Рішення № 140961719, 13.10.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/10851/25 Провадження № 2/636/1042/26Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретарів судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації про визнання дійсним не посвідченого нотаріально, усного договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за життя продавця,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Томах К.О. звернулась до суду через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою до Вовчанської міської військової адміністрації про визнання дійсним не посвідченого нотаріально, усного договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за життя продавця.

Позов обґрунтований тим, що 20 червня 2019 року позивачка ОСОБА_1 разом зі своїми батьками оглядала запропоноване для купівлі майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно належало ОСОБА_2 ( нині померлій) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого у реєстрі № 4030, видане 13 серпня 2008 року державним нотаріусом Вовчанського державного нотаріального округу Вороною Г.В. Майно оглядалося для подальшої купівлі, в той день було усно укладено попередню угоду купівлі-продажу, погоджено строки купівлі, прийому-передачі майна, порядку укладання договору та інші істотні умови. 20 вересня 2019 року, у присутності свідків продавець ОСОБА_2 передала ключі та правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок, а покупець ОСОБА_1 передала кошти, а саме 40 000 грн., за вищевказане майно. Так, з 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 фактично стала проживати у вказаному житловому будинку та почала користуватися та володіти ним. Подальшими діями, які залишались для завершення відчуження, було нотаріальне посвідчення договору та державної реєстрація переходу права власності на майно. Здійснення вказаних дій в узгоджений сторонами час не відбулось виключно за станом здоров`я продавця ОСОБА_2 , та подальшої її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що унеможливило завершення оформлення правочину у нотаріальній формі. У зв`язку викладеним, позивачка просила визнати дійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , укладений в усній формі без додержання нотаріального посвідчення та фактично виконаний сторонами до смерті продавчині. Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 29 січня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кундіус К.В. надала до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, позовні вимоги підтримала за заявленими підставами.

Від Вовчанської міської військової адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника з проханням прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наданих доказів..

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх системному взаємозв`язку, приходить до наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що спірним є житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВКР № 466741 від 13 серпня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Вовчанської державної нотаріальної контори за реєстровим № 4030, спадкова справа № 476/2008.

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого 12.06.2008 КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» будинок цегляний, 1962 року побудови, житлова площа 20,07 кв.м, загальна площа 53,2 кв.м, вартість 71768 грн.

Як зазначає ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, 20.092019 року між нею (покупцем) та власником будинку ОСОБА_2 (продавцем) відбулось повне виконання основного договору купівлі-продажу належного останній житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, а саме: продавець передала їй (позивачці) ключі від будинку та правовстановлюючи документи на нього, а покупець передала ОСОБА_2 в присутності свідків грошові кошти в розмірі 40 000 грн. З 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 фактично стала проживати у вказаному житловому будинку та почала користуватися та володіти ним. Сторони домовилися оформити договір нотаріально та зареєструвати в установленому законом порядку, однак здійснення вказаних дій в узгоджений сторонами час не відбулось виключно за станом здоров`я продавця ОСОБА_2 , та подальшої її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №02), що унеможливило завершення оформлення правочину у нотаріальній формі.

На підтвердження зазначених обставин стороною позивача надані засвідчена в нотаріальному порядку заява дочки померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та документи, що підтверджують їх родинний зв`язок.

Як вбачається з тексту посвідченої 30.07.2026 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Драною І.В., заяви свідка по справ ОСОБА_4 , остання підтверджує що, 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 , передала особисто її матері ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн, за житловий будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом спору є визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, який всупереч вимогам закону не був нотаріально посвідчений.

До предмета доказування у цій справі входять не лише факти виконання умов договору та ухилення однієї із сторін від його нотаріального посвідчення, але й дослідження відповідності такого договору загальним вимогам чинності правочину.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України (в редакції, яка діяла на час здійснення вказаного правочину) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України ) .

Відповідно до частини першої статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (абзац 1 частини першої статті 218 ЦК України).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України).

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року ( справа № 305/1468/16-ц, провадження № 61-9087св21) зазначено, що визнання дійсним договору (конвалідація) на підставі частини другої статті 220 ЦК України допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми пов`язується саме з відсутністю нотаріального посвідчення і це зумовлює їх нікчемність).

Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України конвалідація можлива за наявності таких умов: досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору; наявність письмових доказів досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору; повне або часткове виконання договору; ухилення однією зі сторін від його нотаріального посвідчення.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, провадження № 6-1288цс17, викладено правовий висновок, про те, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, а також вимоги ч.2 ст. 2220 ЦК України щодо підтвердження письмовими доказами домовленості сторін договору щодо усіх його істотних умов, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 недоведеними належними та допустимими доказами.

Ціна договору купівлі-продажу є істотною його умовою, яка повинна бути підтверджена письмовими доказами, якими відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( письмовий договір, розписка в отриманні коштів тощо).

Надані стороною позивача письмові показання свідка ОСОБА_3 щодо передання позивачкою як покупцем будинку грошових коштів матері в сумі 40000 грн., не є письмовим доказом у розумінні приписів норм ЦПК України, оскільки вони належать до самостійного виду засобів доказування - «показань свідка» ( ст. 90 ЦПЕК України).

У зв`язку із зазначеним суд вважає надані стороною позивача докази розрахунку за спірний будинок такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 77,78 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації про визнання дійсним не посвідченого нотаріально, усного договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного за життя продавця, та визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , місця проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивачки: адвокат Кундіус Каріна Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач: Вовчанська міська військова адміністрація, ЄДРПОУ 44675427, адреса: Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, 6 під`їзд 6 поверх.

Суддя І.В. Карімов