Постанова № 14096825, 21.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2010 р. Справа № 2а-7810/10/1470

м.Миколаїв

12:35

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А.,

за участю представників:

позивача: Граненко О.М. дов. від 01.04.2010,

відповідача: Дикусар О.П. дов. №52/10/10-008 від 14.01.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомФГ "Са.Єр.", вул. Шевченка, 13,Іванівка,Веселинівський район, Миколаївська область,57070 доВеселинівська міжрайонна ДПІ у Миколаївській області, вул. Леніна, 10,Веселинове,Веселинівський район, Миколаївська область,57001 проскасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.10 р. № 0000242301/0, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.10.2010 №0000242301/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- невідображення у бухгалтерському обліку контрагента позивача ТОВ «БПК «Ольвія»відвантаження товарно-матеріальних цінностей на користь позивача є порушенням з боку ТОВ «БПК «Ольвія», однак не є підставою для висновку про відсутність таких поставок, оскільки їх реальність підтверджується первинними бухгалтерськими документами, картками складського обліку про оприбуткування та використання для сільськогосподарського виробництва та їх оплатою в повному обсязі.

- висновок податкової про порушення позивачем вимог п.81.2 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок заниження суми податку, що залишається в розпорядженні сільгоспвиробника і використовується ним на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення у сумі 69750,0 грн. є безпідставним, оскільки за березень 2010 року позивачем взагалі не задекларовано податкові зобовязання, а лише податковий кредит.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.42-46), посилаючись на безтоварність та нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «БПК «Ольвія»усних правочинів з купівлі-продажу будівельних матеріалів та мінеральних добрив на загальну суму 418500,0 грн. (ПДВ 69750,0 грн.), оскільки перевірка фактів придбання товарів по ланцюгу постачання вказує на відсутність поставки товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Харвест Інвестмен»та ТОВ «РКЦ «Аккорд»до ТОВ «БПК «Ольвія»і, відповідно, від ТОВ «БПК «Ольвія»до Ф/г «Са.Єр.».

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 21.12.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

19.10.2010 Веселинівською міжрайонною державною податковою інспекцією (надалі Веселинівська МДПІ), проведено документальну невиїзну перевірку Фермерського господарства «Са.Єр.»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податку ТОВ «БПК «Ольвія» за березень 2010 року.

За результатами перевірки Веселинівською МДПІ складено акт №203/2301/35130789 від 20.10.2010 (а.с.8-21).

У висновках акту перевірки відповідачем вказано на відсутність поставок ТОВ «БПК «Ольвія» товарів Ф/г «Са.Єр.»у березні 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання наслідків та порушення позивачем п.81.2 ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №168/97-ВР), а саме: заниження суми податку, що залишається в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в сумі 69750,0 грн., в тому числі за березень 2010 року - 69750,0 грн.

При цьому, висновок про заниження суми податку, що залишається в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, зроблено у звязку з визнанням нікчемними правочинів у взаємовідносинах Ф/г «Са.Єр.»з ТОВ «БПК «Ольвія» на загальну суму операції 418500,0 грн., в т.ч. ПДВ 68750,0 грн. (а.с.20).

На підставі акту перевірки, 26.10.2009 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000242301/0, яким позивачу нараховані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість в сумі 69750,0 грн.

Не погодившись з винесеним Веселинівською МДПІ податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем у акті перевірки та під час розгляду справи підтверджено наявність у Ф/г «Са.Єр.»податкових накладних №14 від 11.03.2010 на придбання будівельних матеріалів та №1 від 04.03.2010 на придбання мінеральних добрив, виписаних ТОВ «БПК «Ольвія», загальна сума ПДВ по яких становить 69750,0 грн.

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт перевірки на момент видачі ТОВ «БПК «Ольвія»податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних. Відповідачем також зазначено, що у податковій звітності з ПДВ за січень, березень 2010 року ТОВ «БПК «Ольвія»відобразило податкові зобовязання за результатами взаємовідносин з Ф/г «Са.Єр.».

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем сформовано податковий кредит у той податковий період, коли ним були отримані податкові накладні.

Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктами оподаткування, наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем та його безпосереднім контрагентом).

Закон №168/97-ВР не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Так, у пункті 1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на мити територію України.

Згідно з вимогами п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідні до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні (а.с.23,28), податкові накладні (а.с.24,29), платіжні доручення на оплату товару (а.с.26,32), картки рахунку 2.0.5 «Запаси: Будматеріали»та 2.0.8 «Запаси: Міндобрива»(а.с.22,27), акти на списання будівельних матеріалів та мінеральних добрив (а.с.25,30,31), які в повному обсязі підтверджують фактичне виконання з боку ТОВ «БПК «Ольвія»та Ф/г «Са.Єр.»господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та право позивача на віднесення сум ПДВ за вказаними угодами до податкового кредиту.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено факт «безтоварності»господарських операцій за усними угодами купівлі-продажу, укладеними між ТОВ «БПК «Ольвія»та Ф/г «Са.Єр.», а також висновку, що укладені угоди спрямовані на отримання податкових пільг, а не на досягнення господарсько-фінансового результату.

Що стосується посилання відповідача на нездійснення господарських операцій між ТОВ «БПК «Ольвія»та його контрагентами (продавцями) ТОВ «Харвест Інвестмен»та ТОВ «РКЦ «Аккорд», встановлені у ході перевірок зазначених підприємств, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачає обовязку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше). Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обовязку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншої о платника податків, тим більше щодо субєктів господарської діяльності, з якими Ф/г «Са.Єр.» взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин.

Порушення контрагентами Ф/г «Са.Єр.»або субєктами підприємницької діяльності, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення Ф/г «Са.Єр.»до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Виходячи зі змісту податкового повідомлення-рішення №0000242301/0 від 26.10.2010, податкове зобовязання (за штрафними санкціями) у сумі 69750,0 грн. нараховане позивачу за порушення п.81.2 ст.81 Закону №168/97-ВР, який передбачає, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У акті перевірки та запереченнях проти позову відповідач зазначає, що порушення позивачем п.81.2 ст.81 Закону №168/97-ВР (заниження суми податку) повязане з визнанням нікчемними правочинів укладених між Ф/г «Са.Єр.»та ТОВ «БПК «Ольвія».

Суд вважає вказані висновки помилковими з підстав викладених вище.

Що стосується нарахування відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0000242301/0 від 26.10.2010 штрафних санкції у сумі у сумі 69750,0 грн., то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Розміри та порядок накладення штрафних санкцій за порушення податкового законодавства передбачені ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-Ш (із змінами і доповненнями) (надалі - Закон №2181-Ш).

Відповідачем в якості правової підстави нарахування позивачу штрафних санкцій зазначений п.4.2.2 ст.4 Закону №2181-Ш (без вказівки підпункту), який визначає випадки самостійного визначення податковим органом сум податкового зобовязання. Посилання на приписи ст.17 Закону №2181-Ш у податковому повідомленні-рішенні відсутні, в той час як до позивача застосовані саме штрафні санкції. Тобто, за своєю формою податкове повідомлення-рішення не відповідає п.6.1 Закону №2181-Ш.

Крім того, враховуючи, що Веселинівською МДПІ не доведено суду фактів порушення Ф/г «Са.Єр.»норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, то застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, п.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати винесене Веселинівською МДПІ Миколаївської області податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 №0000242301/0 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Фермерському господарству «Са.Єр.» (вул.Шевченка, 13, с.Іванівка, Веселинівський район, Миколаївська область, 57070) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 27.12.2010