Рішення № 140961225, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2026 року №520/31816/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/31816/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 по 02 грудня 2024 року у належному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5 відсотка військового збору) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4 088,15 грн) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум, з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (1,5 відсотка військового збору за період до 01 грудня 2024 року та 5 відсотків військового збору з 01 грудня 2024 року до 02 грудня 2024 року) та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що протягом спірних періодів проходив службу цивільного захисту у відповідача, однак індексація грошового забезпечення йому не нараховувалася і не виплачувалася: за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - взагалі, а за наступні періоди - у частині індексації-різниці, яка склалася в березні 2018 року внаслідок того, що розмір підвищення його грошового доходу в цьому місяці був меншим за можливу суму індексації.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позовну заяву відповідач не подав, витребуваних судом доказів не надав, про неможливість їх подання суд не повідомляв.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За частиною 6 статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у тому числі протягом періодів з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року і з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року.

Листом від 21 липня 2026 року № 65015-8450/65190, наданим на адвокатський запит, відповідач повідомив відомості про нарахування позивачу індексації грошового забезпечення. Із цього листа та додатків до нього вбачається, що за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року індексація позивачу не нараховувалася і не виплачувалася, а за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року і з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року не нараховувалася і не виплачувалася індексація-різниця.

Розміри посадових окладів осіб начальницького складу служби цивільного захисту були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 і не змінювалися з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року. З 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою розміри посадових окладів було підвищено.

Місячне грошове забезпечення позивача становило: за лютий 2018 року - 7 355,00 грн, за березень 2018 року - 7 730,00 грн. Отже розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року становив 375,00 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року становив 1 762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін, яка підлягала застосуванню для проведення індексації станом на березень 2018 року, - 253,30 відсотка. Відтак сума можливої індексації в березні 2018 року становила 4 463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 відсотка : 100).

Оскільки розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року (375,00 грн) є меншим за суму можливої індексації (4 463,15 грн), різниця між ними становить 4 088,15 грн.

Відповідач жодного документа суду не надав, показників, наведених позивачем, не оспорив і відзиву не подав.

Стверджуючи про протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Механізм проведення індексації визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

За пунктом 5 Порядку № 1078 у місяці підвищення грошових доходів на суму підвищення збільшується сума індексації. Абзацом четвертим цього пункту встановлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Абзацом шостим цього пункту передбачено, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Із наведених норм вбачається, що якщо в місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) розмір підвищення грошового доходу конкретної особи є меншим за суму можливої індексації, різниця між ними не втрачається, а визначається як сума індексації і виплачується щомісяця до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до звільнення особи зі служби. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 квітня 2024 року у справі № 200/564/23, від 19 лютого 2025 року у справі № 420/2653/24, від 07 січня 2026 року у справі № 200/65/25 і від 30 квітня 2026 року у справі № 140/6730/24, у яких Верховний Суд також зазначив, що нарахування такої суми є обов`язковим, повноваження органу в цій частині дискреційними не є, а обмежене фінансування на право особи не впливає.

Щодо вимоги про індексацію за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року суд зазначає таке. За пунктом 5 Порядку № 1078 місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Розміри посадових окладів осіб начальницького складу служби цивільного захисту були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 і не змінювалися з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року. Відтак для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період до 01 березня 2018 року базовим місяцем є саме січень 2008 року, і з місяця, наступного за ним, підлягав обчисленню індекс споживчих цін для проведення індексації. Доказів нарахування та виплати позивачу індексації за цей період відповідач не надав.

Конкретні суми індексації за цей період визначаються відповідачем під час виконання цього рішення з урахуванням порогу індексації, встановленого пунктом 11 Порядку № 1078, оскільки індексація нараховується з місяця, наступного за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що перевищив установлений поріг, а обчислення грошового забезпечення належить до компетенції відповідача.

Щодо індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року суд зазначає, що розрахунок позивача відповідає наведеному механізму: сума можливої індексації в березні 2018 року становила 4 463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 відсотка : 100), розмір підвищення його грошового доходу в цьому місяці - 375,00 грн, а отже різниця, яка підлягала щомісячній виплаті, становить 4 088,15 грн. Величину можливої індексації в розмірі 4 463,15 грн, обчислену саме в такий спосіб, Верховний Суд навів, зокрема, у постанові від 20 березня 2025 року у справі № 160/13345/24.

Щодо періоду з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року суд зазначає таке. Статтею 39 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Ця норма визначає порядок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, тобто стосується нарахування нових сум індексації, однак не припиняє виплати суми індексації, яка склалася раніше як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу в базовому місяці та підлягає щомісячній виплаті за абзацом шостим пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Такий висновок підтверджується і тим, що коли законодавець вважав за потрібне припинити перенесення раніше нарахованої суми індексації, він зазначав про це прямо: статтею 34 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується. Щодо 2024 року такого припису законодавство не містить. Відтак право позивача на виплату індексації-різниці у розмірі 4 088,15 грн за період з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року зберігається. Суд зауважує, що правової позиції Верховного Суду, яка б прямо вирішувала питання про долю такої фіксованої суми після року, у якому дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено, не сформовано, а тому суд виходить із наведеного буквального змісту норм.

Доказів того, що протягом спірних періодів відбувалося чергове підвищення тарифних ставок (посадових окладів) позивача, яке припинило б виплату індексації-різниці, відповідач не надав.

Оскільки з грошового забезпечення утримується податок з доходів фізичних осіб, а за пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України сума такого податку компенсується особам рядового і начальницького складу, нарахування та виплата сум індексації здійснюються з одночасною компенсацією сум цього податку в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. Утримання військового збору здійснюється за ставкою, чинною на час нарахування відповідних сум: для доходів за періоди до 01 грудня 2024 року - 1,5 відсотка, а з 01 грудня 2024 року - 5 відсотків, як це передбачено пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що вимоги позивача стосуються виплат, які входять до складу грошового забезпечення, тобто за своєю природою є вимогами про оплату праці. Тримісячний строк звернення працівника до суду, встановлений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 визнано неконституційним у частині його встановлення для спорів про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, і він втратив чинність з дня ухвалення цього Рішення. Відтак підстав для відмови в задоволенні позову з мотивів пропуску строку звернення до суду немає, тим більше що відповідач про такий пропуск не заявляв.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач відзиву не подав, витребуваних судом доказів не надав і правомірності своїх дій не довів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судовий збір позивачем не сплачувався, судові витрати ним не понесені, у зв`язку з чим розподілу за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають.

Керуючись статтями 77, 139, 162, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення у належному розмірі за періоди з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням порогу індексації, встановленого пунктом 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та з урахуванням раніше виплачених сум, з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів, у тому числі військового збору у розмірі 1,5 відсотка, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (ЄДРПОУ 38631015) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю у розмірі 4 088 (чотири тисячі вісімдесят вісім) грн 15 коп. щомісяця за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 02 грудня 2024 року включно, відповідно до абзаців четвертого і шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів, у тому числі військового збору у розмірі 1,5 відсотка за період до 01 грудня 2024 року і 5 відсотків за період з 01 грудня 2024 року по 02 грудня 2024 року, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар