Рішення № 140961207, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2026 року №520/32753/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/32753/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Сковороди Григорія, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у виготовленні та видачі ОСОБА_1 довідки про розмір заробітної плати за прирівняною посадою для перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) оформити та видати ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати станом на жовтень 2026 року за прирівняною посадою до посади начальника управління комп`ютеризації ДПІ у Київському районі м. Харкова, із зазначенням розмірів посадового окладу, надбавки за ранг, вислугу років та інших обов`язкових виплат і премій, що враховуються для перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

Аргументуючи ці вимоги зазначила, що проходила державну службу в органах державної податкової служби, звільнена у зв`язку з виходом на пенсію, є особою з інвалідністю другої групи і отримує пенсію, а для вирішення питання про перерахунок пенсії їй необхідна довідка про розмір заробітної плати за посадою, прирівняною до тієї, яку вона обіймала. На переконання позивачки, обов`язок скласти і видати таку довідку покладено на орган, який є правонаступником її колишнього роботодавця і володіє відомостями про посадові оклади та інші складові заробітної плати, а відмова у видачі довідки позбавляє її можливості реалізувати свої права.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/32753/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Цією самою ухвалою у відповідача витребувано копії адвокатського запиту від 05 жовтня 2026 року та листа Головного управління ДПС у Харківській області від 07 жовтня 2026 року № 57120/6/20-40-10-17, документи про проходження позивачкою служби в Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова, у тому числі наказ про звільнення із зазначенням останньої посади, а також відомості про прирівняну посаду та розміри посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, інших обов`язкових виплат і премій станом на жовтень 2026 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 23 жовтня 2026 року, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю та розглянути справу за участю представника Головного управління ДПС у Харківській області. Зазначив, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII втратив чинність, а Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII підстав для перерахунку пенсій державних службовців не передбачає; що постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 втратила чинність, а форму довідки для перерахунку пенсії виключено постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2; що за таких умов орган не може видавати довідки довільної форми або за аналогією; що Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 не є самодостатньою підставою для перерахунку, оскільки втрату чинності відповідними положеннями відтерміновано, а обов`язок унормувати ці відносини покладено на Верховну Раду України; і що право позивачки на пенсію державного службовця вже реалізовано.

Позивачка подала відповідь на відзив від 23 жовтня 2026 року, у якій зазначила, що відповідач змішує обов`язок колишнього роботодавця надати відомості про заробітну плату з обов`язком органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії, тоді як предметом цього спору є виключно відмова у видачі довідки; що вся наведена у відзиві практика стосується спорів з органами Пенсійного фонду України; що відсутність затвердженої форми довідки не звільняє відповідача від обов`язку надати відомості, якими він володіє; і що проти розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін вона заперечує.

26 жовтня 2026 року відповідач подав заяву про виконання ухвали суду, до якої додав копії наказів Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про проходження позивачкою служби, одержані від комунального підприємства «Міський архів», а також навів відомості про прирівняну посаду і розміри складових заробітної плати за нею.

Того ж дня позивачка подала додаткові пояснення у справі, у яких зазначила, що її стаж державної служби становить понад 14 років, а навіть за розрахунком самого відповідача перевищує десять років; що Головне управління ДПС у Харківській області є правонаступником ліквідованих державних податкових інспекцій, а відсутність у його структурі посад районного рівня не звільняє від обов`язку визначити прирівняну посаду за Порядком видачі довідок про заробітну плату, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року № 750; і що, надавши архівні накази, відповідач визнав обставини проходження нею служби, проте кінцевого документа - довідки про заробітну плату за прирівняною посадою - так і не видав. До цих пояснень позивачка додала копію своєї трудової книжки.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає, що за пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні такого клопотання, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Обставини цієї справи встановлюються виключно письмовими доказами, відповідач не зазначив, які саме обставини не можуть бути з`ясовані без його участі, клопотань про виклик свідків, призначення експертизи чи огляд доказів не заявляв, а позивачка проти розгляду справи в судовому засіданні заперечує. За таких обставин у задоволенні цього клопотання належить відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 638232, та отримувачем пенсії по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 04 січня 2012 року.

З наказів Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, копії яких надав відповідач, вбачається, що позивачку було зараховано на державну службу з 14 вересня 1998 року (наказ від 10 вересня 1998 року № 91-О), у подальшому вона обіймала посади старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора, начальника відділу обробки та введення податкових документів, завідувача сектору обробки податкової звітності та начальника управління обліку та звітності, а з 20 липня 2007 року - посаду начальника управління інформатизації процесів оподаткування (наказ від 20 липня 2007 року № 219-О). Наказом від 11 листопада 2008 року № 264-О позивачку звільнено із займаної посади за станом здоров`я у зв`язку з виходом на пенсію.

Позивачці присвоєно ранг державного службовця - радник податкової служби ІІІ рангу (наказ від 01 лютого 2005 року № 18-О).

05 жовтня 2026 року представник позивачки звернувся до відповідача з адвокатським запитом, зареєстрованим за вхідним номером 79991/6/ЕП від 05 жовтня 2026 року, у якому просив виготовити і видати довідку про розмір заробітної плати за посадою, прирівняною до посади, яку обіймала позивачка, із зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, інших обов`язкових виплат і премій.

Листом від 07 жовтня 2026 року № 57120/6/20-40-10-17 відповідач у видачі такої довідки відмовив, пославшись на те, що законодавством не визначено механізму перерахунку пенсій державних службовців і не затверджено форми відповідної довідки.

Водночас у заяві про виконання ухвали суду від 26 жовтня 2026 року відповідач, пославшись на пункти 4 і 7 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року № 750, та на постанову Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», сам визначив, що посада, яку обіймала позивачка, прирівнюється до підкатегорії Б3, і навів розміри складових заробітної плати за цією посадою: посадовий оклад - 6 700,00 грн, надбавка за вислугу років у розмірі 30 відсотків - 2 010,00 грн, надбавка за ранг державного службовця (шостий ранг, що відповідає спеціальному званню радника податкової служби третього рангу) - 500,00 грн і премія у розмірі 10 відсотків - 670,00 грн. Там само відповідач зазначив період перебування позивачки на посадах державної служби - з 14 вересня 1998 року по 11 листопада 2008 року - і обчислений ним стаж державної служби: 10 років 11 місяців 29 днів. При цьому відповідач прямо зазначив, що у зв`язку з відсутністю в Головному управлінні ДПС у Харківській області посад, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, відповідні відомості визначаються саме за Порядком № 750.

Отже, факт звернення позивачки до відповідача за видачею довідки про розмір заробітної плати за прирівняною посадою і факт відмови відповідача у її видачі матеріалами справи підтверджуються і сторонами не заперечуються.

Стверджуючи про протиправність дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у виготовленні та видачі довідки про розмір заробітної плати за прирівняною посадою, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Насамперед суд визначається з межами цього спору. Предметом позову є виключно відмова відповідача виготовити та видати довідку про розмір заробітної плати за прирівняною посадою. Питання про наявність у позивачки права на перерахунок пенсії, про умови та порядок такого перерахунку, а також про те, які правові наслідки матиме видана довідка, належать до компетенції органів Пенсійного фонду України, предметом цього спору не є і судом у цій справі не вирішуються. Орган Пенсійного фонду України до участі у справі не залучався, а вимог до нього позивачка не заявляла.

З огляду на це суд не оцінює наведених у відзиві доводів відповідача про те, що Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII не передбачає перерахунку пенсій державних службовців, що постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 втратила чинність, а також посилань на судову практику у спорах з органами Пенсійного фонду України, оскільки всі вони стосуються питання про право на перерахунок пенсії, яке в цій справі не вирішується.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, а статтею 40 Конституції України - право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідач є правонаступником органу, в якому позивачка проходила державну службу, і володіє як відомостями про проходження нею служби, так і відомостями про розміри посадових окладів, надбавок та інших виплат за посадами відповідної категорії. Обов`язок надати особі відомості про розмір її заробітної плати та про розміри виплат за відповідною посадою є обов`язком інформаційного характеру, і його виконання не вирішує наперед питання про право цієї особи на перерахунок пенсії.

Відмова відповідача мотивована не відсутністю в нього відповідних відомостей, а його оцінкою того, які правові наслідки матиме видана довідка, тобто оцінкою питання, вирішення якого належить до компетенції іншого органу - органу Пенсійного фонду України. Відмовляючи у видачі документа з таких мотивів, відповідач фактично перебрав на себе повноваження з вирішення питання про право позивачки на перерахунок пенсії, чого закон йому не надає.

Довід відповідача про неможливість видати довідку через відсутність затвердженої форми суд відхиляє. Відсутність затвердженої форми документа не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку надати особі відомості, якими він володіє, і не позбавляє його можливості викласти ці відомості в довільній формі із зазначенням усіх необхідних складових.

Більше того, твердження відповідача про неможливість визначити прирівняну посаду та обчислити складові заробітної плати за нею спростовується його власними діями у цій справі: у заяві про виконання ухвали суду від 26 жовтня 2026 року, поданій через три дні після відзиву, відповідач сам визначив, що посада позивачки прирівнюється до підкатегорії Б3, і навів розміри посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг та премії за цією посадою. Отже, відомостями, про надання яких просила позивачка, відповідач володіє, а визначення прирівняної посади для нього є можливим.

Суттєвим є й те, на підставі чого відповідач зробив цей розрахунок. Механізм визначення прирівняної посади та розмірів складових заробітної плати за нею встановлено Порядком видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року № 750. Пунктом 7 цього Порядку прямо передбачено, що у разі відсутності або перейменування у державному органі посади, яка була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу, а пунктом 4 - порядок визначення розмірів посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг і премії. Саме ці норми відповідач і застосував, обчислюючи складові заробітної плати за прирівняною посадою. Отже, механізм, на відсутність якого відповідач послався, відмовляючи у видачі довідки, насправді існує, є чинним і відповідачем застосовується, а відсутність у структурі Головного управління ДПС у Харківській області посад, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, перешкодою для видачі довідки не є.

Розбіжність між обчисленим відповідачем стажем державної служби позивачки (10 років 11 місяців 29 днів) і твердженням позивачки про стаж понад 14 років на висновки суду не впливає, оскільки визначення стажу є складовою обов`язку відповідача зі складення довідки, а не предметом окремого вирішення в цій справі.

Суд зазначає також, що наведення відповідних відомостей у процесуальному документі, адресованому суду, не є виконанням обов`язку видати довідку особі, яка за нею звернулася, оскільки така особа потребує саме документа, що може бути нею використаний у відносинах з іншими органами.

Щодо найменування посади, за прирівняною до якої має бути видано довідку, суд зазначає таке. У позовній заяві позивачка просить видати довідку за посадою, прирівняною до посади начальника управління комп`ютеризації Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, тоді як за наказом від 20 липня 2007 року № 219-О, копію якого надав сам відповідач, позивачка обіймала посаду начальника управління інформатизації процесів оподаткування цього органу, з якої її і звільнено наказом від 11 листопада 2008 року № 264-О. Зі змісту позовної заяви однозначно вбачається, що позивачка просить видати довідку за посадою, прирівняною до тієї, яку вона фактично обіймала на час звільнення, а тому суд зазначає найменування цієї посади відповідно до первинних документів, що не є виходом за межі позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності відмови у видачі довідки не довів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір нею не сплачувався, а тому судові витрати за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Сковороди Григорія, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) щодо відмови у виготовленні та видачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідки про розмір заробітної плати за прирівняною посадою для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495) оформити та видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про розмір заробітної плати станом на жовтень 2026 року за посадою, прирівняною до посади начальника управління інформатизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, з якої позивачку звільнено наказом від 11 листопада 2008 року № 264-О, із зазначенням розмірів посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та інших обов`язкових виплат і премій, що враховуються для перерахунку пенсії.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар