Рішення № 140962661, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3196/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо відмови їй у перерахунку пенсії протиправною; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, починаючи з 11.02.2025 року з застосуванням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області різницю недоотриманої позивачем пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 09.07.2019 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 11.02.2025 за її заявою переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказала, що при обчисленні пенсії за віком відповідач застосував показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки зі збільшенням на коефіцієнти індексації, а не показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. На її заяву від 03.02.2026 відповідач листом від 18.02.2026 №3949-2643/В-02/8-2200/26 надав розрахунок пенсії, з якого випливає, що підстав для перерахунку він не вбачає. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.02.2025 по 01.09.2025 із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази, або уточненої редакції позовної заяви із зазначенням позовних вимог в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 06.04.2026 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.02.2025 по 01.09.2025. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 19.02.2025 по 01.09.2025 повернуто позивачеві.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з таким позовними вимогами: визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо відмови їй у перерахунку пенсії протиправною; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, починаючи з 02.09.2025 року з застосуванням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області різницю недоотриманої позивачем пенсії з урахуванням виплачених сум. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На думку відповідача, показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише при первинному призначенні пенсії, а також при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком особам, які набули не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії. Позивач з 09.07.2019 отримувала пенсію за вислугу років, а з 11.02.2025 рішенням від 20.02.2025 №220550000360 її переведено на пенсію за віком. Відповідач вважає, що в такому разі відбулося переведення з одного виду пенсії на інший, а не нове призначення пенсії, тому пенсію правомірно обчислено із застосуванням показника 7994,47 грн. Цей показник визначено як середню заробітну плату за 2014-2016 роки (3764,40 грн), збільшену на коефіцієнти індексації. Відповідач також зазначив, що після призначення пенсії за вислугу років позивач не набула страхового стажу. Вимогу про стягнення різниці недоотриманої пенсії він вважає передчасною, оскільки захисту підлягає лише вже порушене право.

У відзиві відповідач також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін і повідомити про час та місце розгляду справи для участі в ньому представника управління. Клопотання обґрунтоване складністю справи, а також метою з`ясувати всі обставини справи та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд враховує таке.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ця справа стосується оскарження фізичною особою дій суб`єкта владних повноважень щодо обчислення та перерахунку пенсії, тобто належить до категорії, визначеної пунктом 2 частини 1 статті 263 КАС України. Крім того, характер спірних правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи. Позиції сторін детально викладено в заявах по суті справи, а обставини, що мають значення для вирішення спору, підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. Посилання відповідача на складність справи суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки відповідач не навів обставин, для з`ясування яких потрібні усні пояснення сторін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини 6 статті 262 КАС України, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін і розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 09.07.2019 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

11.02.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.02.2025 №220550000360 позивача з 11.02.2025 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсію за віком обчислено з урахуванням страхового стажу 36 років 1 місяць 28 днів, врахованого по 08.07.2019, і коефіцієнта страхового стажу 0,36083. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,02642. Відповідач застосував показник середньої заробітної плати 7994,47 грн, тобто середню заробітну плату в галузях економіки України за 2014-2016 роки (3764,40 грн), збільшену на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796. Розмір пенсії з 11.02.2025 становив 3102,52 грн.

З 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 показник середньої заробітної плати 7994,47 грн збільшено на коефіцієнт 1,115, до 8913,83 грн, і розмір пенсії становив 3443,01 грн. З 01.01.2026 у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб розмір пенсії становить 3457,05 грн.

03.02.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо розрахунку її пенсійної виплати та надання копій документів.

Листом від 18.02.2026 №3949-2643/В-02/8-2200/26 відповідач надав позивачу розрахунок пенсії. У листі зазначено, що при обчисленні пенсії за віком враховано показник середньої заробітної плати 7994,47 грн, визначений на підставі середньої заробітної плати за 2014-2016 роки зі збільшенням на коефіцієнти індексації.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005 №3108-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно зі статтею 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормований статтею 40 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з огляду на те, що позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає безпідставними та враховує таке.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зазначені висновки Верховного Суду збігаються з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Вказана правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 12.05.2026 у справі №460/25663/23.

Суд встановив, що з 09.07.2019 позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом №1788-XII, а з 11.02.2025 вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Оскільки пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV позивачу призначено вперше, мало місце призначення іншого виду пенсії (за віком) за іншим законом. Це не є переведенням з одного виду пенсії на інший у межах одного закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а не спростовує цього висновку. За викладеним у відзиві змістом цієї постанови, перехід особи з пенсії, призначеної на підставі одного закону, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV є новим призначенням пенсії, а не переведенням. Саме така ситуація склалася у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №560/11681/23 суд також не бере до уваги. У цій же справі Верховний Суд у постанові від 27.11.2024 дотримався наведеної вище правової позиції. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача про те, що після призначення пенсії за вислугу років позивач не набула страхового стажу, правового значення для вирішення спору не мають. Мова йде не про перерахунок пенсії у зв`язку з набуттям страхового стажу, а про призначення пенсії за віком, при якому показник середньої заробітної плати визначається за правилами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV.

Позивач звернулася за призначенням пенсії за віком 11.02.2025. Тому при обчисленні її пенсії відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023 і 2024 роки, як це передбачено частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV.

Отже, відповідач протиправно застосував для визначення розміру пенсії позивача відповідно до Закону №1058-IV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Лист від 18.02.2026 №3949-2643/В-02/8-2200/26 є відповіддю на заяву позивача щодо розрахунку пенсії та не містить самостійного рішення про відмову в перерахунку пенсії. Порушення прав позивача полягає в діях відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при обчисленні пенсії за віком. З огляду на вказане, для ефективного захисту прав позивача суд визнає протиправними саме такі дії відповідача.

Щодо періоду, з якого необхідно провести перерахунок пенсії, суд зазначає таке. Порушення прав позивача мало місце з дня призначення їй пенсії за віком, тобто з 11.02.2025. Водночас ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19.02.2025 по 01.09.2025 повернуто позивачу, і провадження у справі відкрито за вимогою про перерахунок пенсії з 02.09.2025. Тому належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 02.09.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 і 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовну вимогу про стягнення з відповідача різниці недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум суд вважає передчасною. Перерахунок пенсії відповідач на момент звернення позивача до суду не проводив, тому розмір недоотриманої пенсії не визначено. Права позивача повністю відновлюються зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень у здійсненні ним розрахунку пенсії та захищати право, яке на час звернення до суду ще не порушене. За таких обставин в задоволенні цієї позовної вимоги суд відмовляє.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо застосування при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд задовольнив основну частину позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути 1331,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування ОСОБА_1 при призначенні з 11.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 02.09.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 і 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1331,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський