Рішення № 140967825, 26.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2941/26

Провадження № 2/206/2185/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючої судді Поштаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Содоль М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Позовні вимоги та порядок розгляду справи

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 338693069 від 23 серпня 2022 року в розмірі 45 433,00 грн, з яких 10 000,00 грн основний борг і 35 433,00 грн проценти за користування кредитом. Також просить стягнути 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано укладенням відповідачкою електронного кредитного договору з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», отриманням кредитних коштів та невиконанням зобов`язань. Позивач посилається на набуття права вимоги внаслідок послідовного відступлення первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом позивача. На підтвердження дострокової вимоги надано лист від 4 грудня 2025 року та документи про його відправлення.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином. У пункті 4 прохальної частини позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідачки.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення повідомлена належним чином. Причин неявки суду не повідомила. Відзиву, заперечень чи клопотань не подала. Ухвалою суду від 26.10.2026 постановлено провести заочний розгляд справи.

За наявності умов, передбачених статтею 280 ЦПК України, суд розглядає справу заочно за наявними доказами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється. Неподання відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від доказування обставин, на які він посилається.

Укладення договору та надання кредиту

23 серпня 2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 338693069. Сума першого траншу становила 1 000,00 грн. У договорі відображено електронний підпис позичальниці одноразовим ідентифікатором MNV88TM5, надісланим 23 серпня 2022 року о 19:14:29 та введеним о 19:17:28.

З довідки первісного кредитора щодо дій позичальниці в інформаційно-телекомунікаційній системі вбачається збільшення суми кредиту 23 серпня 2022 року на 9 000,00 грн. Надання коштів підтверджується платіжними дорученнями від 23 серпня 2022 року № 29684576-68ef-44a3-91b3-df07b94bd6a6 на 1 000,00 грн та № e9a14de7-9b75-4034-9ba6-01d0f9112750 на 9 000,00 грн з відмітками про проведення банком. В обох зазначені відповідачка, її податковий номер, номер спірного договору та картка, що закінчується цифрами 2613.

Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 12 червня 2026 року № 20.1.0.0/7-260603/76312-БТ підтверджено належність цієї картки ОСОБА_1 , наявність у банківських анкетних даних фінансового номера телефону, зазначеного в кредитному договорі, та зарахування на її рахунок 23 серпня 2022 року 9 000,00 грн і 1 000,00 грн. Отже, сукупність договору, відомостей про дії позичальниці, платіжних документів і незалежного підтвердження банку доводить отримання нею 10 000,00 грн у межах спірної кредитної лінії.

Відповідно до статей 207, 626, 628, 638, 1054, 1055 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір може бути укладений в електронній формі з підписанням одноразовим ідентифікатором. За наведеними доказами суд установив погодження сторонами індивідуальних умов договору та його виконання кредитодавцем. Самої лише відсутності паперового підпису недостатньо для заперечення письмової форми такого договору.

Перехід права вимоги до позивача

За договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та реєстром прав вимоги № 197 від 4 жовтня 2022 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги за договором № 338693069. У рядку 245 витягу з реєстру ідентифіковано ОСОБА_1 , її РНОКПП, номер і дату договору, основний борг 10 000,00 грн та проценти 10 401,00 грн, разом 20 401,00 грн.

За договором факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року та реєстром прав вимоги № 1 від тієї самої дати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». Пункт 4.1 цього договору пов`язує перехід права з підписанням реєстру. У витягу щодо відповідачки зазначено 10 000,00 грн основного боргу та 35 433,00 грн процентів. Також надано платіжний документ про фінансування за цим реєстром.

15 липня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 15/07/25-Е. Відповідно до пункту 1.2 право вимоги переходить у момент підписання акта приймання-передачі реєстру боржників. Такий акт підписаний 15 липня 2025 року. Рядок 13822 реєстру містить дані ОСОБА_1 та договору № 338693069 із загальною сумою 45 433,00 грн, у тому числі 10 000,00 грн основного боргу й 35 433,00 грн процентів, без комісій і штрафів.

За статтями 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу. Наведені договори, індивідуалізовані реєстри та акт підтверджують належність позивачу спірного права вимоги. Водночас відступлення не змінює строків виконання зобов`язань і не робить строковий борг достроково належним до сплати.

Строк повернення основної суми кредиту

За пунктом 7.1 договору дата 30 серпня 2022 року є орієнтовною датою погашення кредиту та відповідає закінченню семиденного дисконтного періоду. Водночас пункт 11.1 встановлює п`ятирічний строк дії договору, а пункт 11.2 прямо передбачає право користування кредитом до закінчення цього строку або дострокового розірвання. Пункт 7.2 зобов`язує повернути основну суму протягом п`яти календарних днів після закінчення договору або його дострокового припинення у передбаченому договором порядку.

Системне тлумачення цих умов відповідно до статей 213, 637 ЦК України не дає підстав ототожнювати закінчення дисконтного періоду із закінченням строку кредитування. П`ятирічний строк договору спливає 23 серпня 2027 року; на час вирішення спору він не закінчився. Вимога позивача від 4 грудня 2025 року також прямо визначає строк кредиту до 23 серпня 2027 року. Зазначення семи днів у довідці про дії позичальниці не змінює погоджених сторонами пунктів 7.2, 11.1 і 11.2 договору.

Частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» дозволяє вимагати дострокового повернення споживчого кредиту у разі встановленого нею прострочення, якщо це передбачено договором. Кредитодавець повинен письмово повідомити споживача про порушення, необхідні для його усунення дії та строк їх виконання. Повернення платежів, строк яких не настав, здійснюється протягом 30 календарних днів з дня одержання вимоги; усунення порушення протягом цього строку припиняє її чинність. Договірний п`ятиденний строк не може звужувати ці гарантії споживача.

Позивач надав вимогу від 4 грудня 2025 року № 25770986138/ВМ про дострокове повернення 45 433,00 грн, опис вкладення до відправлення № 0505519673414 та список поштових відправлень зі штемпелем від 12 грудня 2025 року. Вимогу направлено на адресу відповідачки, зазначену в договорі. Ці документи підтверджують відправлення, але не містять відомостей про вручення, дату одержання або обставини невручення, які б засвідчували ухилення адресатки від одержання.

У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2026 року у справі № 758/7615/23 роз`яснено спеціальний характер частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування»: позовна заява не замінює передбаченої законом досудової вимоги. Для покладення обов`язку дострокового повернення необхідно встановити дотримання порядку пред`явлення такої вимоги. Суд застосовує цей висновок у частині загального порядку дострокового повернення споживчого кредиту, а не спеціальних правил щодо іпотеки.

Оскільки за наданими доказами неможливо встановити початок і закінчення строку для виконання дострокової вимоги, позивач не довів настання строку повернення 10 000,00 грн основного боргу. Належне повідомлення про судове засідання має іншу правову мету та не підтверджує вручення досудової вимоги. У цій частині позов є передчасним і задоволенню не підлягає. Цей висновок не означає відсутності самого кредитного зобов`язання.

Проценти за користування кредитом

Пункти 7.3.1 і 7.3.2 договору встановлюють самостійні строки сплати процентів: не пізніше останнього дня дисконтного періоду, а після його закінчення щоденно. Тому відсутність підстав для дострокового стягнення основного боргу не усуває обов`язку сплатити вже належні до сплати проценти.

За пунктом 8.3 базова ставка в межах дисконтного періоду становить 2,10 % на день, за пунктом 8.4 після нього 2,98 % на день. Пункт 8.5 передбачає умови застосування зниженої ставки 1,68 % на день. У наданому розрахунку за сім днів у межах дисконтного періоду враховано 1 176,00 грн, тобто за нижчою ставкою 1,68 %. За період з 31 серпня до 27 грудня 2022 року включно враховано 119 днів за ставкою 2,98 % на день від 10 000,00 грн, або 35 462,00 грн. Загальна сума нарахувань становить 36 638,00 грн.

У розрахунку враховано сплату 315,00 грн 2 вересня 2022 року, 40,00 грн 10 вересня 2022 року та 850,00 грн 29 вересня 2022 року, разом 1 205,00 грн, зарахованих на проценти. Таким чином, несплачений залишок становить 36 638,00 ? 1 205,00 = 35 433,00 грн. Передачу облікового залишку між кредиторами суд не розцінює як додаткову сплату позичальницею. Розрахунки первісного кредитора і ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» узгоджуються з реєстрами відступлення; позивач не заявляє нових процентів за період після 27 грудня 2022 року.

Проценти заявлені за період у межах погодженого строку користування кредитом. Застосування після дисконтного періоду ставки 2,98 % передбачене індивідуальними умовами та саме по собі не означає нарахування неустойки чи процентів за статтею 625 ЦК України. Вимог про стягнення пені, штрафу або платежів за пунктом 12.4 договору позивач не заявляє. Суд перевіряє саме правову природу та період нарахувань, а не лише їх найменування в розрахунку.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначила, що обмеження максимальної денної ставки, запроваджене Законом № 3498-IX, не поширюється автоматично на договори, укладені до 24 грудня 2023 року, якщо строк кредитування не продовжено після цієї дати. За відсутності відповідної позовної вимоги споживача суд не може довільно змінювати оспорювану умову про ціну, однак зобов`язаний врахувати нікчемність і тлумачити нечіткі умови договору.

Спірний договір укладено 23 серпня 2022 року; даних про продовження строку кредитування після 24 грудня 2023 року немає. Усі заявлені проценти нараховані у 2022 році. Підстав для ретроспективного обмеження цих нарахувань ставкою 1 % на день або для довільного зменшення їх суми суд не встановив. Розрахунок у межах заявлених вимог не перевищує погодженої плати; збільшувати його шляхом застосування базової ставки замість фактично врахованої зниженої суд за межами позову не вправі.

Дніпровський апеляційний суд у постанові від 20 січня 2026 року у справі № 243/3755/23 також розмежував договірну плату в межах строку кредитування та нарахування після закінчення цього строку або його належної зміни. Суд ураховує цей підхід щодо природи процентів, водночас не ототожнює фактичні обставини тієї справи з цим спором. Нарахування за статтею 1048 ЦК України та виконання дострокової вимоги потребують окремої перевірки.

Згідно зі статтями 12, 13, 7681, 89 ЦПК України суд оцінює докази в сукупності. У цій справі вимога про проценти підтверджена не лише одностороннім підсумковим розрахунком, а й погодженими ставками та строками, документами про надання коштів, даними про платежі й послідовними реєстрами вимог. Доказів інших погашень у матеріалах немає. Отже, позов підлягає задоволенню в частині 35 433,00 грн процентів.

Судові витрати

Сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн підтверджено платіжною інструкцією № 47072 від 24 квітня 2026 року. Частка задоволених майнових вимог становить 35 433,00 / 45 433,00. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 ? 35 433,00 / 45 433,00 = 2 076,39 грн судового збору.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надані договір з АБ «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткова угода № 25770986138 від 1 вересня 2025 року та підписаний сторонами акт від 29 грудня 2025 року на 7 000,00 грн. Акт індивідуалізує відповідачку та спірний договір: складання позову 5 000,00 грн, вивчення матеріалів 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту до банку та клопотання про витребування доказів по 500,00 грн. Надані запит, листування з банком і клопотання підтверджують зв`язок цих послуг із розглядом справи.

За частиною другою статті 137 ЦПК України розподілу підлягають документально підтверджені витрати, сплачені або такі, що підлягають сплаті. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 роз`яснила функціональне призначення опису робіт та неприпустимість надмірного формалізму при його оцінці. Зменшення витрат за критерієм неспівмірності відповідно до частин п`ятої і шостої статті 137 ЦПК України потребує клопотання іншої сторони.

Відповідачка такого клопотання не подала. Суд установив реальність наданих послуг, їх зв`язок зі справою та достатність документального підтвердження. Вартість 7 000,00 грн, з огляду на обсяг перевірки електронного договору, трьох переходів права вимоги та банківських доказів, не є очевидно нерозумною. У зв`язку з частковим задоволенням позову пропорційному відшкодуванню підлягає 7 000,00 ? 35 433,00 / 45 433,00 = 5 459,27 грн. Це є пропорційним розподілом за статтею 141 ЦПК України, а не зменшенням гонорару за неспівмірністю. Решту судових витрат несе позивач.

Керуючись статтями 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 280284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956; місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) заборгованість за процентами за користування кредитом за договором № 338693069 від 23 серпня 2022 року в сумі 35 433 (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять три) гривні 00 копійок.

У задоволенні вимоги про дострокове стягнення 10 000,00 грн основного боргу відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) гривень 39 копійок судового збору та 5 459 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 27 копійок витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині витрати позивача на відповідачку не покладати.

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлений і з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Оскільки справу розглянуто за відсутності учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка може оскаржити його в загальному порядку; строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення відповідної ухвали. Заочне рішення набирає законної сили, якщо у встановлені ЦПК України строки не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Повне рішення складено 26.10.2026

Суддя О. В. Поштаренко