Рішення № 140968072, 27.10.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Мукачево Справа №303/5233/26

2/303/2411/26

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

секретар судового засідання Кеменяш Н.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», від імені якого діє Мірошніков Петро Вікторович, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів в порядку регресу в сумі 11004,41 доларів США та 5000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність права на стягнення завданої банківській установі шкоди, з урахуванням обставин встановлених ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 29.06.2021 у справі 297/2937/16-к щодо привласнення відповідачем грошових коштів в сумі 10574,00 доларів США. На виконання судових рішень у справі №297/2671/18, які набрали законної сили 21.04.2026, позивачем виплачено на користь ОСОБА_2 11004,41 доларів США та 5000,00 гривень майнової шкоди, завданої відповідачем.

Нормативно-правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи статті 1191 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Належним чином повідомлений про дату та час розгляду справу відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 29.06.2021 у справі 297/2937/16-к обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі статті 49 Кримінального кодексу України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали, 30.05.2012 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керуючого ТВБВ № 10006/0135 Берегівського відділення ВАТ «Ощадбанк», будучи службовою та матеріально відповідальною особою, знаходячись в приміщенні ТВБВ № 10006/0135 за адресою АДРЕСА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем та довірою ОСОБА_2 , котрий на підставі договору № 135926 від 03.05.2012 року вніс на вклад «Депозитний» кошти в сумі 10 574 доларів США строком на 6 місяців, привласнив вилучені з каси банку гроші в сумі 10574 доларів США, хоча ОСОБА_2 був впевнений, що його кошти знаходяться на депозитному рахунку під процентами. Вказаними діями ОСОБА_1 привласнив та використав на власні потреби грошові кошти в розмірі 10574 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 84485,20 гривен, чим спричинив ОСОБА_2 значну матеріальну шкоду.

Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиціальним фактом, який встановлено у кримінальній справі №297/2937/16-к, є факт привласнення 30.05.2012р. керуючим ТВБВ №10006/0135 Берегівського відділення ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 10574 доларів США за договором №135926 від 03.05.2012р. на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у справі №297/2671/18 змінено рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року та стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 11004,41 доларів США у відшкодування матеріальної шкоди та 5000,00 гривень витрат на надання правничої допомоги.

На виконання вказаного рішення, з урахуванням постанови апеляційного суду, на рахунки, які були зазначені ОСОБА_2 в заяві від 1 травня 2026 року (а.с. 49 51), позивачем було виплачено на користь ОСОБА_2 11004,41 доларів США та 5000,00 гривень матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Перерахування вказаних коштів підтверджується доданими до позовної заяви платіжними інструкціями від 06.05.2026 №2245581852508 на суму 10574,00 доларів США (вклад), №2245582706908 на суму 312,60 доларів США (проценти), №2245559336008 на суму 73,08 доларів США (сплата ПДФО із суми процентів), №2245558755908 на суму 20,30 доларів США (сплата ВЗ із суми процентів), №2245583085308 на суму 24,43 доларів США (пеня), №2245583809508 на суму 5 000,00 гривень витрат на правничу допомогу (а.с. 52-57).

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктами 1 та 3 статті 134 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, а також коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

З урахуванням зазначеного, а також наявних в матеріалах справи наказів про призначення ОСОБА_1 на посаду від 13.12.2010 та про його звільнення від 06.07.2015, суд констатує, що описані вище кримінальні правопорушення вчинялися відповідачем при перебуванні у трудових відносинах з позивачем.

Суд зауважує, що відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству врегульовано нормами Кодексу законів про працю України, а не нормами Цивільного кодексу України.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі № 199/6426/15-ц (провадження № 61-14201св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 463/4040/15-ц (провадження № 61-23441св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 489/1902/18 (провадження № 61-282св19), ), від 7 липня 2021 року у справі № 500/9201/18 (провадження № 61-19437св20).

Також, відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України, для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Водночас, юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 Цивільного кодексу України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

До аналогічного висновку прийшов Верховний суд України у постанові від 21.12.2016 у справі № 675/28/15-ц.

Суд зазначає, що судові рішення по справі №297/2671/18 набрали законної сили 21.04.2026, матеріальну шкоду виплачено позивачем 06.05.2026, а отже строк, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України позивачем не пропущено.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати по справі у сумі 7397,05 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись статтями. 8, 124, 129, 131-1 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 130, 134 Кодексу законів про працю України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суму 11004,41 доларів США (одинадцять тисяч чотири долари 41 цент) та 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суму 7397,05 гривень (сім тисяч триста дев`яносто сім гривень 05 копійок) у відшкодування судових витрат по справі.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

6. Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129).

Представник позивача: Мірошніков Петро Вікторович, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя В.В. Кость