Ухвала суду № 140961796, 26.10.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3139/26

Провадження № 2/715/1302/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року сще. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

судді Цуркана В.В.

за участю секретаря судового засідання Майщук С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в с. Глибока цивільну справу за позовом ТОВ ФК «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «Український платіжний центр» звернулося до суду з даним позовом.

30.09.2026 року представник ТзОВ ФК «Український платіжний центр» подав до суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що заборгованість була погашена відповідачем, а отже відсутній предмет спору, просив суд повернути ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» суму сплаченого 21.09.2026 р. судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. за подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) вказав, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення. Водночас, висновок апеляційного суду про те, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в разі, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову, не ґрунтується на законі.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи заяву представника позивача, який просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, під час знаходження справи в провадженні суду, останнє свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, а тому наявні визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження по даній цивільній справі .

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Верховний Суд в постановах у справах №953/10140/25 від 05 серпня 2026 року, №345/5838/25 від 15 липня 2026 року, №917/1161/25 від 05 березня 2026 року наголошує на необхідності з`ясування обставин, які є підставами для закриття провадження у справі.

Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 року у справі № 917/1161/25).

Розподіл судових витрат є імперативною нормою для суду, який за результатом розгляду справи розподіляє судові витрати як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи.

За встановленими у цій справі обставинами, позивач подав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), що відбулося внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем ОСОБА_1 , а саме сплатою 29.09.2026 року заборгованості, що підтверджується довідкою ТзОВ ФК «Український платіжний центр» від 30.09.2026 року.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Вказана норма права є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює правові наслідки відмови позивача від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма (ч. 1 ст. 142 ЦПК України) встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Оскільки позивач не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України відсутні.

Подібні висновки щодо застосування процесуального закону викладено Верховним Судом у постановах від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25, від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25.

Одночасно суд роз`яснює позивачу про його право звернутися до суду із заявою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача в порядку ч. 3 ст. 3 ст. 142 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.133, 142, 255, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ТОВ ФК «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

У задоволенні клопотання в частині повернення судового збору з Державного бюджету України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ