Рішення № 140962034, 27.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 719/264/26Провадження № 2/724/803/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 04.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 04970-06/2023 від 04.06.2023 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 7000 грн. строком на 360 днів, із процентною ставкою, що становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредитування, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Відповідач, у свою чергу, належним чином не виконав умови кредитного договору.

19.10.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19102023.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 року.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками 24150 грн.

Станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 70000 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн., заборгованість за відсотками 63000 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 року в сумі 70000 грн. та судові витрати, які включають сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 05 жовтня 2026 року вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 04.06.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 04970-06/2023, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти з користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п 1.1. договору), мета отримання кредиту - на власні потреби, строк 360 днів, дата надання кредиту 04.06.2023 року. Дата погашення кредиту 28.05.2024 року (п.1.2. договору). Тип процентної фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2. цього договору (п. 1.4. договору).

Сторони погодили, що клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів) (п. 1.5. договору).

Згідно п. 1.6. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-5717.

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 04970-06/2023 від 04.06.2023 р. є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів).

Кредитний договір № 04970-06/2023 від 04.06.2023 р. та Додаток № 1 до нього підписані відповідачем 04.06.2023 р. електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8538.

У паспорті споживчого кредиту зазначені основні умови кредитування, які також узгоджуються і з умовами, висвітленими у кредитному договорі.

Відповідачем на сайті ТОВ «Аванс Кредит» заповнено інформаційне повідомлення споживача, в якому вказано анкетні дані, зокрема, адреса місця реєстрації, серія та номер паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти, номер телефону контактної особи.

До матеріалів справи приєднано лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466_250630112651 від 30.06.2025 р. про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, а саме: 04.06.2023 11:00:02 на суму 7000,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua 247038625, призначення платежу: зарахування 7000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-40592 від 15.09.2026 року, наданої на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_3 . У період з 04.06.2023 по 09.06.2023 року дійсно було зарахування коштів на вищевказану картку у сумі 7000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Аванс Кредит» за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 р., заборгованість ОСОБА_1 складає 31150,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 24150,00 грн. заборгованість за відсотками.

19 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 19102023 від 19.10.2023 р., за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває права грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (п. 1.1., 1.2.). Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п.1.4.). Передача клієнтом реєстру боржників фактору здійснюється відповідно до п. 8.1. договору.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19102023 від 19.10.2023 р., ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 року на суму 31150,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 24150,00 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 складає 70000,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 63000,00 грн. заборгованість за відсотками за користування. Заборгованість за відсотками, нарахована за період з 20.10.2023 по 28.05.2024 року складає 38850 грн.

Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Згідно п. 1 ч. 1 Закон України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону).

Як встановлено судом, між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 04.06.2023 р. укладено Договір про надання фінансового кредиту № 04970-06/2023 в електронній формі, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W8538.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи містять докази відступлення прав вимоги до відповідача.

Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 7000 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих процентів за користування кредитом.

Як вбачається з умов Кредитного договору № 04970-06/2023 від 04.06.2023 р., дата надання кредиту 04.06.2023 р., дата погашення кредиту 28.05.2024 р., процентна ставка, яка застосовується в межах строку кредиту становить 2,50% в день.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Аванс Кредит» за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 р., заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.10.2023 р. складає 31150,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 24150,00 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 складає 70000,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 63000,00 грн. заборгованість за відсотками за користування. Заборгованість за відсотками, нарахована за період з 20.10.2023 по 28.05.2024 року складає 38850 грн.

Визначаючись із розміром заборгованості у частині процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

Суд бере до уваги зміст п.п. 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з цим, оскільки договір укладений між сторонами 04.06.2023 р. та після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), не були враховані його положення, не була змінена процентна ставка, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 2,5% на день, що мало місце із 22.04.2024 року по 28.05.2024 року є нікчемними.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості за вказаний період підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», а саме:

- за період з 04.06.2023 по 21.04.2024 р. (включно) становить 56525,00 грн. (сума згідно розрахунків заборгованості);

- за період з 22.04.2024 по 28.05.2024 р. (включно) за ставкою 1,5%, що становить 3885,00 грн.;

Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 р., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 складає 60410,00 грн.

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 року на загальну суму 67410,00 грн., яка складається із: 7000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 60410,00 грн. сума заборгованості за відсотками (враховуючи застосований перерахунок).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 21156 від 07.04.2026 р.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково на загальну суму 67410,00 грн., що становить 96,3% від ціни позову (70000,00 грн.), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2563,89 грн.

Щодо вирішення питання судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для цілей розподілу судових витрат суд бере до уваги: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підтвердженням понесених витрат на правничу допомогу позивача є:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року;

- Акт № 780 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026 року на суму 8000 грн.;

- Детальний опис наданих послуг до акту № 780 від 10.04.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ОСОБА_1 не надав суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Разом з тим, вказаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (96,3%) у розмірі 7704,00 грн. (8000 грн. х 96,3%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 625, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Кредитним договором № 04970-06/2023 від 04.06.2023 року в розмірі 67410,00 грн. (шістдесят сім тисяч чотириста десять гривень 00 копійок), яка складається із: 7000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 60410,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236) понесені судові витрати, а саме: витрати зі сплати судового збору у розмірі 2563,89 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три гривні 89 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7704,00 грн. (сім тисяч сімсот чотири гривні 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 27.10.2026 року.

Суддя:Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ