Ухвала суду № 140959832, 27.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5743/26

Провадження №2/639/2570/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Бірюк А.О.,

представника позивача Стафієвська-Мясоєдової К.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Козинець О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу №639/5743/26 позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебуває вищевказана справа.

11 серпня 2026 року від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява по захисту прав споживачів про визнання неправомірних дій.

Представник позивача в судовому засіданні повідомила, що заперечує щодо прийняття зустрічного позову.

Відповідач та його представник просили прийняти до розгляду зустрічний позов.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Пред`явлення зустрічного позову не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177цього Кодексу.

Так, згідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам закону позивачем за зустрічним позовом не зазначено своє повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові).

Крім того, не зазначено повне найменування відповідачів, а лише скорочена назва. Також не зазначені відомості про відповідачів, а саме їх відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Разом з тим, у вищевказаній позовній заяві не зазначено ціни позову.

Пунктом 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Однак, позивачем не зазначено зміст позовних вимог та спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог до позовної заяви не додано доказів вчинення неправомірних дій щодо позивача, та що саме такі дії були вчинені відповідачем. Також, згідно ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. В порушення вищенаведеного, позивачем не надано копії зустрічної позовної заяви та копії всіх документів що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Згідно п. п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, у позовній заяві відсутні відомості про те, чи подано позивачем до цього ж відповідача інший позов з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім цього, частинами 1, 2 ст. 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно вимог ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Позивачем у даній справі (первісний позов) є Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут». Предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2024 по 01.05.2026 в розмірі 45 342,72 грн.

В свою чергу, ОСОБА_1 у своєму зустрічному позові, зазначає відповідачів як ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківоблєнерго», при цьому також АТ «Харківоблєнерго» зазначає як третю особу. Предметом позову у зустрічному позові є визнання неправомірними дії ПрАТ «Харківенергозбут» по нарахуванню побутовому споживачу заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 5 342,72 грн.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Однак, ОСОБА_1 у своєму зустрічному позові зазначено у якості відповідачів ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківоблєнерго», тоді як позивачем за первісним позовом є Приватне акціонерне товариства «Харківенергозбут».

Крім того, сума боргу, яка підлягає стягненню за первісним позовом складає 45 342,72 грн., а за зустрічним позовом сума, яка підлягає стягненню складає 5 342,72 грн.

Отже, ОСОБА_1 необхідно визначитись із колом осіб, які беруть участь у справі та з позовними вимогами, вірно зазначивши їх у зустрічному позові.

За викладених обставин, позивачу необхідно: 1) зазначити повне найменування позивача за зустрічним позовом; повне найменування відповідачів, їх відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 2) обгрунтувати позовні вимоги з посиланнями на докази, 3) надати суду копії позовної заяви з додатками у кількості відповідачів; 4) вказати ціну позову, 5) зазначити відомості про те, чи подано позивачем до цього ж відповідача інший позов з тим самим предметом та з тих самих підстав; 6) визначитись із колом осіб, які беруть участь у справі та з позовними вимогами, вірно зазначивши їх у зустрічному позові

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 194 ЦПК України)

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.10.2026

Суддя В.В. Труханович