Постанова № 14096527, 24.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2011 року Справа № 2а-1328/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суддіУшакова Т.С.,

при секретарі Фенічевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2011 року № 0000042342/0, № 0000032342/0, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області, в якому позивач просив суд визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Ровеньки щодо збільшення сум грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 70259 грн., у тому числі за основним зобовязанням в сумі 56207 грн., за штрафними санкціями в сумі 14052 грн.; щодо збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 40439 грн., в тому числі за основним зобовязанням в сумі 32 351 грн., за штрафними санкціями в сумі 8 088 грн.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2011 року № 0000042342/0 та № 0000032342/0; стягнути з Державного бюджету України витрати по сплаті держмита у розмірі 3,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 02.12.2010 року по 06.01.2011 року ДПІ в м. Ровеньки була проведена виїзна документальна перевірка Комунального підприємства «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, якою встановлено порушення вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки складено акт від 14.01.2011 року № 2/23/05472755. 31.09.2011 року позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення № 0000042342/0 та № 0000032342/0.

З висновками вказаної перевірки позивач не згоден, оскільки вважає, що висновки податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

В акті перевірки не міститься фактів, які підтверджують безтоварність операцій, або умисел посадових осіб позивача на змову з посадовими особами ПП «КФ «Парадігма», направлену на ухилення від сплати податків.

В судовому засіданні 24.02.2011 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Ровеньки щодо збільшення сум грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 70259 грн., у тому числі за основним зобовязанням в сумі 56207 грн., за штрафними санкціями в сумі 14052 грн.; щодо збільшення суми грошового зобвязання з податку на додану вартість в сумі 40439 грн., в тому числі за основним зобовязанням в сумі 32 351 грн., за штрафними санкціями в сумі 8 088 грн.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.01.2011 року № 0000042342/0 та № 0000032342/0; зобовязати відповідача визначити нові податкові зобовязання з податку на прибуток та з податку на додану вартість; стягнути з Державного бюджету України витрати по сплаті держмита у розмірі 3,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, в яких, зокрема, зазначено, що в ході проведеної планової виїзної перевірки КП «МДРБУ» (код ЄДРПОУ 05472755) за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, що проводилася з 02.12.2010 року по 06.01.2011 року, за результатами якої складено акт від 14.01.2011 року № 2/23/05472755, встановлені факти, що свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма». Договір та інші бухгалтерські документи від імені цього підприємства підписні особою, яка не мала на це повноважень. Право на податковий кредит або валові витрати у платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності. Відповідач звертає увагу суду на наявність на день розгляду справи вироку суду, що набрав законну силу, яким засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» громадянина ОСОБА_1 визнано винним у створенні вказаного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, відповідач вважає угоди, укладені між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» такими, що суперечать інтересам держави та суспільства та порушують публічний порядок, а, отже, є нікчемними та не породжують жодних зобовязань бюджету. Крім того, відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено порушення оформлення товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та специфікації до договору, податкових накладних. Отже, підприємством перераховувались кошти та оформлювались документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог КП «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради (ідентифікаційний код 05472755) має статус юридичної особи, що підтверджується довідкою АБ № 068385 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

В період з 02.12.2010 року по 06.01.2011 року посадовими особами ДПІ в м.Ровеньки Луганської області проводилась планова виїзна перевірка Комунального підприємства «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради (код за ЄДРПОУ 05472755) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.01.2011 року № 2/23/05472755, в якому зафіксовано порушення, зокрема:

1) п. 5.1 ст. 5, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.6.2 п. 5.6, п.п 5.7.1 п. 5.7, ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п 8.2.1, п.п 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого:

- занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього 56207 грн., у тому числі за 4 кв. 2007р. у сумі 7781 грн., за 1 кв. 2008р. на суму 2313 грн., за 2 кв. 2008р. на суму 1128 грн., за 3 кв. 2008р. на суму 2252 грн., за 4 кв. 2008р. на суму 735 грн., за 1 кв. 2009р. на суму 14506 грн., за 2 кв. 2009р. на суму 15896 грн., за 3 кв. 2009р. на суму 11596 грн.;

2) п.п 7.2.6 п. 7.2 , п.п 7,4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.97р. «Про податок на додану вартість», в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в сумі 32351 грн., в тому числі по періодах:

грудень 2007р. в сумі 219 грн.

березень 2008р. в сумі 667 грн.

січень 2009р. в сумі 11605 грн.

травень 2009р. в сумі 4268 грн.

червень 2009р. в сумі 6315 грн.

липень 2009р. в сумі 9277 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 31.01.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000042342/0, в якому зазначено про порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.

7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та збільшене податкове зобовязання за основним платежем на суму 32351 грн., визначені штрафні санкції у розмірі 8088 грн.;

-№ 0000032342/0, в якому зазначено про порушення п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.

5.3.9 п. 5.3, п.п. п.6.1 п. 5.6, п.п. 5.6.2 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2, п. 8.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшене податкове зобовязання за основним платежем на суму 56207 грн., визначені штрафні санкції у розмірі 14052 грн.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість фактично ґрунтуються на відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма».

З матеріалів справи слід, що 21 жовтня 2010 року Ленінським районним судом м.Луганська винесено вирок у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування. Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вказаним вироком суду встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя Приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Громадянин ОСОБА_1 зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадігма» не складав та не підписував. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

П.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, прийнятий 02.12.2010 року, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу Закон України «Про податок на додану вартість» втратив чинність. Проте, оскільки, як зазначалось, на момент виникнення спірних правовідносин діяли вимоги Закону № 168, суд з урахуванням норм ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобовязання з ПДВ саме нормам Закону № 168.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В силу пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року № 233/2037, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок №165).

П.2 Порядку № 165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 18 Порядку № 165 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження правомірності включення сум до валових витрат та формування податкового кредиту позивачем надано документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема договори та податкові накладні, які підписані від імені ПП «КФ «Парадігма» громадянином ОСОБА_1 При цьому, як вказано вище, ця особа до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мала, документів не підписувала, доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам не надавала. Тобто, відповідальна особа, ПП «КФ «Парадігма» не підтвердив факт причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства. Отже, договори, первинні документи та документи податкового обліку ПП «КФ «Парадігма» вважаються такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, тобто не мають статусу юридично значимих та вважаються нікчемними.

Таким чином, взаєморозрахунки між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не підтверджують факти отримання товарно-матеріальних цінностей, документи бухгалтерського та податкового обліку ( в тому числі, податкові накладні та договори) не мають статусу юридично значущих, вважаються нікчемними та не дають позивачу права на віднесення цих сум до валових витрат, та не дають позивачу права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що відповідач правомірно визначив позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

З огляду на вищенаведені обставини, судом не оцінюються посилання позивача на неврахування податковим органом при проведенні перевірки правильності ведення позивачем бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки безпосередньо факти здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ПП «КФ «Парадігма» не знайшли підтвердження в судовому засіданні у звязку з визнанням судом діяльності ПП «КФ «Парадігма» фіктивним підприємництвом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено, підстави для стягнення витрат по сплаті судового збору відсутні.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Міське дорожнє ремонтно-будівельне управління» Ровеньківської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2011 року № 0000042342/0, № 0000032342/0, зобовязання вчинити певні дії.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 березня 2011 року.

Суддя Т.С. Ушаков