Рішення № 140966590, 28.09.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 348/93/26

Провадження № 2/202/2846/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року позивач звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом про визнання за ним права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 06.10.1998 року, виданим представництвом Фонду державного майна України в місті Донецьку, він набув у приватну власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в ідеальній долі розміром 70,4%.

Крім того, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 30.05.1998 року ним було прийнято у дар іншу частину цієї ж квартири, а саме площею 29,60%.

Його право власності на цей майно було зареєстровано Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» у реєстровій книзі № 5/5дк-153(196): на долю 70,4% за реєстраційним номером 153 від 07.10.1998 року та на долю 29,60% у реєстраційній книзі № 5/5дк197 за реєстраційним номером 153 від 16.04.1999 року.

Згідно з копією технічного паспорта від 14.04.1999 належна йому квартира має загальну площу 63,3 кв.м, житлову площу 43,7 кв.м, підсобну площу 19,6 кв.м, балкон (лоджія) 0.9 кв.м тта 2,1 кв.м, наведена площа 66,3 кв.м.

Позивачем також зазначено, що після окупації він виїхав з міста Донецька та отримав статус внутрішньо переміщеної особи.

08 грудня 2025 року з метою внесення відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він звернувся до державного реєстратора Надвірнянської міської ради з заявою про державну реєстрацію речових прав.

Рішенням державного реєстратора № 82434741 від 17 грудня 2025 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій через неможливість підтвердити інформацію про зареєстровані права, що виникли до 01 січня 2013 року, оскільки паперові документи залишилися на тимчасово окупованій території України та відповідні відомості не були внесені до відповідного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з втратою оригіналів документів він позбавлений можливості в позасудовому порядку оформити право власності та внести відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За цих підстав позивач просить визнати за ним право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 63,3 кв.м, житловою площею 43,7 кв.м, підсобною площею 19,6 кв.м.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 передано підсудність справ Петровського районного суду міста Донецька Краснолиманському міському суду Донецької області.

Відповідно до розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Тож ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року зазначену цивільну справу було передано за виключною підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 23 березня 2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 04 травня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Романко В.М. позовні вимоги підтримали.

Донецька міська рада про розгляд справи була повідомлена, відзив на позов не надала, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, тому справу розглянуто у відсутність представника відповідача на підставі наявних даних та доказів.

Суд, з`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

Судом установлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 06 жовтня 1998 року, виданим Фондом державного майна України в м. Донецьку, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності ідеальна доля розміром 70,4% квартири АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно з договором дарування від 30 травня 1998 року, укладеним між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Вознюк Л.М. за реєстром № 632, позивач прийняв у дар частину вказаної квартири розміром 29,60%.

Таким чином, позивач є одноосібним власником зазначеного нерухомого майна в повному обсязі.

Як вбачається із наявних реєстраційних написів КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», право власності ОСОБА_1 на долю 70,4% було зареєстровано у реєстровій книзі № 5/5дк-153(196) за реєстраційним номером 153 від 07.10.1998 року, а на долю 29,60% у реєстраційній книзі № 5/5дк197 за реєстраційним номером 153 від 16.04.1999 року.

Відповідно до копії технічного паспорта БТІ м. Донецька від 14.04.1999 року (інвентарний номер 5/9850, реєстровий номер 5/5дк 153(197) квартира АДРЕСА_1 є трикімнатною, розташована на 4-му поверсі 9-ти поверхового будинку, має загальну площу 63,3 кв.м, житлову площу 43,7 кв.м, підсобну площу 19,6 кв.м, балкон (лоджія) 0,9 кв.м та 2,1 кв.м, наведена площа складає 66,3 кв.м.

17 грудня 2025 року рішенням державного реєстратора Надвірнянської міської ради Шаніної Л.С. за № 82434741 відмовлено у проведенні реєстраційних дій через неможливість підтвердити права власності на нерухоме майно у зв?язку з окупацією Донецького району Донецької області.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, суд керується тим, що відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В частині 1 статті 4 ЦПК України також визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Загальновідомим і таким, що не підлягає доказуванню, є факт окупації російською федерацією частини Донецької області, в тому числі м. Донецька, де зберігалися документи, які підтверджують реєстрацію в установленому до 01.01.2013 року порядку права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані в м. Донецьку.

Водночас суд вважає доведеним факт належності позивачу на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , оскільки це підтверджується копією свідоцтва про право власності від 06.10.1998 № НОМЕР_1 , копією договору дарування від 30.05.1998, копією технічного паспорта на квартиру, відміткою у паспорті громадянина України про реєстрацію місця проживання позивача 16.01.1998 у спірній квартирі.

Слід відзначити також, що Донецька міська рада, яка представляє територіальну громаду міста Донецька, право власності позивача на вищевказане нерухоме майно не заперечувала, будь-яких заперечень проти позову не надала.

Відомості про наявність прав інших осіб на це нерухоме майно відсутні.

Згідно з відміткою у паспорті громадянина України позивач був зареєстрований 16.01.1998 року за адресою АДРЕСА_2 .

Отже підстав не довіряти твердженням позивача про належність йому вищевказаного нерухомого майна в суду немає.

Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено право власності позивача на спірну квартиру, але позивач позбавлений можливості реалізовувати свої правомочності власника майна через відсутність відповідних відомостей про реєстрацію його права власності та неможливість їх отримати через окупацію частини Донецької області, де зберігалися документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, суд вважає можливим позов задовольнити та визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка має загальну площу 63,3 кв.м, житлову площею 43,7 кв.м, підсобну площу 19,6 кв.м, а загалом наведену площу 66,3 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія Марченко