Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №161/19692/26
Провадження №2-з/155/10/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.10.2026 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сметани В.М.
при секретарі судових засідань Воронюк Н.М.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 в інтересах якої діє ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіостандарт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Волиньторф», ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
УСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіостандарт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Волиньторф», ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення даного позову.
На підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області матеріали вказаної цивільної справи 23 жовтня 2026 року надішли за підсудністю до Горохівського районного суду Волинської області.
Заява про забезпечення позову обґрунтована, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року у справі №161/10326/225 року, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , яка дії в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_4 до ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» задоволено.
Зазначає, що увалою Волинського апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі № 161/10326/22, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року у справі №161/10326/22 скасовано, ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та на підставі ст.417 КПК України кримінальне провадження закрито, тобто за нереабілітуючою обставиною. Цивільні позови потерпілих залишено без розгляду. Вказує, що апеляційним судом фактично встановлено вину ОСОБА_7 у порушенні правил дорожнього руху України та причинно-наслідковий зв`язок між його діями та наслідками, що настали у зв`язку із цим у вигляді смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до позовних вимог загальний розмір моральних збитків, завданих протиправними діями ОСОБА_7 , який спричинив їх під час виконання своїх трудових обов`язків як працівник (водій навантажувача брикетного цеху) Маневицького торфозаводу Філіалу державного підприємства «Волиньторф» становить 4 000 000 грн.
Вказує, що під час розгляду справи №161/10326/22, відповідач не визнавав позовних вимог, тому є підстави вважати, що дізнавшись про подання позову, не бажаючи відшкодовувати шкоду, може вжити заходів для уникнення відповідальності, що ускладнить або унеможливить виконання рішення та призведе до неможливості поновлення порушеного права позивачів, за захистом якого вони звернулись. А тому вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на будь-яких банківських рахунках та фінансових установах у розмірі їх позовних вимог належним чином забезпечить у майбутньому виконання рішення суду та є співмірними із заявленими їх позовними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Сторони в судове засідання не викликались, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що представник позивача просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіостандарт» на користь потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , ОСОБА_6 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням (джерелом підвищеної небезпеки) по 1 000 000,00 грн.
Вироком Луцького міськорайонного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Строк відбуття основного покарання рахувати з дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 задоволено частково, а цивільний позов, ОСОБА_5 , яка дії в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_4 до ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» задоволено повністю. Стягнуто з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 по 800000 (вісімсот тисяч) гривень завданої моральної шкоди; стягнуто з ТзОВ «АГРОБІОСТАНДАРТ» в користь ОСОБА_5 , яка дії в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_4 1000000 (один мільйон) гривень завданої моральної шкоди.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі № 161/10326/22, вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року у справі №161/10326/22 скасовано, ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України та на підставі ст.417 КПК України кримінальне провадження закрито. Цивільні позови потерпілих залишено без розгляду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майна та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову, а також передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Відповідно до п. 4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження N14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20), умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.
Разом з тим, заявивши про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіостандарт», що знаходяться на рахунках у будь-яких банках та фінансових установах, представник позивача не довів співмірність обраного заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, не навів реальні та підтверджені обставини, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, не надав доказів, які б свідчили про те, що під час розгляду справи №161/10326/22, відповідач не визнавав позовних вимог. Крім того, арешт грошових коштів з урахуванням ціни позову фактично може призвести до блокування господарської діяльності відповідача, що суперечитиме меті інституту забезпечення позову, який не може використовуватися як засіб попереднього задоволення позовних вимог або створення процесуальних переваг одній зі сторін. Посилання заявника на ймовірну можливість ухилення відповідачем від можливого рішення суду про задоволення позову не підтверджені жодними засобами доказування та є виключно припущенням позивача (його суб`єктивною думкою).
Згідно ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Виходячи із викладеного, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 в інтересах якої діє ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 в інтересах якої діє ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіостандарт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Волиньторф», ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту ухвали 26 жовтня 2026 року .
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана
Судове рішення № 140964506, Горохівський районний суд Волинської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/19692/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: