Рішення № 140962563, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11646/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову від 11.06.2026 ВП №79822694 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Позивач вказує, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права та є безпідставною. На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/16284/24 він здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , після якого розмір пенсії станом на 01.05.2024 склав 19267,60 грн. Позивач нарахував доплату за період з 01.05.2024 по 30.06.2026 у загальному розмірі 61799,06 грн і частково виплатив її у лютому-червні 2026 року. За доводами позивача, у повному обсязі виплатити кошти він не зміг через відсутність фінансового забезпечення, оскільки виплата пенсій за рішеннями суду фінансується з Державного бюджету України в межах окремої бюджетної програми і не залежить від волі територіального органу Пенсійного фонду України. Позивач вважає, що з огляду на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, невиплата коштів за відсутності фінансування не є невиконанням рішення суду без поважних причин.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) з урахуванням положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що боржник рішення суду у спосіб та порядок, визначені виконавчим документом, не виконав. Підсумковий розмір пенсії стягувача не відповідає виплаченій сумі, а перерахунок проведено без урахування змін розміру мінімальної пенсії за віком, які відбулися після 01.10.2024. Після винесення 19.05.2026 постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн рішення суду в новий строк знову не було виконано. Тому, на думку відповідача, 11.06.2026 він правомірно наклав на боржника штраф у подвійному розмірі. Посилання позивача на відсутність бюджетних коштів відповідач вважає безпідставними, оскільки державний орган не може виправдовувати невиконання судового рішення нестачею коштів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.07.2026 зупинено провадження в адміністративній справі № 560/11646/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 560/10061/26.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2026 провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/16284/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

12.12.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 560/16284/24, на підставі якого постановою старшого державного виконавця відповідача від 15.12.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 79822694 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

08.12.2025 позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , визначивши з 01.05.2024 мінімальну пенсію інвалідам ЧАЕС у розмірі 18888,00 грн та додаткову пенсію у розмірі 379,60 грн, тобто загальний розмір пенсії 19267,60 грн. Цей розмір встановлено як на період з 01.05.2024 по 31.12.2024, так і з 01.01.2025 та з 01.03.2025 довічно. У рішенні про перерахунок зазначено: «Розмір мінімальної пенсії за рішенням суду - з 01.05.2024 по довічно».

Згідно з розрахунками позивача доплата за період з 01.05.2024 по 30.04.2026 становить 61799,06 грн, у тому числі 55133,75 грн за період з 01.05.2024 по 26.11.2025 та 6665,31 грн за період з 27.11.2025 по 30.04.2026. Після перерахунку пенсії з 01.03.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 19330,82 грн. Тому з березня 2026 року позивач визначає доплату на виконання рішення суду в розмірі 0,00 грн.

Нараховану доплату позивач виплатив частково: у лютому 2026 року - 103,00 грн та 1000,00 грн, у березні 2026 року - 4101,00 грн та 1355,27 грн, у квітні 2026 року - 100,00 грн та 1051,97 грн, у травні 2026 року - 100,00 грн та 780,00 грн, 05.06.2026 - 132,00 грн та 936,00 грн.

14.04.2026 державний виконавець направив боржнику вимогу № 6656 повідомити про стан виконання рішення суду. Листом від 01.05.2026 № 2200-0903-8/33918 позивач повідомив державного виконавця про проведений перерахунок та часткові виплати.

28.04.2026 стягувач ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою, у якій повідомив, що боржник не виконує рішення суду в частині нарахування йому восьми мінімальних пенсій за віком.

Постановою державного виконавця від 19.05.2026 ВП № 79822694 за невиконання рішення суду у спосіб та порядок, передбачені виконавчим документом, на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов`язано його виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Листом від 03.06.2026 № 2200-0904-8/42709, який надійшов до відповідача 08.06.2026, позивач повторно повідомив про проведений 08.12.2025 перерахунок та часткові виплати. Позивач також зазначив, що подальша виплата буде здійснена в межах затверджених бюджетних асигнувань, і просив закінчити виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 11.06.2026 ВП № 79822694 за повторне невиконання рішення суду у спосіб та порядок, передбачені виконавчим документом, на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі № 560/10061/26 відмовлено в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування постанови від 19.05.2026 ВП № 79822694 про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до частини другої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, підставою для накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання ним без поважних причин рішення, що зобов`язує вчинити певні дії, у новий строк, встановлений постановою про накладення штрафу. Поважними причинами невиконання рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами для виконання рішення та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі № 560/10061/26, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026, встановлено, що станом на 19.05.2026 позивач не виконав без поважних причин постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/16284/24, а постанова державного виконавця від 19.05.2026 про накладення штрафу є правомірною. Ці судові рішення набрали законної сили, і в цій справі беруть участь ті самі особи. Тому зазначені обставини повторного доказування не потребують.

Отже, суд має з`ясувати, чи виконав позивач рішення суду протягом десяти робочих днів, встановлених постановою від 19.05.2026, а якщо не виконав, то чи існували для цього поважні причини.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/16284/24 позивача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.05.2024. Таке рішення виконується не одноразово. Воно зобов`язує позивача забезпечити, щоб розмір пенсії стягувача з 01.05.2024 і надалі був не меншим восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди.

Натомість позивач здійснив перерахунок одноразово, визначивши мінімальну пенсію у розмірі 18888,00 грн станом на 01.05.2024 «довічно». З березня 2026 року він взагалі визначає доплату на виконання рішення суду в розмірі 0,00 грн. Доказів перерахунку пенсії стягувача з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком після 01.05.2024 позивач не надав. У листі від 03.06.2026 він також не повідомив державного виконавця про такий перерахунок.

Тобто протягом строку, встановленого постановою від 19.05.2026, позивач не виконав рішення суду не лише в частині виплати нарахованих сум, а й у частині належного перерахунку пенсії. Перерахунок пенсії є дією, виконання якої залежить виключно від позивача і не потребує бюджетного фінансування.

Суд відхиляє посилання позивача на постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а. Як зазначає сам позивач, у цих постановах сформульовано висновок про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. У цій же справі невиконання рішення стосується також перерахунку пенсії, який від фінансування не залежить.

Крім того, позивач не надав доказів того, що він вжив усіх залежних від нього заходів для отримання фінансування саме для виконання цього рішення суду в повному обсязі. Позивач обмежився посиланням на загальні положення бюджетного законодавства, порядок фінансування відповідної бюджетної програми та втрату чинності постановою Кабінету Міністрів України № 821. Ці обставини не змінюють змісту судового рішення, що набрало законної сили, і не звільняють боржника від обов`язку його виконати.

Виплата 05.06.2026 частини нарахованих сум у розмірі 132,00 грн та 936,00 грн, а також лист від 03.06.2026 не свідчать про виконання рішення суду у спосіб та в обсязі, визначених виконавчим документом. Вони підтверджують лише часткові дії боржника, які не призвели до повного виконання рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що станом на 11.06.2026 позивач повторно не виконав без поважних причин рішення суду у встановлений державним виконавцем строк. Отже, державний виконавець правомірно, відповідно до частини другої статті 75 Закону № 1404-VIII, наклав на боржника штраф у подвійному розмірі - 10200,00 грн. Такий розмір відповідає подвоєному розміру штрафу, накладеного на боржника - юридичну особу постановою від 19.05.2026.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (абзац перший частини другої статті 77 КАС України).

Відповідач довів, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, а позивач є суб`єктом владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Головуючий суддя В.К. Блонський