Постанова № 14096611, 09.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №3.7.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2011 року Справа № 2а-1469/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення законодавства з боку відповідача при здійсненні діяльності, пов'язаної з перевезенням пасажирів без оформлення відповідних документів. За результатами розгляду акту винесено постанову про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 гривень, яка була направлена відповідачу для добровільного виконання. Однак, до теперішнього часу суми фінансових санкцій відповідачем не сплачено.

Ухвалою суду від 18 лютого 2011 року за даним адміністративним позовом було відкрите провадження у справі та призначено до розгляду у скороченому провадженні.

Відповідач отримав копію ухвали суду від 18.02.2011 про відкриття скороченого провадження 22 лютого 2011 року. У встановлений законом строк відповідач не надав до суду заперечень на адміністративний позов. За таких підстав суд приймає рішення на підставі документів, які маються в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.10.2010 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів, за наслідками якої складено акт перевірки від 13.10.2010 року за №205751 (а.с.6).

Із зазначеного акту перевірки вбачається, що транспортним засобом МБ 609 DПЕ державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, який працює водієм у СПД ОСОБА_1, надавалися послуги з перевезення пасажирів по маршруту «Новоспков-Березовка» без документів: тимчасового реєстраційного талону, ліцензійної картки, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості послуг. Крім того в акті зазначено, що протектор шин має 100% знос. Таким чином було порушено законодавство про автомобільний транспорт, а саме абз. 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39, 48 цього Закону. З актом перевірки був ознайомлений водій транспортного засобу ОСОБА_1

На підставі акту перевірки від 13.10.2010 року за №205751, відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року керівником інспекції винесено постанову №0110881 від 02.11.2010 про застосування до відповідача ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (а.с.9), яку було отримано відповідачем 06.11.2010 року (а.с.8).

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, позивач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Згідно з п.4 вищевказаного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. №1190 Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

З наведеного випливає, що територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як органи державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до п.21 вказаного Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

Згідно до п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт та в добровільному порядку постанова про застосування фінансових санкцій не виконана, фінансові санкції відповідачем не сплачено, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, постанова про застосування фінансових санкцій застосована до відповідача в межах Закону України «Про автомобільний транспорт».

За таких обставин, позовні вимоги Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_2) на користь державного бюджету України (і.к. 24046685 на р\р 31114106700223 УДК в Луганській області, МФО 804013, код плат. 21081100) суму фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 09 березня 2011 року о 17 годині 00 хвилин.

СуддяО.В. Ірметова