Рішення № 140961259, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2026 року №200/7039/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 200/7039/23 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (проспект Шевченка, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 85001, ЄДРПОУ 43895975) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 40479801), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління «Гірник» (провулок Музейний, буд. 2, корпус 1, кімната 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ЄДРПОУ 41284960), про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-21-008499-a.

Аргументуючи ці вимоги зазначило, що висновок є протиправним, оскільку порушень, які в ньому описані, замовник не допускав, а зобов`язання, покладене на нього цим висновком, є неконкретизованим і не визначає способу усунення виявлених порушень. Позивач також указав, що за результатами моніторингу аналогічної закупівлі № UA-2023-08-07-009627-a порушень щодо тендерної документації виявлено не було.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління «Гірник».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року адміністративну справу № 200/7039/23 прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що моніторинг проведено на виконання доручення Держаудитслужби від 13 жовтня 2023 року № 003100-18/11797-2023 і наказу від 31 жовтня 2023 року № 280; що обґрунтування технічних характеристик предмета закупівлі замовник розмістив 01 листопада 2023 року, тобто з порушенням п`ятиденного строку, встановленого пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710; що вимога тендерної документації про надання ліцензії була неправомірною, оскільки частина 2 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в умовах воєнного стану не застосовується згідно з пунктом 17 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178; і що зобов`язання здійснити заходи щодо недопущення в подальшому порушень є правомірним і пропорційним, оскільки за частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має альтернативу. Відповідач також указав, що права позивача не порушено, оскільки договір від 18 вересня 2023 року № 1087-23ШУН з додатковою угодою виконується, і послався на постанову Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21.

Третя особа подала письмові пояснення, у яких позовні вимоги підтримала. Зазначила, що за частиною 5 статті 17 і частиною 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що міститься у відкритих реєстрах, і послалася на постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 380/257/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 620/6134/20 і від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22. Третя особа також зазначила, що зобов`язання провести роз`яснювальну роботу та економічні навчання законом не передбачене і є неконкретизованим, пославшись на постанови Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 і від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

21 серпня 2023 року позивач оголосив закупівлю № UA-2023-08-21-008499-a, предметом якої є поточний ремонт південного основного конвеєрного штреку бремсбергу № 2 пласта к8 шахти «Новодонецька» відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке», код 45110000-1 за ДК 021:2015, з очікуваною вартістю 7 291 666,67 грн без податку на додану вартість. Тендерну документацію затверджено протоколом від 21 серпня 2023 року № 21081.

За протоколом розкриття від 29 серпня 2023 року єдиним учасником закупівлі було Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтопроходчиське управління «Гірник», яке протокольним рішенням від 30 серпня 2023 року № 30081 визнано переможцем, і того самого дня оприлюднено повідомлення про намір укласти договір. 18 вересня 2023 року між позивачем і третьою особою укладено договір № 1087-23ШУН, до якого 30 листопада 2023 року внесено зміни додатковою угодою № 1.

На підставі доручення Держаудитслужби від 13 жовтня 2023 року № 003100-18/11797-2023 і наказу Західного офісу Держаудитслужби від 31 жовтня 2023 року № 280 у період з 01 по 21 листопада 2023 року проведено моніторинг цієї закупівлі.

За результатами моніторингу складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-21-008499-a, затверджений 21 листопада 2023 року. У висновку зафіксовано порушення пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710, а також абзацу першого частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» і пунктів 3 та 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

Зобов`язальна частина висновку сформульована як зобов`язання здійснити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Зазначення того, яких саме заходів має вжити замовник і в який конкретний спосіб підлягають усуненню виявлені порушення, висновок не містить.

Стверджуючи про протиправність висновку про результати моніторингу закупівлі, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. За частиною 6 цієї статті за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII установлено, що висновок повинен містити, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі, а також зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Форму висновку та порядок його заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552.

Із наведених норм вбачається, що зазначення у висновку зобов`язання щодо усунення виявленого порушення є обов`язком, а не правом органу державного фінансового контролю. Водночас такий висновок є актом індивідуальної дії, який породжує для замовника обов`язок до виконання, а тому за своїм змістом він має бути чітким і зрозумілим, тобто містити конкретний спосіб усунення виявленого порушення. Інакше замовник позбавлений можливості встановити, які саме дії він повинен вчинити для виконання висновку, а орган державного фінансового контролю - перевірити, чи виконано висновок, що своєю чергою створює для замовника стан правової невизначеності і ризик настання негативних наслідків за невиконання висновку.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, а за пунктом 8 цієї частини - чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У цій справі зобов`язальна частина оскаржуваного висновку зводиться до зобов`язання здійснити заходи щодо недопущення в подальшому виявлених порушень та оприлюднити протягом п`яти робочих днів інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Проте висновок не конкретизує, яких саме заходів має вжити замовник, і не визначає конкретного способу усунення виявлених під час моніторингу порушень. Відтак такий висновок є неконкретизованим і не відповідає наведеним вимогам законодавства в частині його змісту як акта індивідуальної дії, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Довід відповідача про те, що застосований ним захід має превентивний характер, не вимагає розірвання договірних відносин і спрямований на недопущення подібних порушень у майбутньому, суд відхиляє. Сам по собі превентивний характер заходу не звільняє орган державного фінансового контролю від установленого частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII обов`язку зазначити у висновку конкретне зобов`язання щодо усунення виявленого порушення. Так само не змінює цього висновку і посилання відповідача на наявність у замовника альтернативи за частиною 8 статті 8 Закону № 922-VIII, оскільки ця норма визначає порядок дій замовника після отримання висновку, а не звільняє орган від обов`язку чітко визначити зміст зобов`язання.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21 висновків суду не спростовує, оскільки правомірність зобов`язальної частини висновку оцінюється виходячи з її конкретного змісту в кожній справі, а в цій справі зобов`язання способу усунення порушення не визначає.

Оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі є єдиним актом індивідуальної дії і підлягає скасуванню через невідповідність вимогам до його змісту, оцінка доводів сторін щодо наявності самих порушень, описаних у висновку, на результат вирішення спору не впливає.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності оскаржуваного висновку не довів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04 грудня 2023 року № 7522. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, а тому сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (проспект Шевченка, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 85001, ЄДРПОУ 43895975) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40479801) про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-08-21-008499-a, затверджений 21 листопада 2023 року.

Стягнути на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (ЄДРПОУ 43895975) за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40479801) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар