Рішення № 140961234, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Справа № 520/28228/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі відповідач-1) щодо неусунення допущеного ним порушення, яке полягає у застосуванні показника середньої зарплати по Україні за 2014-2016 роки для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої зарплати по Україні за 2023-2025 роки та із збереженням раніше проведеної індексації пенсії з дня її призначення, тобто з 20.03.2026;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі відповідач-2) щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої зарплати по Україні за 2023-2025 роки із збереженням раніше проведеної індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві щомісячно і в повному обсязі виплачувати, починаючи з 20.03.2026 пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої зарплати по Україні за 2023 2025 роки із збереженням раніше проведеної індексації пенсії;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивачу з 27.03.2026 призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Позивач звернувся до відповідачів із заявами щодо необхідності застосуванням показника середньої заробітної плати за останні три роки, що передували призначенню. Відповідачі відмовили у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2023-2025. Вважає такі дії відповідачів протиправними у зв`язку із чим просить зобов`язати вчинити відповідні дії, а позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачами подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 05.01.2011 як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2 1 розділу XV Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням норм статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), з 08.05.2026 як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. Право вибору, передбаченого статті 10 Закону № 1058, призначення одного з видів пенсійного забезпечення було використано ОСОБА_1 при призначенні пенсії за вислугу років відповідно пункту 21 розділу XV Закону № 1058 з урахуванням норм статті 55 Закону № 1788. У подальшому зміна виду пенсії, на яку одночасно має право позивачка можлива тільки в разі переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058, так як вона з 05.01.2011 вже має статус пенсіонера. Враховуючи вищезазначене відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення (за 2023-2025 роки) під час переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. На підставі вищевикладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 27.03.2026 № 930020849027. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 14.09.2026 адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвалою суду від 22.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач з 26.01.2011 перебував на обліку у відповідача-2 та отримував пенсію за вислугу років призначеної відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до заяви позивача переведено відповідачем-1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з 27.03.2026, призначеної відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

18.06.2026 позивач звернилась до відповідачів із заявою у якій просила здійснити перерахунок пенсії та виплату із застосуванням показника середньої заробітної плати за три останні роки, які передували року призначення пенсії, а саме за 2023-2025 роки.

Відповідач-1 листом від 15.07.2026 повідомив позивача про відсутність підстав для застосовування показника середньої заробітної плати за останні три роки, що передували року призначення пенсії, оскільки з 27.03.2026 позивача переведено на інший вид пенсії, а не призначено пенсію вперше.

Відповідач-2 повідомив позивача про відсутність підстав для застосовування показника середньої заробітної плати за останні три роки, що передували року призначення пенсії, оскільки з 27.03.2026 позивача переведено на інший вид пенсії, а не призначено пенсію вперше.

Попри те позивач вважає дії відповідачів протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Згідно зі ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати як пенсія за віком, по інвалідності і у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано питання переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-ІV.

Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 по 31 грудня 2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

З системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд повторно відмічає, відповідачі стверджують, що з 27.03.2026 позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 1788-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24, відповідно до якої у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.

Крім того, аналогічне спірне питання також було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 31 жовтня 2018 року по справі № 577/2576/17 вказала, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-ХІІ, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 зазначеного Закону, яка безпосередньо визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший вид пенсії. Крім того, Суд зауважив також, що статтею 9 Закону № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше, що і мало місце у спірних правовідносинах.

Вищенаведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2025 по справі № 380/4842/24.

З огляду на викладене, ураховуючи правову позицію Верховного Суду, приходжу до переконання про те, що позивачу призначено пенсії за віком з 27.03.2026 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та таке відбулось вперше, а тому позивачу має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі ст. 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів ст. 40 Закону №1058-IV.

Отже, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2023-2025 роки, як того вимагає ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 в справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 в справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 в справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 в справі № 211/1898/17, від 19.01.2022 в справі № 528/639/17, від 10.06.2024 в справі №460/51067/22, від 28.01.2025 № 300/7637/23.

З огляду на викладене відповідач-1 протиправно вчинив дії щодо незастосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні при призначенні пенсії за віком, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а отже такі дії суд визнає протиправними.

Процедура прийняття, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок 22-1).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Суд установив, розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком здійснювалось відповідачем-1, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку 22-1.

Проте, неналежне виконання визначеним пенсійним органом повноважень щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії без застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки потягло за собою порушення прав позивача.

Згідно з п. 4.10 Порядку 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Суд повторно відмічає, що 18.06.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки до відповідача-2 у якого перебуває на пенсійному обліку, однак такий позивачу листом від 03.08.2026 відмовив.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Суд відмічає, що орган пенсійного фонду з 27.03.2026 перевів позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Попри те, ураховуючи висновки зроблені у цій справі, насправді мало місце призначення пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

18.06.2026 сторона позивача звернулась із заявою до відповідачів про перерахунок та виплату пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» із застування показника середньої заробітної плати по Україні за 2023-2025 роки.

Враховуючи вищенаведене, суд установив, що позивач набула права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 01.07.2026, оскільки звернулась із заявою до пенсійного органу про перерахунок пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, після 15 числа відповідно місяця, з урахуванням виплачених сум та висновків суду у цій справі.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд прийшов переконання про необхідність зобов`язати відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивача відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 01.07.2026.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн з кожного.

Керуючись ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у незастосуванні ОСОБА_1 до пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023-2025 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з 01.07.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023-2025 роки, з урахуванням виплачених сум та висновків суду у цій справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок №3, код ЄДРПОУ 13486010;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, місцезнаходження місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок №16, код ЄДРПОУ 42098368.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.10.2026.

Суддя М. І. Садова