Ухвала суду № 140960853, 27.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2026 року Справа № 480/8378/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову приватного виконавця Савенка Ю.О. від 20.10.2026 р. № 99217;

- зобов`язати приватного виконавця Савенка Ю.О. невідкладно винести постанови про зупинення виконавчих проваджень ВП № 79382724 та ВП № 78613433 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", припинити утримання з грошового забезпечення позивача та скасувати арешти з рахунків боржника.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У даному випадку позивачем є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , однак позовна заява не містить жодних обгрунтувань щодо порушення оспорюваним рішенням його прав, саме як фізичної особи-підприємця. Разом з тим, позов містить обгрунтування щодо порушення оспорюваним рішенням прав та інтересів фізичної особи ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що з доданих до позовної заяви документів також убачається, що спірні правовідносини виникли між приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Юрієм Олександровичем (а не фізичною особою ОСОБА_2 , як зазначено в позовній заяві) та позивачем, який перебував у статусі саме - фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, як зазначено в позовній заяві.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із адміністративного позову вбачається, що позивачем заявлено одночасно п`ять вимог немайнового характеру (1) визнати протиправною та скасувати відмову приватного виконавця Савенка Ю.О. від 20.10.2026 р. № 99217; 2) зобов`язати приватного виконавця Савенка Ю.О. невідкладно винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 79382724 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"; 3) зобов`язати приватного виконавця Савенка Ю.О. невідкладно винести постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 78613433 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"; 4) зобов`язати приватного виконавця Савенка Ю.О. невідкладно припинити утримання з грошового забезпечення позивача; 5) зобов`язати приватного виконавця Савенка Ю.О. невідкладно скасувати арешти з рахунків боржника).

Разом з цим, враховуючи приписи ст. 5 та ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позивачу потрібно сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:

- за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або ф і з и ч н о ю о с о б о ю - п і д п р и є м ц е м складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання ф і з и ч н о ю о с о б о ю адміністративного позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за звернення до суду з даним адміністративним позовом у розмірі 4259,84 грн (1331,20 грн * 4 * 0,8), у разі подання позову в якості фізичної особи або у розмірі 10649,60 грн (3328,00 * 4 * 0,8), у разі подання позову фізичною особою-підприємцем.

Натомість до позову не додано документу про сплату судового збору, проте додано копію посвідчення учасника бойових дій від 01.02.2024.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом із тим вказана норма має бланкетний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-XII).

У статті 22 цього Закону йдеться про те, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про те, чи потрібно сплачувати судовий збір за звернення до суду з позовом особі, яка має статус учасника бойових дій, слід враховувати предмет та підстави позову, а також встановити, чи стосується таке звернення захисту прав таких осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої 5 Закону України "Про судовий збір" викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі №160/20070/21 та багатьох інших.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не є підставою для звільнення від сплати судового збору за звернення до суду у всіх випадках.

Предметом даної позовної заяви є оскарження позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відмови приватного виконавця про зупинення виконавчих проваджень, за якими здійснюється стягнення з його грошового забезпечення. Натомість, для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" має існувати спір з приводу порушення прав позивача, як учасника бойових дій.

Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки дана справа не пов`язана із порушенням його прав, саме як учасника бойових дій.

Крім того, як передбачено у частині п`ятій статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, а згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

З наведених положень КАС України вбачається, що питання про залучення третьої особи вирішується ухвалою суду за заявою, в якій зазначається, на яких підставах належить залучити до участі у справі третю особу.

У позовній заяві позивачем визначено третьою особою Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", однак її статус визначено позивачем самостійно та не заявлено клопотання з обґрунтуванням підстав залучення до участі у справі третьої особи, які і не наведено жодних підстав та доводів у позовній заяві.

Також слід зазначити, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються у статті 287 КАС України.

Так, частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Водночас, пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві позивач просить поновити строк на оскарження.

Разом з цим, у разі пропуску строку звернення до суду клопотання про поновлення такого строку повинно бути викладене окремим документом, яке повинно відповідати вимогам ст. 167 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду:

- оформленої належним чином позовної заяви та докази її направлення іншим учасникам справи, в якій визначитись зі статусом позивача (або навести обгрунтування порушеного права саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 оспорюваною відмовою приватного виконавця, а також надати відповідні докази, або звернутись до суду як фізична особа), а також статусом відповідача (позов звернений до фізичної особи чи приватного виконавця виконавчого округу Сумської області);

- клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (на стороні позивача чи відповідача) із обґрунтуванням доцільності її залучення або нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням належного кола учасників справи в частині, що стосується третьої особи;

- доказів сплати судового збору за наступними реквізитами:

Рахунок - UA878999980313151206084018540

Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

- в разі пропуску строку звернення до суду, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кунець