Рішення № 140957493, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/16355/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення з 01 березня 2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017,2018, 2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 х 1,14x1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 березня 2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2026 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII). Пояснює, що 30.04.2020 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), однак під час розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, тобто не за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 6 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що позивач з 11.01.2017 отримував пенсію за вислугу років. 1.04.2020 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 07.05.2020 відповідач здійснив відповідний перерахунок пенсії. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що таке переведення не є первинним призначенням пенсії, а тому не передбачає застосування нового показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують зверненню. На думку відповідача, розмір пенсії правомірно обчислено із застосуванням показника, врахованого під час первинного призначення пенсії, з урахуванням страхового стажу та заробітку позивачки. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на статті 10, 27, 40 та 45 Закону № 1058-IV, а також на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21. Таким чином, відповідач вважає, що підстав для застосування нового показника середньої заробітної плати та задоволення позовних вимог немає, а його дії відповідають вимогам чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з 30.04.2020.

Для обчислення розміру пенсійної виплати врахований показник середньої заробітної плати, з якої сплачені страховані внески, за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн .

За матеріалами справи випливає, що під час розрахунку позивачу пенсії за віком, Управлінням застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014- 2016 роки (3764,40 грн), із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, що становить 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).

Позивач вважає, що відповідач при розрахунку індексації пенсії взято середній заробіток за три попередні роки (2014-2016 роки) помилковий розмірі 3764,40 грн., замість правильного 7763,17 грн. за (2017-2019 роки), відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом №1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Положеннями частини 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У спірних правовідносинах мало місце призначення іншої пенсії (пенсії за віком), а тому, суд вважає, що має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд встановив, що позивачу було 21.06.2017 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-XII.

Пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивачу призначено 30.04.2020, тобто звернувшись до відповідача про призначення такої пенсії, позивач використав право на призначення такої пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-ІV вперше, шляхом переходу з одного виду пенсії на інший.

Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 1788-XII та у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-IV, такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, пенсії за вислугою років за іншим Законом.

Таким чином, при призначенні позивачці 30.04.2020 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24 (провадження № К/9901/19962/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, що є підставою для зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 х 1,14x1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення з 01 березня 2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017,2018, 2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 х 1,14x1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 березня 2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121 та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2026 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) 1331 грн 20 коп сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович