Рішення № 140960845, 27.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Справа № 640/15325/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 640/15325/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування наказів та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 26.12.2019 р. № 10-10666/15-19-сг;

- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 20.03.2020 р. № 10-3991/15-20-сг;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0870 га для колективного садівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Чабанівська селищна рада, вулиця Десятинна, садове товариство «КУРГАНИ».

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що оспорювані накази є протиправними, оскільки позивач є членом садового товариства "КУРГАНИ" з 18.08.1990 року, користувачем земельної ділянки 0,870 га. На вказаній ділянці розташовані садові будинки, належні на праві власності позивачу та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Стаття 120 Земельного кодексу України закріплює принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначено, що в межах спірних правовідносин діяло в межах та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М.

Ухвалою суду від 25.03.2025 адміністративну справу № 640/15325/20 прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Здійснено заміну відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Київській області на правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 39817550). Запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо актуальності даного спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог.

Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в додаткових поясненнях зазначило, що відповідно до чинного законодавства відповідач не наділений правом щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є членом садового товариства "Курган" з 18.08.1990 року, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління Садового товариства "Кургани" №5 від 18.08.1990 року, користувачем земельної ділянки за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Чабанівська селищна рада, вулиця Десятинна, садове товариство "Кургани", орієнтованою площею 0,0870 га. На зазначеній ділянці розташовані садові будинки, належні позивачу на праві приватної власності, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: №172282664, 172299905, 172306729, 172309572, 172314663, 172320949, 172324130 від 02.07.2019 року.

Керуючись статтею 120 Земельного кодексу України, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,0870 га для колективного садівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Чабанівська селищна рада, вулиця Десятинна, садове товариство "Кургани" вх.№18732/0/94-19 від 26.11.2019 року.

Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області своїм наказом від 26.12.2019 року №10-10666/15-19-сг "Про відмову у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено позивачу з тієї підстави, що бажана до відведення земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Позивачем на підтвердження вказаної інформації було замовлено довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями. Згідно Довідок №97-10-0.19-59/184-20 від 13.01.2020, та №97-10-0.19-283/184-20 від 02.03.2020, земельна ділянка обліковується за Чабанівською селищною радою, землі запасу.

ОСОБА_1 , на підставі отриманої інформації звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Чабанівська селищна рада, вулиця Десятинна, садове товариство "Кургани", з метою експлуатації та обслуговування належних йому садових будинків вх.№3225/0/94-20 від 19.02.2020.

На результатом розгляду вказаного вище клопотання позивача відповідачем прийнятий наказ від 20.03.2020 №10-3991/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" з підстави того, що заявник не може бути замовником даної документації.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем наказами про відмову надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.ч.2,3 ст.123 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд встановив, що за результатами розгляду клопотання позивача №18732/0/94-19 від 26.11.2019 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0870 га для колективного садівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Чабанівська селищна рада, вул. Десятинна, садове товариство «Кургани». Головним управлінням прийнято наказ «Про відмову у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою» №10-10666/15-19-сг від 26.12.2019 року, оскільки бажана до відведення земельна ділянка, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, оскільки відповідно до наявної копії планово-картографічного матеріалу.

Крім того, розглянувши клопотання позивача від 19.02.2020 року відповідачем у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, розташованої на території Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 0,0870 га, із цільовим призначенням для садівництва, відмовлено також, оскільки позивач не може бути замовником даної документації.

Відповідно до ст.26 Закону України Про Землеустрій, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Таким чином, позивач в даному випадку не може бути таким замовником.

Крім того, відповідно до довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями виданих Міськрайонним управлінням у Києво-Святошинському районі та м. Ірпіні 11.01.2020 року та 02.03.2020 року, які додані до позовної заяви, на території Чабанівської сільської ради обліковується 3,9279 га земель запасу.

Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до Генерального плану смт. Чабани Чабанівської селищної ради Києво- Святошинського району Київської області із внесеними змінами в 2019 році (наявний у вільному доступі на сайті Чабанівської селищної ради, зазначена на графічних матеріалах, доданих до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 земельна ділянка, бажана до відведення, розташована на землях оборони, що межують із землями для садівництва. Зазначена на графічних матеріалах, бажана до відведення у власність позивачу земельна ділянка межує із землями Садового товариства «Кургани» і розташована поза його межами.

Частиною 4 ЗК України визначено, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як зазначалося вище, землі оборони віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Тому, Головне управління Держгеокадастру у Київській області як територіальний орган Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин не мав повноважень щодо розпорядження землями даної категорії на момент звернення позивача з вказаними вище клопотаннями.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідні положення Земельного кодексу України» доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної

Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Таким чином, на час розгляду справи в суді, відповідно до чинного законодавства, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не належить право надавити дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Чабанівської селищної Фастівського району Київської області.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про скасування наказів та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець