Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 755/17127/24
Провадження № 2/156/346/26
рядок статзвіту 38
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2026 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Комзюк Н.Н.,
за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 27.09.2024 звернулось до Дніпровського районного суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №6872404 від 17.07.2023, укладеним між ТОВ «Авенсус Україна» та ОСОБА_1 у розмірі 43132,05 грн, а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, умови якого відповідач не виконав.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 03.03.2026 вказану справу передано на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області за підсудністю.
Ухвалою суду 31.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 02.07.2026 дану позовну заяву прийнято до провадження судді Комзюк Н.Н.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, у судове засідання жодного разу не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 27.10.2026, суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 17.07.2023 між ТОВ «Авенсус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №6872404, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 11700 грн. строком на 360 днів, тобто до 11.07.2024. Процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається клієнту у безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
У заяві-анкеті на отримання фінансового кредиту наявні відомості щодо найменування позичальника, адресу реєстрації та проживання, документ, що посвідчує особу, телефон, адресу електронної пошти та інші анкетні дані.
У паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.
Відповідно до інформаційного листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20240612 від 12.06.2024, ТОВ «Авенсус Україна» перерахувало 17.07.2023 грошові кошти в розмірі 11700 грн на карту № НОМЕР_1 , номер транзакції в систему iPay.ua - 37544573.
Факт приналежності ОСОБА_1 вказаної платіжної картки та зарахування на його рахунок суми кредиту підтверджується листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 27.05.2026, наданим на виконання ухвали суду від 04.05.2026.
Отже, ТОВ «Авенсус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у сумі 11700,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.
27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору Факторингу № 27-05/24-Ф від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6872404 від 17.07.2023.
Відповідно до розрахунку ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6872404 від 17.07.2023 на момент звернення до суду становить 43132,05 грн, з яких: 11700,00 грн - тіло кредиту, 20954,7 грн - проценти, та нараховані позивачем проценти за 45 календарних днів - 10477,35 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем надано належні і допустимі докази на підтвердження укладення 17.07.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору №6872404 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 11700,00 грн.
Також, позовна заява містить належні і допустимі докази на підтвердження того, що до ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оцінюючи вимогу позивача про стягнення тіла кредиту в розмірі 11700,00 грн, суд зазначає, що вона є повністю обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім тіла кредиту позивач просив стягнути заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами в розмірі 20954,70 гривень.
Згідно з розрахунком заборгованості, нарахування відсотків здійснювалось за відсотковою ставкою 1,99% в день. Відсотки за кредитом нараховані у межах погодженого сторонами кредитного договору.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг від 22.11.2023, що набрав чинності 24.12.2023, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.
Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
З розрахунку первісного кредитора слідує, що відсотки нараховувались з 17.07.2023 по 15.10.2023 та склали 20954,70 грн, тобто до внесення змін до ЗУ «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, а тому суд вважає їх нарахування за відсотковою ставкою 1,99% в день правомірною.
Решта відсотків з 27.05.2024 по 10.07.2024 підлягає перерахунку за відсотковою ставкою 1,5% в день, що становить 7897,50 грн (11700,00 (тіло кредиту) х 1,5% х 45 днів).
За таких обставин, зважаючи на вищенаведені розрахунки, які є узгодженими згідно із Законом України «Про споживче кредитування», розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №6872404 від 17.07.2023 становить 40552,20 грн, що складається з 11700,00 грн тіла кредиту та 28852.20 грн відсотків за користування кредитом, а тому позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає частковому задоволенню.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (93.9%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2274.63 грн.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №26/08/2024 від 26.08.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №26/08-2024 від 26.08.2024 року якому вказаний вид виконаних робіт.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наслідками розгляду цієї справи позовні вимоги судом задоволено на 93.9%, отже судові витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.
Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 81, 141, 206, 258-259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №6872404 від 17.07.2023 у розмірі 40552 грн 20 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» витрати на оплату судового збору в сумі 2274 грн 63 коп. та 2 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто Іваничівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (зареєстроване місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822).
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н. Н. Комзюк
Судове рішення № 140964537, Іваничівський районний суд Волинської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/17127/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: