Рішення № 140962673, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3821/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький щодо відмови у підготовці та направленні до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (місто Хмельницький, вулиця Героїв АТО, 3/1, 29006, код ЄДРПОУ 07928461) подати до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2000 року проходить військову службу в Збройних Силах України, має календарну вислугу 25 років і є учасником бойових дій. Позивач перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. З 2007 року разом із сім`єю він проживає у службовій квартирі АДРЕСА_2 . На його рапорт про виключення цієї квартири з числа службових і надання її для постійного проживання відповідач листом від 05.03.2026 відмовив, пославшись на рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2. За цим рішенням забезпечення постійним житлом шляхом виключення з числа службового здійснюється лише стосовно осіб з інвалідністю I чи II групи та членів сімей загиблих (померлих) або зниклих безвісти військовослужбовців.

Позивач вважає, що рішення № 7571/з/2 не є нормативно-правовим актом, не зареєстроване в Міністерстві юстиції України та суперечить статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На його думку, відповідно до пунктів 4 та 10 розділу VII Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, відповідач зобов`язаний підготувати список надання постійного житла та направити його до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ЦУІІЗ) для розгляду Комісією з контролю.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначив, що службове житло виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а подання клопотання про таке виключення є правом, а не обов`язком установи. На його думку, з урахуванням рішення заступника Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 та протоколу житлової комісії така потреба не відпала. Відповідач також вказав, що повноваження щодо розпорядження, відчуження та зміни статусу військового нерухомого майна належать Кабінету Міністрів України та Міністерству оборони України. Сам він є органом забезпечення та обліку житлового фонду і не наділений повноваженнями приймати рішення про виключення житлових приміщень з числа службових.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що вимоги позову не виходять за межі компетенції відповідача. Позивач просить зобов`язати КЕВ підготувати та направити документи відповідно до Інструкції № 380, а не самостійно змінити статус житла. Посилання відповідача на Житловий кодекс УРСР та Положення 1988 року позивач вважає безпідставними, оскільки спірні правовідносини регулюються статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у новій редакції.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, майор ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 25.02.2026 № 415. Згідно з поданим ним рапортом (заявою) він перебуває у Збройних Силах України з липня 2000 року, має вислугу 25 років і з 27.07.2003 перебуває на квартирному обліку. Пільгу позивач має з 24.03.2017 як учасник бойових дій.

На підставі ордера від 27.09.2007 № 602, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради, позивачу зі складом сім`ї 3 особи (дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 ) надано службове жиле приміщення, а саме: квартира АДРЕСА_3 .

Позивач подав рапорт (заяву) про забезпечення його та членів його сім`ї житловим приміщенням для постійного проживання шляхом виключення займаної квартири з числа службового житлового фонду Міністерства оборони України. Командир військової частини НОМЕР_1 на рапорті зазначив, що потреба у використанні зазначеного житла як службового відсутня.

Об`єднана житлова комісія військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянула рапорт позивача на засіданні 20.02.2026 (протокол № 1), яким вирішила відповідно до рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025 відмовити у виключенні зі складу службових двокімнатної квартири АДРЕСА_4 та наданні її в якості житла для постійного проживання майору ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3(три) особи.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2026 № 72 (з адміністративно-господарської діяльності) затверджено рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , (протокол №1 від 20.02.2026) щодо відмови у виключенні зі складу службових двокімнатної квартири АДРЕСА_4 та наданні її в якості житла для постійного проживання майору ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3(три) особи, як таким, що не входять до переліку осіб, яким дозволено забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службового згідно рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025. Цим же наказом голову об`єднаної житлової комісії зобов`язано направити копію наказу до КЕВ м. Хмельницький.

Листом від 05.03.2026 № 577/11/1315 КЕВ м. Хмельницький повідомив позивача у відповідь на його рапорт (заяву) від 05.03.2026 про таке. Відповідно до Інструкції № 380 квартирно-експлуатаційні органи готують список надання житлової площі для постійного проживання на підставі документів, отриманих від житлової комісії військової частини, і направляють його до ЦУІІЗ. Лише після позитивного рішення Комісії з контролю КЕВ вправі подати клопотання до виконавчих органів міської ради про виключення квартири з числа службового. Відповідач також повідомив, що відповідно до рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 забезпечення постійним житлом шляхом виключення з числа службового наразі здійснюється лише стосовно осіб з інвалідністю I чи II групи та членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 є резолюцією «Прошу продовжити роботу відповідно до наданих пропозицій.» на доповідній записці заступника Міністра оборони України. У доповідній записці запропоновано до набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики» та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом виключення з числа службового здійснювати виключно стосовно осіб з інвалідністю I чи II групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацами першим, третім та четвертим пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України. Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету. Житло або грошова компенсація за належне для отримання житло надається зазначеним військовослужбовцям один раз протягом усього часу проходження військової служби в межах норм та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 11 статті 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби, та члени їх сімей, які на день втрати чинності Житловим кодексом України від 30 червня 1983 року № 5464-X перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проходження військової служби, залишаються на такому обліку та забезпечуються житлом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок № 1081).

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 3 Порядку № 1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 380).

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції № 380 особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Згідно з абзацами другим - четвертим пункту 3 розділу VII Інструкції № 380 після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений у встановленому законодавством порядку протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є підставою для підготовки наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, який видається протягом трьох робочих днів з дня затвердження протоколу. Протягом трьох робочих днів з дня видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання облікова справа військовослужбовця разом з витягом із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) та зазначеного наказу направляються військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Відповідно до пункту 4 розділу VII Інструкції № 380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини. Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Згідно з пунктом 10 розділу VII Інструкції № 380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Отже, право військовослужбовця з вислугою 20 років і більше на виключення займаного службового житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання реалізується в порядку, визначеному пунктами 3-7 розділу VII Інструкції № 380. Цей порядок складається з послідовних етапів:

1) рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) про надання житлового приміщення для постійного проживання;

2) наказ командира військової частини про надання житлового приміщення та направлення облікової справи разом із витягами з протоколу і наказу до КЕВ;

3) підготовка КЕВ на підставі отриманих документів списку надання постійного житла та його направлення до ЦУІІЗ для розгляду Комісією з контролю;

4) рішення Комісії з контролю та затвердження списку надання постійного житла у Збройних Силах України;

5) подання КЕВ документів до виконавчого органу ради.

Обов`язок КЕВ підготувати список надання постійного житла та направити його до ЦУІІЗ, передбачений пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380, виникає саме на підставі отриманих від військової частини документів. Такими документами є облікова справа військовослужбовця, витяг з протоколу засідання житлової комісії про надання житлового приміщення для постійного проживання та витяг з наказу командира військової частини про надання житлового приміщення. Без рішення житлової комісії про надання житлового приміщення для постійного проживання, затвердженого наказом командира військової частини, у КЕВ такого обов`язку не виникає.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 520/14989/23, на яку посилається позивач, погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови КЕВ у поданні клопотання про виключення квартири з числа службових. При цьому Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, встановивши, що у спірних правовідносинах за приписами Інструкції №380 КЕВ м. Харків наділений повноваженнями приймати рішення, які впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями, врахувавши відсутність заперечень командування військової частини про виключення жилого приміщення, в якому мешкає позивач, з числа службових, вказав на недоведення відповідачем правових підстав для відмови у задоволенні заяви військовослужбовця та поданні до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування відповідного клопотання про виключення квартири з числа службових.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2021 року №1859 про затвердження протоколу житлової комісії військової частини та надання для постійного проживання ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 шляхом її виключення з числа службових, наявність якого вимагає встановлена пунктами 3-7 розділу VIІ Інструкції №380 процедура розгляду питання про погодження виключання житлового приміщення з числа службового, залучена позивачем до матеріалів справи, що, як наслідок, спростовує як доводи відповідача, наведені ним у ході розгляду справи, так і висновку суду апеляційної інстанції щодо передчасності (поза рішенням командування військової частини) звернення ОСОБА_1 із відповідним проханням до КЕВ м. Харків.

Отже, у справі № 520/14989/23 обов`язок КЕВ подати клопотання про виключення квартири з числа службових ґрунтувався на тому, що командир військової частини затвердив протокол житлової комісії та надав військовослужбовцю займану квартиру для постійного проживання шляхом її виключення з числа службових, а командування військової частини не заперечувало проти такого виключення.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На відміну від справи № 520/14989/23, у цій справі об`єднана житлова комісія військової частини НОМЕР_1 рішенням від 20.02.2026 (протокол № 1) відмовила у виключенні займаної позивачем квартири зі складу службових та наданні її для постійного проживання. Це рішення затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2026 № 72. Наказу командира військової частини про надання позивачу житлового приміщення для постійного проживання немає. Отже, документів, на підставі яких відповідач відповідно до пункту 4 розділу VII Інструкції № 380 мав би підготувати список надання постійного житла та направити його до ЦУІІЗ, до КЕВ м. Хмельницький не надходило.

За таких обставин відмова відповідача, викладена в листі від 05.03.2026 № 577/11/1315, не порушує прав позивача. Відповідач за відсутності рішення житлової комісії про надання житлового приміщення для постійного проживання та відповідного наказу командира військової частини не мав правових підстав для підготовки та направлення до ЦУІІЗ документів щодо позивача. Зобов`язання відповідача вчинити такі дії означало б обхід встановленої Інструкцією № 380 процедури та фактично нівелювало б чинне рішення житлової комісії, затверджене наказом командира військової частини.

Доводи позивача про те, що рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/з/2 не є нормативно-правовим актом, не зареєстроване в Міністерстві юстиції України та суперечить статті 12 Закону № 2011-XII, суд не оцінює в цій справі. Саме з посиланням на це рішення об`єднана житлова комісія відмовила позивачу у виключенні квартири з числа службових. Однак рішення житлової комісії (протокол № 1 від 20.02.2026) та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2026 № 72 не є предметом оскарження в цій справі, а військова частина НОМЕР_1 не є учасником справи. Позивач не позбавлений права оскаржити ці акти в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, про що просить позивач. Ефективний захист прав позивача залежить від оцінки правомірності рішення об`єднаної житлової комісії та наказу командира військової частини НОМЕР_1 . Зазначені акти прийняв суб`єкт владних повноважень, який не є учасником цієї справи, а відповідних вимог позивач не заявляв.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів, що в нього були відсутні правові підстави для вчинення дій, про які просить позивач.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а відповідач є суб`єктом владних повноважень і доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не надав, підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницькийпро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )Відповідач:Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (вул. Героїв АТО, 3/1,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29006 , код ЄДРПОУ - 07928461)

Головуючий суддя В.К. Блонський