Рішення № 140961261, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2026 року №200/1341/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 200/1341/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить:

- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України в частині скасування Постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії від 12.02.2024 № 545 в частині скасування Постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров`я.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що постановою позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленою довідкою від 23 березня 2022 року № 3, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, проте Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України цю постанову скасувала, не оглянувши його, не направивши на контрольне обстеження і не повідомивши про перегляд постанови. На переконання позивача, вимога Командувача Медичних сил Збройних Сил України від 20 грудня 2022 року про обов`язковий перегляд рішень районних військово-лікарських комісій не може застосовуватися до постанови, прийнятої 23 березня 2022 року, тобто до появи цієї вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року адміністративну справу № 200/1341/26 прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України подала відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що перегляд постанови здійснено за запитом слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 грудня 2023 року № 20056/20-2023 у кримінальному провадженні за частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України; що розглянуто довідку військово-лікарської комісії від 23 березня 2022 року № 3, карту обстеження і медичне свідоцтво та виявлено порушення підпунктів 22.5, 22.6 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України; що за абзацом п`ятнадцятим підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I цього Положення Центральна військово-лікарська комісія має право скасовувати постанови будь-якої військово-лікарської комісії; що рішення прийнято колегіально; що обов`язковий виклик особи Положенням не передбачено; і що позивач може пройти повторний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач також послався на те, що оцінка діагнозу є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії, а суд перевіряє лише процедуру, і на постанови Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 та від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що доводи відповідача є формальними, що не доведено повноти проведеного перегляду і не наведено обґрунтування зміни категорії придатності, а огляд був поверхневим, без додаткових обстежень і диференціації діагнозів.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відзиву на позовну заяву не подав, про неможливість його подання суд не повідомляв.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Постановою позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленою довідкою від 23 березня 2022 року № 3, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідний запис внесено до його військового квитка серії НОМЕР_3 .

За запитом слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 грудня 2023 року № 20056/20-2023 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України провела перегляд цієї постанови.

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформленим витягом з протоколу від 12 лютого 2024 року № 545, постанову військово-лікарської комісії щодо позивача скасовано через порушення підпунктів 22.5, 22.6 глави 22 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402; зазначено, що позивач підлягає повторному огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Доказів того, що при перегляді постанови військово-лікарської комісії Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України оглядала позивача, направляла його до закладів охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження або спростування попереднього діагнозу, а також повідомляла позивача про перегляд цієї постанови, матеріали справи не містять. Навпаки, у відзиві відповідач прямо зазначив, що обов`язковий виклик особи Положенням № 402 не передбачено.

На підставі рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено зміни: ступінь придатності позивача змінено на «обмежено придатний до військової служби». Про це повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 15 грудня 2025 року № 14/4917, наданим на адвокатський запит від 09 грудня 2025 року, зазначивши водночас, що такий ступінь придатності на теперішній час законодавством не передбачено, і що витяг з протоколу № 545 можна отримати у цьому відділі.

З 04 жовтня 2025 року позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 26 листопада 2025 року через неявку за повісткою цей орган направив звернення до поліції для застосування адміністративного затримання.

Отже, обставини прийняття оскаржуваного рішення і внесення на його підставі змін до Реєстру матеріалами справи підтверджуються і сторонами не заперечуються.

Стверджуючи про протиправність дій і рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України в частині скасування постанови військово-лікарської комісії, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

За пунктом 2.1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні, які приймають постанови; постанови військово-лікарських комісій оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії або протоколом засідання. Цим самим пунктом установлено, що постанови штатних та позаштатних військово-лікарських комісій обов`язкові до виконання.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Центральній військово-лікарській комісії надано право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб; витребовувати документи; направляти у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати додаткові дані; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати і контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

Отже наявність у Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повноваження скасовувати постанови військово-лікарських комісій сумнівів не викликає. Проте таке повноваження має здійснюватися з додержанням установленої процедури.

Суд ураховує, що в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення військово-лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийнятого висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і така оцінка виходить за межі судового розгляду. Визначення наявності або відсутності певного діагнозу і ступеня придатності особи до військової служби є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії, і суд не вправі перебирати його на себе. На це вказав Верховний Суд у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 і від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18. Відтак суд вправі перевірити законність рішення військово-лікарської комісії лише в межах додержання процедури його прийняття, на що обґрунтовано звертає увагу і сам відповідач.

Перевіряючи додержання процедури, суд виходить із того, що скасування постанови військово-лікарської комісії, якою особу визнано непридатною до військової служби, за своїми наслідками означає перегляд раніше встановленого ступеня придатності, тобто ревізію медичного висновку. Підпункт 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 наділяє Центральну військово-лікарську комісію не лише правом скасовувати постанови, а й повноваженнями, необхідними для перевірки їх обґрунтованості, - оглядати особу, направляти її до закладів охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд, витребовувати документи і запитувати додаткові дані. Відтак, переглядаючи постанову військово-лікарської комісії, Центральна військово-лікарська комісія мала вжити заходів для підтвердження або спростування попереднього діагнозу і повідомити особу про перегляд постанови, яка безпосередньо визначає її правовий стан.

У цій справі доказів того, що такі заходи вживалися, матеріали справи не містять: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України позивача не оглядала, до закладів охорони здоров`я на контрольне обстеження і медичний огляд не направляла і про перегляд постанови його не повідомляла. Ці обставини відповідач не заперечує, а, навпаки, обґрунтовує тим, що обов`язковий виклик особи Положенням № 402 не передбачено. Суд із таким підходом не погоджується: відсутність у Положенні № 402 прямої вказівки на обов`язковий виклик особи не звільняє орган від обов`язку з`ясувати обставини, що мають значення для прийняття рішення, і прийняти обґрунтоване рішення, як це передбачено пунктом 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак скасування постанови військово-лікарської комісії відбулося з порушенням процедури, установленої підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402, а оскаржуване рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом від 12 лютого 2024 року № 545, у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивача є протиправним і підлягає скасуванню.

Довід відповідача про те, що позивач не позбавлений можливості пройти повторний огляд військово-лікарської комісії, цього висновку не змінює, оскільку предметом спору є законність скасування вже прийнятої постанови, а не право особи на новий медичний огляд.

Оскільки рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України в частині скасування постанови військово-лікарської комісії підлягає скасуванню, постанова цієї комісії, оформлена довідкою від 23 березня 2022 року № 3, якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною. За пунктом 2.1 розділу I Положення № 402 постанови штатних та позаштатних військово-лікарських комісій обов`язкові до виконання.

Відповідно до Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості, що містяться в Реєстрі, повинні бути повними, достовірними та актуальними, а внесення відомостей, їх зміна та уточнення здійснюються, зокрема, районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, які ведуть військовий облік. Оскільки з 04 жовтня 2025 року позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , саме цей орган і зобов`язаний привести відомості Реєстру щодо позивача у відповідність до чинної постанови військово-лікарської комісії, внісши відомості про виключення його з військового обліку за станом здоров`я. Відзиву цей відповідач не подав і будь-яких заперечень не навів.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке. Оскаржуване рішення прийнято 12 лютого 2024 року, а позовну заяву подано 24 лютого 2026 року. Проте доказів направлення або вручення позивачу цього рішення матеріали справи не містять; навпаки, листом від 15 грудня 2025 року № 14/4917 позивачу лише повідомлено про внесення на підставі цього рішення змін до Реєстру і роз`яснено, що витяг з протоколу № 545 він може отримати у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак про існування оскаржуваного рішення позивач дізнався не раніше 15 грудня 2025 року, а тому передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду він не пропустив.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Додержання процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідач не довів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки вимоги про визнання дій протиправними і про скасування рішення звернені до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, судовий збір стягується за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 77, 122, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд. 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179) щодо скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленої довідкою від 23 березня 2022 року № 3, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179), оформлене протоколом від 12 лютого 2024 року № 545, у частині скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленої довідкою від 23 березня 2022 року № 3, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку за станом здоров`я.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179) судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар