Ухвала суду № 140961271, 26.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

26 жовтня 2026 року Справа № 520/34558/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Хільченко А.А. від 14.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 34212861 (303,00 грн).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши подану позовну заяву та перевіривши наявні матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (в редакції, чинній до 24 квітня 2026 року) було встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Однак 07 квітня 2026 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» №4833-IX (далі - Закон №4833-IX), окремі положення якого набрали чинності 24 квітня 2026 року.

Зокрема, вказаним Законом №4833-IX (підпункт 18 пункту 10 розділу І Закону, який набрав чинності 24 квітня 2026 року) внесені зміни до Закону №1404-VIII та викладено частину 1 статті 74 в новій редакції: «Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку».

Чинною редакцією частини 2 статті 74 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, положеннями статті 74 Закону №1404-VIII розмежовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця залежно від характеру виконавчого документа, а саме: у разі оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця при примусовому виконанні судового рішення, то такі можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, водночас адміністративним судам підсудні спори, що виникають у зв`язку з примусовим виконанням рішень інших, відмінних від суду органів (посадових осіб).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що передбачене частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України право учасника виконавчого провадження на звернення до адміністративного суду має субсидіарний характер та реалізується за умови, якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження. Поряд з цим оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання судового рішення, здійснюється у порядку, встановленому частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (з урахуванням змін, внесених Законом №4833-IX), а також відповідними нормами процесуального законодавства, за правилами якого ухвалено судове рішення (наказ).

Суд наголошує, що при вирішенні питання стосовно того, якому суду належить розглядати спір про законність рішення, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, визначальним є саме характер рішення, у процесі примусового виконання якого державним виконавцем прийнято (вчинено, допущено) оскаржувані рішення, дія чи бездіяльність. Сама по собі обставина оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та/або витрат виконавчого провадження не є достатньою підставою для безумовного віднесення відповідного спору до юрисдикції адміністративного суду.

Як зазначає позивач у позовній заяві на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Відділ) у складі зведеного виконавчого провадження № 29454344 на підставі виконавчого листа № 2027/2183/2012 від 16.08.2012, виданого Московським районним судом м. Харкова.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що виконавчий лист № 2027/2183/2012 виданий 16.08.2012, документ видав: Московський районний суд м. Харкова.

Оскаржувана постанова прийнята 14.09.2026, тобто після набрання чинності новою редакцією ч.1 ст.74 Закону №1404-VIII, а позовну заяву подано 21.10.2026 року, у зв`язку з чим до спірних правовідносин застосовується саме ця редакція.

Отже, станом на момент звернення до суду з цим позовом законом установлено інший порядок судового оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятих у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, до суду, який видав виконавчий документ.

За таких обставин, передбачена ч.1 ст.287 КАС України можливість звернення до адміністративного суду не застосовується, а заявлені позивачем вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.6 ст.170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Оскільки спір виник у зв`язку з оскарженням постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, прийнятих під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова, такий спір підлягає розгляду судом, який видав виконавчий документ, яким, наразі, є Салтівський районний суд м. Харкова, у порядку, встановленому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України (ст.ст.447 451 ЦПК України), з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст.74 Закону №1404-VIII.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №520/34558/26 відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 26.10.2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.