Рішення № 140962224, 27.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11667/26

Провадження № 2/752/10959/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря- Касаткіної А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення регламентної виплати та відшкодування шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач, від імені якого діє представник, адвокат Конюшко Д.Б., звернувся до суду з позовом і просить стягнути з:

1) відповідача - Моторного (транспортного)страхового бюро України 179 153, 35 грн невиплаченої частини регламентної виплати, 9 571, 21 грн пені, 957, 12 грн річних та 3 045, 61 грн інфляційних втрат;

2) відповідача ОСОБА_2 17 018, 50 грн втрати товарної вартості транспортного засобу та 17 018, 50 грн моральної шкоди.

Посилається в позові на те, що 02 грудня 2025 року о 13:00 на вул.Заболотного, 1А в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Volkswagen CADDY, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та TESLA MODELY, н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності.

Внаслідок дружньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 січня 2026 року

винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.

За таких обставин, відповідно до статті 18 Закону України «Про обов`язкове с

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ зобов`язане здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/ або майну потерпілої особи.

Порядок та підстави її вплати врегульовано частиною 1 статті 43 Закону.

На підставі даної норми закону позивач звернувся до МТСБУ та надав усі необхідні документи, передбачені статтею 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За результатами розгляду вказаної заяви про регламентну виплату (страхове відшкодування) 18 лютого 2026 року МТСБУ на користь позивача було здійснено регламентну виплату в сімі 69 629, 59 грн.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до Висновку експерта № 064/26 від 24 березня 2026 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу «TESLA MODELY», н.з. НОМЕР_2 , становить 248 782,94 грн, вартість матеріального збитку 265 801,44 грн.

Тобто, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу є нижчою за ліміт страхової відповідальності, а тому з МТСБ має бути стягнуто різницю між сумою відновлювального ремонту транспортного засобу і виплаченим страховим відшкодуванням у сумі 179 153, 35 грн.

Крім того, відповідно до статті 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

18 лютого 2026 року МТСБУ частково виконано зобов`язання та сплачено страхове відшкодування у неповному розмірі 69 629, 59 грн.

Однак, відповідно до Висновку експерта № 064/26 від 24 березня 2026 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 248 782,94 грн.

Таким чином, МТСБУ прострочив виплату решти суми страхового відшкодування у розмірі 179 153, 35 грн на 66 днів з 19 лютого 2026 року по 24 квітня 2026 року.

З урахуванням цього, на підставі пункту 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з МТСБУ підлягає стягненню пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 9 571, 21 грн, 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 957,12 грн та 3 045, 61 грн інфляційних втрат.

Крім того, з відповідача ОСОБА_2 на підставі частини 1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню витрати в частині втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 17 018, 50 грн, а також витрати, понесні в зв`язку з проведенням експертизи в сумі 6 000, 00 грн.

Зазначає також, що належний позивачу автомобіль «TESLA MODEL Y», н.з. НОМЕР_2 , був основним засобом пересування позивача та його родини.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач був позбавлений можливості користуватися власним майном, що призвело до дискомфорту, пошуку альтернативних засобів пересування, додаткових витрат часу та коштів.

Більше того, протягом тривалого часу позивач перебуває у стані невизначеності щодо фінансової компенсації та термінів відновлення автомобіля.

Стан психологічного дискомфорту посилюється тим, що пошкоджене майно є результатом кропіткої праці позивача, а неможливість його експлуатації триває вже значний період.

З урахуванням цього, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 17 018, 50 грн в відшкодування моральної шкоди.

Позов був зареєстрований судом 06 травня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками було направлено позивачем при звереннні до суду на виконання вимог п ункту 1 частини 1 статті 177 ЦПК України.

Відповідачам був наданий строк для подання відзиву.

11 червня 2026 року відповідач-1 подав відзив, яким проти позову заперечує.

Зазначає, що МТСБУ в порядку статей 31 та 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» провів огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, а тому позивач мав право на самостійний вибір оцінювача лише в разі, якщо представник МТСБУ не з`явився у визначений строк.

Сплачене страхове відшкодування відповідає вимогам закону, а визначення розміру шкоди залученим МТСБУ оцінювачем є вірним.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу позивач мав право обирати установу для його проведення лише з переліку осіб, оприлюднених на веб-сайті МТСБУ.

Відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу може здійснюватися на банківський рахунок особи, яка має право здійснювати такий ремонт, поза переліком, визнаечним МТСБУ, лише за згоди МТСБУ.

Позивач такої згоди від МТСБУ не отримував.

Визначення вартості запчастин на підставі наряду-замовлення, а не акту виконаних робіт, суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

При визначенні цін запчастин пошкодженого транспортного засобу «Тесла» д.н.з. НОМЕР_3 експертом бралися до уваги ціни, визначені нарядом-замовлення № ТС-К-000384 від 27 березня 2026 року.

Відповідно до пункту 8.5.11 Методики у разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини у авторизованого виконавця ремонту певної моделі КТЗ застосовують ціни на оригінальні запасні частини на цьому підприємстві.

Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у торгову мережу своїх офіційних дилерів у регіоні, зазначені у відповідних джерелах інформації, вказаних у додатку 8 до цієї Методики.

Разом з тим, наряд-замовлення № ТС-К-000384 від 27 березня 2026 року не є документально підтвердженим відновлення транспортного засобу, таким документом може бути виключно акт виконаних робіт, а отже судовий експерт ОСОБА_3 не міг брати до уваги при визначенні розміру збитку та визначенні вартості деталей.

Крім того, ТСК «Сервіс» не є офіційним дилером у регіоні, який поставляє складові частини колісних транспортних засобів «Тесла», а тому є незрозумілим використання наряд-замовлення № ТС-К-000384 від 27 березня 2026 року ТСК «Сервіс».

Таким чином вважає, що судовий експерт Коваль І.М. повинен був діяти відповідно до пункту 8.5.12. Методики, вартість складових частин КТЗ за даними іноземних джерел інформації, зокрема зазначених у додатку 8, коригується з урахуванням ввізного мита (якщо КТЗ виготовлено за межами України), податків, зборів і інших обов`язкових платежів.

Згідно з пунктом 7.53.12. Методики за вартість нової складової частини приймається її ціна у дилера виробника КТЗ, а також з комп`ютерних програмних продуктів, за даними виробників КТЗ і довідкової літератури, зокрема наведеної в додатку 8, та з ресурсів мережі Інтернет з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Оскільки у компанії - виробника «Тесла» відсутні офіційні дилери в України, то судовий експерт повинен був керуватися пунктом 7.53.12. Методики, а отже наданий висновок експерта є недопустимими доказом.

Крім того, в порушення пункту 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 березня 2003 року, наданий висновок проведено з урахуванням вартості запчастин станом на 18 листопада 2025 року, а не 02 грудня 2025 року, а перерахунок курсу євро відбувався на 23 березня 2026 року.

Отже, наданий позивачем висновок є лише оцінкою пошкодженого майна, а не судовою експертизою, а тому до неї застосовуються наслідки, передбачені статтею 78 ЦПК України.

З урахування цього просив призначити в справі судову автотоварознавчу експертизу.

25 липня 2026 року представник позивача подав заяву з запереченнями проти призначення експертизи, яка за змістом одночасно є відповіддю на відзив.

Зазначає, що відповідно до пункту 8.5.10 Методики дані про вартість складових частин КТЗ, які підлягають заміні, беруть відповідно до додатка 8, інформаційного забезпечення від виробника КТЗ, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію щодо оригінальних складників.

Відповідно до пункту 8.5.11 Методики до оригінальних складових частин належать,зокрема, складові, які поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі, а також складові, які виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ.

Відповідно до пункту 7.35 Методики у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є нйеможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ.

У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс- листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

Оскільки автомобіль позивача марки "Tesla", виробник якого на території України не має офіційного імпортера, дилерської мережі чи офіційних сервісних центрів, судовий експерт Коваль І.М. правомірно керувався приписами Розділу 5, пунктами 7.35, 7.53.5 та пунктом 8.5.10 Методики щодо визначення цін на запчастини за відсутності офіційного представника.

Експерт обґрунтовано використав Офіційний інвойс компанії Tesla Inc. № 3000H0000396899 від 12 березня 2026 року та наряд-замовлення сервісного підприємства ТСК «Сервіс» № ТС-К-000384 від 27 березня 2026 року.

Вибір ТСК «Сервіс» є повністю об`єктивним та виправданим, оскільки є спеціалізованою профільною станцією, яка займається ремонтом та обслуговуванням автомобілів марки Tesla. Вона володіє необхідним спеціальним високотехнологічним обладнанням, сертифікованими фахівцями та відповідним досвідом, адже відновлювальний ремонт електромобіля суттєво відрізняється від обслуговування авто з двигуном внутрішнього згоряння та вимагає дотримання особливих технічних регламентів.

Крім того, висновок експерта складено 23 березня 2026 року, однак розрахунок вартості відновлювального ремонту проведено із застосуванням офіційного курсу валют НБУ на момент ДТП.

Зазначив також, що загальна вартість запасних частин, які підлягають заміні, відповідно до ремонтної калькуляції, наданої відповідачем, є заниженою більш ніж у 10 разів порівняно з реальною ринковою вартістю нових оригінальних деталей Tesla.

З урахуванням цього, вважає приведені в відзиві заперечення безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

З`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та, з чого він, при цьому, виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в)причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Тобто, особливістю відповідальності за завдання шкоди є презумпція вини.

Судом встановлено, що 02 грудня 2025 року о 13:00 пл вул. Заболотного, 1А в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Volkswagen CADDY, н.з. НОМЕР_1 ,під керував нням відповідача ОСОБА_2 , та TESLA MODELY, н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності.

Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 січня 2026 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача.

( а.с. 10 - 11 )

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Такими чином, вина відповідача ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

18 лютого 2026 року МТСБУ за результатами звернення позивача було здійснено регламентну виплату в сумі 69 629, 59 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

За змістом частини 2 статті 27 Закону витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до Висновку експерта № 064/26 від 24 березня 2026 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «TESLA MODELY» н.з. НОМЕР_2 становить 248 782,94 грн , вартість матеріального збитку - 265 801,44 грн.

Судовий експерт Коваль І.М. має Свідоцтво судового експерта № 20-23/П від 28 березня 2023 року.

Статтею 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

За змістом частин 5 та 6 статті 106 ЦПК України експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Наданий судовим експертом Ковалем І.М. висновок відповідає даним вимогам.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Ліміт відповідальності страховика (МТСБУ ) відповідно до вимог закону становить 250 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

З урахуванням цього, з МТСБУ на користь позивача підлягає стягненню 179 153, 35 грн невиплаченого страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та річних.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17, а також у іншій усталеній судовій практиці Верховного Суду з цього приводу зазначено, що положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції на момент винесення вказаної постанови ) за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Як встановлено вище, 17 лютого 2026 року на банківський рахунок позивача МТСБУ перераховано 69 629, 59 грн регламентної виплати.

Тобто, МТСБУ виконано свій обов`язок, передбачений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.

Тобто, відповідачем - МТСБУ виконано свій обов`язок у строк, визначений законом, на підставі документів, які були сформовані та перебували в його розпорядженні.

Позивач при зверненні до суду не зазначає і це не підтверджується матеріалами справи, що після отримання висновку експерта від 24 березня 2026 року він звертався до МТСБУ з заявою та даним висновком для доплати регламентної виплати.

З урахуванням цього суд вважає, що у відповідача не могло, за таких обставин, виникнути обов`язку з її доплати, не могло виникнути прострочення виконання зобов`язання, а тому відсутня вина в невиконанні грошового зобов`язання.

Таким чином, підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 30 Закону страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду в у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, визначеної відповідно до законодавства.

В частині 2 статті 1192 ЦК України зазначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням цього, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 17 018, 50 грн товарної вартості транспортного засобу та 6 000, 00 грн понесених витрат на проведення експертизи.

Відповідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц зазначено, що иходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства

В постанові Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 зазначено, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне.

Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Суд вважає обґрунтованими твердження позивача про завдання йому моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді з вини відповідача та приходить до висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн.

Щодо тверджень відповідача, приведених у відзиві, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, слід враховувати, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року в спарві № 759/7787/18 зазначено, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності.

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені.

При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

В постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №760/5618/16 зазначено, що відсутність розрахункового документа за проведене відновлення транспортного засобу (ремонт) не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку та відшкодування реальних витрат, яких зазнав позивач відповідно до статті 22 ЦК України.

Верховний Суд у своєму висновку керується правилами частин першої та другої статті 22 ЦПК України, відповідно до яких реальними збитками є також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто такі дії, які настануть в майбутньому.

Висновки про наявність права у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовані також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року №61-1836св17, від 28 лютого 2018 року № 61-134св18.

Оцінюючи надані сторонами докази та заперечення, суд враховує, що відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands), № 288) зазначено, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги і решту приведених у відзиві заперечень проти вимог позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладються на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Звертаючись до суду, позивач надав Договір №31/03/26-ЮП/ІL від 30 березня 2026 року про надання правової допомоги та та Акт виконаних робіт №01 до договору від 28 квітня 2026 року на 15 000, 00 грн.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Відповідачі в порядку, визначеному законом, про неспівмірність понесених позивачем витрат на правову допомогу, не заявили.

Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Крім того, виходячи з відсоткового співвідношення стягнутої з відповідачів суми ( 86, 90% та 13, 10 % ) сума правової допомоги підлягає стягненню з відповідачів у розмірі відповідно 13 035, 00 грн та 1 965, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, часткового задоволення позову, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню пропорційно сплачений ним судовий збір при зверненні до суду в сумі відповідно 2 383,63 грн з МТСБУ та 359, 33 грн з відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 15, 16, 22, 23, 526, 610, 611, 612, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 179 153, 35 грн регламентної виплати, 13 035, 00 грн витрат на правову допомону та 2 383, 63 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 018, 50 грн втрати товарної вартості автомобіля, 10 000, 00 грн в відшкодування моральної шкоди, 1 965, 00 грн витрат на правову допомогу, 6 000, 00 грн витрат на проведення експертизи та 359, 33 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач-1: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ: 21647131.

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП:невідомий.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич