Житомирської області від 02.12.2025 № С-5521/04-2.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Аналізуючи вказані норми, слід дійти висновку про те, що для підтвердження факту прийняття спадщини особі, яка не подала таку заяву в нотаріальну контору, необхідно доводити саме обставини, що підтверджують факт спільного постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Частиною першою та шостою ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналізуючи надані докази та пояснення свідка в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази в їх сукупності та взаємному зв`язку не є достатніми для підтвердження родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , як племінника та тітки, оскільки батьком ОСОБА_3 записаний ОСОБА_9 національність якого записана в свідоцтві як "поляк", який зі слів представника позивача адвоката Сірача В.С. є рідним братом померлої ОСОБА_4 , а батьком ОСОБА_4 записаний ОСОБА_15 національність якого записана як українець, отже вбачається що батько ОСОБА_10 мав національність - українець, а його син ОСОБА_16 (рідний брат ОСОБА_10 зі слів) мав національність "поляк". Крім того, в архівній довідці від 07.08.2025 зазначено прізвище « ОСОБА_7 и ОСОБА_17 ", а не ОСОБА_18 .

Також, у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, провадження 61-15380св20, зазначено, що для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем, проживання має бути фактичним.

Суд дослідивши надані докази та показання свідка ОСОБА_11 встановив неможливість достовірно встановити прийняття спадщини ОСОБА_3 , оскільки проживання разом із спадкодавцем, має бути фактичним, а довідка Харитонівської сілсьької ради Житомирського району Житомирської області від 31.03.2026 за № 98 не є достатнім доказом відповідно до статті 80 ЦПК України, оскільки з неї неможливо встановити дійсні обставини фактичного проживання позивача з померлою тіткою ОСОБА_14 , в довідці не зазначено з якого часу позивач проживав з останньою та не зазначено на підставі чого (яких документів чи обставин) сільский голова ОСОБА_19 дійшла таких висновків.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Враховуючи вищевказане, суд оцінюючи докази, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, дійшов висновку про те, що позивачем не доведено фактичне прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 та родинних відносин між ними, на підтвердження вказаних обставин достовірних та достатніх позивачем не надано, оскільки пояснення свідка судом враховавані, однак показання свідка про події двадцятирічної давнини та довідка сільської ради не є достатнім та достовірним доказом, який встановлює факт прийняття спадщини, а інших доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано, а тому відсутні підстави вважати доведеним послідовний перехід права на земельну ділянку кадастровий номер 1822587900:13:000:0882 відповідно до Державного акту серії ЯГ № 762004, загальною площею 4,0675 га з ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , а надалі до ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позовні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного вище і керуючись ст.ст. 12,13,81,258,259,263-265,268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харитонівської сільради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1822587900:13:000:0882 відповідно до Державного акту серії ЯГ № 762004, загальною площею 4,0675 га - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харитонівська сільська рада, код ЄРДПОУ 04348740 місцезнаходження: вул.Перемоги, 23, с. Харитонівка, Житомирський район, Житомирська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО