Ухвала суду № 140966547, 14.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11262/26

Провадження № 1-кс/202/7918/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000002666 від 08.10.2026 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, фізичної особи-підприємця, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провдження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000002666 від 08.10.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва забезпечується групою прокурорів відділу Дніпропетровської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 жовтня 2026 року о 20 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «HYUNDAI ACCENT ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 , який, згідно із свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 від 08.12.2011 належить йому на праві власності, рухався у темний час доби при зовнішньому електроосвітленні з необмеженою видимістю та оглядовістю, по сухому дорожньому покриттю проїжджої частини вул. Степана Бандери, м. Дніпро, Дніпропетровської області, яка має по дві смуги для руху у кожному напрямку з дорожніми знаками 5.38.1., 5.38.2., 5.69 та дорожньою розміткою 1.5., 1.6., 1.12. і 1.14.1. Правил дорожнього руху України, розділеними між собою трамвайними коліями в рівень з асфальтованим покриттям, з боку вул. Старокозацької у напрямку пр. Дмитра Яворницького.

В цей же час, тобто о 20 годині 00 хвилин, 07 жовтня 2026 року, на нерегульованому пішохідному переходу позначеному дорожніми знаками 5.38.1. та 5.38.2., а також дорожньою розміткою 1.14.1., що регулюється світлофорним об`єктом, в районі будівлі №2, на трамвайних коліях стояла пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка чекала ввімкнення дозволяючого (зеленого) сигналу світлофора для пішоходів, для подальшого завершення перетину проїзної частини дороги.

Далі, під час свого руху 07 жовтня 2026 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем «HYUNDAI ACCENT ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 , виїхав на трамвайні колії, внаслідок чого здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля «HYUNDAI ACCENT ЗНГ», р.н. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_9 , яка стояла без руху на пішохідному переходу чекаючи дозволяючого (зеленого) сигналу світлофора.

Порушення вимог п.п. 12.3 та 18.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

09.10.2026 ОСОБА_4 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Зібрані докази у своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, що підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, доданими до клопотання.

В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий звернувся із вказаним клопотанням та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити. Вказала, що підозра є обґрунтованою, а ризики реальними. Зазначила, ОСОБА_10 вчинив ДТП, здійснивши наїзд на пішохода, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження. Зазначила, що наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду зважаючи на тяжкість можливого покарання, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні свідчить те, що підозрюваному відомі данні потерпілого у вказаному кримінальному провадженні та ризик незаконного перешкоджання здійснення кримінального провадження.

Слідчий у судовому засіданні підтримав позицію прокурора та просив задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, вказала, що воно не є обґрунтованим. Просила слідчого суддю врахувати, що підозрюваний визнає свою вину, злочин вчинено із необержності. Вказала, що підозрюваний має постійне місце проживання, є фізичною-особою підприємцем, виконує свої обов`язки за договорами, позитивно характеризується, має намір відшкодувати завдану шкоду. Ризики, про які сторона обвинувачення заявляє у клопотання є необґрунтованими.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, вказав, що визнає вину повністю, має намір допомогти потерпілій якнайшвидше вилікуватись.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000002666 від 08.10.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.

09.10.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Слідчий суддя проаналізував надані до клопотання докази, а саме: витяг з ЄРДР, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.10.2026 року, схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.10.2026 року, довідку № 767 щодо характеру тісних ушкоджень потерпілої, протокол огляду речового доказу від 09.10.2026 року, повідомлення про підозру від 09.10.2026 року, копію паспорта підозрюваного серія НОМЕР_3 , повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 сина підозрюваного ОСОБА_7 , повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 доньки підозрюваного ОСОБА_8 .

Із доданих до клопотання доказів встановлено, що кримінальне правопорушення мало місце, і є всі підстави вважати, що підозрюваний, який керував транспортним засобом, може бути причетний до вчинення цього кримінального правопорушення, а тому на цій стадії процесу підозра є обґрунтованою.

На думку слідчого судді слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання на строк від 3 до 8 років у зв`язку із чим є загроза, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.

Наявний також ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні ,а саме , що він може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння потерпілого у кримінальному провадженні, свідків, що у свою чергу зашкодить вирішенню завдань кримінального судочинства.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя виходить із наступного.

Слідчий за погодженням із прокурором просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сім`ю, двох неповнолітніх дітей, працює, позитивно характеризується . Його поведінка під час досудового розслідування та в суді свідчить про його дієве каяття і намір відшкодувати шкоду потерпілій.

Тому, слідчий суддя вважає , що прокурор не довів неможливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного застосуванням менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тому необхідно відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та застосувати менш суворий запобіжний захід, який забезпесчить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На думку слідчого судді, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та ризики які встановлені , обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання не зможе запобігти ризикам, що передбачені ч.1 статтею 177 цього Кодексу, які існують.

Оцінюючи достатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1,2,5 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи обгрунтованість підозри, наявність ризиків, які можуть вплинути на процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що полягає у забороні підозрюваному залишати житло, зможе належним чином запобігти спробам переховування підозрюваного від слідства/суду чи можливим спробам незаконного впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде надмірним та непропорційним втручанням в права та свободи особи на даній стадії кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що цілодобовий домашній арешт буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганням наявних ризиків.

Крім того, на підозрюваного слід покласти обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 грудня 2026 року, із забороною залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливлювали безпечне для життя та здоров`я перебування підозрюваного у житлі, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала діє до 09 грудня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням покласти на слідчого в цьому кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1