Рішення № 140962569, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11693/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Заступника керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Богословського храму с. Требухівці Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Летичівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА з позовом до Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Богословського храму с. Требухівці Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви » про зобов`язання укласти з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця) 1818 року, розташований за адресою вул. Довжанська, 17/1 с. Требухівці Хмельницького району Хмельницької області, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2001 №1768.

В обґрунтування позову зазначає, що наказом Управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.02.2013 №65н Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова занесений до Переліку об`єктів культурної спадщини Хмельницької області за видом "архітектура" та "містобудування". Водночас станом на цей час відповідачем не укладено з органом охорони культурної спадщини охоронного договору, чим порушені інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини, що може призвести до руйнування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати їх автентичності.

Відзив у справі відповідач не надав.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено зі змісту наявних у справі доказів, що наказом Управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.02.2013 №65н Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова, розташований у с. Требухівці (вул. Довжанська, 17/1) Хмельницького району Хмельницькій області був включений до Переліку щойно виявлених об`єктів архітектури Хмельницької області згідно з додатком до зазначеного наказу.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01.07.2016 за Релігійною організацією «Релігійна громада Свято-Богословського храму с. Требухівці Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви» зареєстроване право власності на Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця).

Згідно з листом Меджибізької селищної ради від 27.03.2025 №02-20/332 земельна ділянка з кадастровим номером 6823085000:01:004:0230 площею 0,172 га перебуває у комунальній власності Меджибізької селищної територіальної громади та використовується релігійною організацією на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №0003723, що також підтверджується листом Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації від 24.03.2025 №02-500/2025.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №560/14762/23 визнано протиправною бездіяльність Меджибізької селищної ради щодо неподання органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозицій про занесення Комплексу споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця) 1818 року до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та зобов`язано Меджибізьку селищну раду подати відповідну пропозицію.

У подальшому Летичівська окружна прокуратура звернулась до Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації із запитом від 06.03.2025 №53-1007ВИХ-25 щодо наявності охоронного договору на Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця) 1818 року та вжиття заходів, спрямованих на його укладення.

Листом від 17.03.2025 №02-456/2025 Департамент повідомив, що зазначений об`єкт культурної спадщини взятий на облік як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за видом «архітектура», однак охоронний договір із власником об`єкта не укладений. Крім того зазначено, що власник об`єкта культурної спадщини з метою укладення охоронного договору до Департаменту не звертався. У листі від 24.03.2025 №02-500/2025 Департамент зазначив про те, що повноваження щодо укладення охоронних договорів виконавчим органам сільських, селищних та міських рад Хмельницької області не делегувались, відтак органом, уповноваженим на укладення таких договорів, є Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації.

У подальшому Департаментом підготовлений проект охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця) 1818 року, розташований у с. Требухівці Хмельницького району Хмельницької області.

Листом від 31.07.2025 №02-1143/2025 зазначений проект охоронного договору скерований Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Богословського храму с. Требухівці Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви» для підписання та повернення до Департаменту у визначений строк.

Водночас, незважаючи на отримання проекту охоронного договору, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.08.2025, відповідачем дій, спрямованих на його укладення, не вчинено, підписаний примірник договору до Департаменту не повернуто, зауважень чи пропозицій щодо його змісту не надано. Із заявами чи зверненнями щодо укладення охоронного договору до уповноваженого органу охорони культурної спадщини відповідач не звертався.

Як повідомлено Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації листом від 15.05.2026 №851/2026, станом на дату надання відповіді охоронний договір на Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця) 1818 року не укладено, власником об`єкта культурної спадщини заходів для виконання вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не вжито.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначаються Законом України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі за текстом - Закон № 1805-ІІІ), преамбулою якого встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-ІІІ об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 6 статті 3 Закону №1805-ІІІ рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами. Статтею 6 Закону №1805-ІІІ визначені повноваження інших органів охорони культурної спадщини. За змістом частини 1 ст. 6 до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їх компетенції належить видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (пункт 14).

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону. Частиною 1 статті 13 Закону №1805-ІІІ передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їх археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Статтею 23 Закону №1805-ІІІ встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону. Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст.23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Отже, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності. Охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III, є адміністративним договором.

Наведений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №240/17530/23.

У постанові від 24 травня 2021 у справі №640/4482/20 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства уповноваженим органом на укладення охоронного договору на пам`ятку місцевого значення є власник або уповноважений ним орган.

Оскільки всі власники пам`яток культурної спадщини незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти охоронний договір, у разі невиконання ними вимог частини першої статті 23 Закону № 1805-III орган охорони культурної спадщини або прокурор, якщо відповідний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, має право звернутись до суду з позовом про зобов`язання власника пам`ятки культурної спадщини укласти такий договір.

Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі Порядок № 1768).

Цей Порядок визначає механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (далі - пам`ятка), щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частину відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини. Згідно з пунктом 2 Порядку №1768 його дія поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об`єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 12 Порядку №1768 передбачено, що власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Відповідно до п.14 Порядку №1768 охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці: з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації); з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Відтак, саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що власник пам`ятки повинен був не пізніше місяця після отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір, а у разі закінчення строку дії договору подовжити його строк або укласти новий охоронний договір.

Оскільки відповідач не спростував доводи прокурора і не обґрунтував причини бездіяльності, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов заступника керівника Летичівської окружної прокуратури - задоволити.

Зобов`язати Релігійну організацію «Релігійна громада Свято-Богословського храму с. Требухівці Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви» укласти з Департаментом інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Комплекс споруд церкви Святого Іоанна Богослова (церква, дзвіниця) 1818 року, розташований за адресою: вул. Довжанська, 17/1, с. Требухівці Хмельницького району Хмельницької області, на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 жовтня 2026 року

Позивач:Керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (майдан Незалежності, Будинок Рад,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 33902378)Відповідач:Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Богословського храму с. Требухівці Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви» (вул. Довжанська, 17/1, с. Требухівці, Хмельницький район , код ЄДРПОУ - 26216430)

Головуючий суддя І.С. Козачок