Рішення № 140957457, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/13378/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (місце знаходження: 79013, Львівська обл., місто Львів, вулиця Степана Бандери, будинок, 83, квартира, 12, код ЄДРПОУ 40453165) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000874/2 від 26.05.2026;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000875/2 від 26.05.2026;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000933/2 від 08.06.2026;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000934/2 від 08.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає такі рішення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 02.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 16.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 31.07.2026 за вх. №67763 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів. Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.08.2026 за вх.№69362 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вказує, що посадова особа митного органу у рішенні про коригування митної вартості має зазначити, зокрема, причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також зазначається детальна інформація та джерела, які були використані митним органом з чітким посиланням на номери та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Позивач зауважує, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, виявлено суттєві розбіжності. Вищевказане, у свою чергу, свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримала вимог чинного законодавства та безпідставно здійснила коригування митної вартості товару. Більше того, спростовує нерелевантну судову практику на яку посилався відповідач у відзиві. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятих ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду від 27.10.2026 відмовлено у призначенні судового засідання.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ «Авто і Компанія» (код ЄДРПОУ 40453165) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (покупець) та компанією Eurocar&Company sp.z.o.o. (продавець) 03.01.2020 укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/2020, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець зобов`язується купувати на умовах Даного Контракту товар нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №01/2020 від 03.01.2020, було здійснено такі поставки:

1. Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №130/05/2026 від 18.05.2026 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 4000,00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 20.05.2026 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №26UA209180036615U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка:PUGEOT, модель: 308 рік випуску - 2020, модельний рік 2020, дата ведення в експлуатацію 10.12.2020, № кузова: VF3LCYHZPLS147482 № двигуна: невизначений двигун-дизель, об`єм 1499 см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Авто придбано на європейському аукціоні. Країна походження: Європейський союз(EU)).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA209180036615U6, було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;

- рахунок-фактура (iнвойс) №130/05/2026 від 18.05.2026;

- автотранспортна накладна №92/26 від 19.05.2026;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 10.12.2020;

- платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 18.05.2026;

- митна декларація країни відправлення №26PL401010000KMZB3 від 18.05.2026;- Фото від 20.05.2026.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларант на вимогу просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA209180036615U6 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2026 №UA209000/2026/000874/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.05.2026 №UA209000/2026/000874/2, в графі 33 зазначено наступне:

««В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу вимогам ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ.

За результатами розгляду поданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що продавець та покупець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації, наявної в обліковій картці учасника ЗЕД, керівником ТзОВ "АВТО І КОМПАНІЯ" є ОСОБА_1 , який одночасно є одним із співвласників компанії «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o», що видно із даних сайту wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl. Таким чином, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно з ч.18 ст.58 МКУ при продажі товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення; У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість.

Відповідно до п. 4 ст. 53 МКУ виставлена вимога про надання наступних документів, крім тих, які зазначені у частинах другій та третій ст. 53 МКУ: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей, які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МКУ, за результатами якої з`ясовано відсутність у митниці та декларанта відомостей для визначення митної вартості за методами 2а і 2б. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ч. 1 ст.58 МКУ. Для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №26UA209270010435U9 від 07.05.2026, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки PEUGEOT; модель: 308; двигун: дизельний; рік: 2020) визнана митним органом на рівні 6 500 євро. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося, оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000958.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2026 №UA209000/2026/000874/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209180039259U2, та 27.05.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

2. Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №132/05/2026 від 18.05.2026 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 9 700,00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 20.05.2026 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №26UA209180036600U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: AUDI, модель: Q5, рік випуску - 2015, модельний рік - 2016, дата ведення в експлуатацію - 21.08.2015, № кузова: НОМЕР_2 , № двигуна: невизначений двигун-дизель, об`єм 1968 см3, колісна формула - 4х4, місць включаючи водія - 5. Авто придбано на європейському аукціоні. Країна походження: Європейський союз(EU)).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA209180036600U6, було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;

- рахунок-фактура (iнвойс) №132/05/2026 від 18.05.2026;

- автотранспортна накладна №92/26 від 19.05.2026;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 21.08.2015;

- платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 18.05.2026;

- митна декларація №26PL401010000KNBB1 від 18.05.2026;

- фото від 20.05.2026;

- цінова інформація від 20.05.2026.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларант на вимогу просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA209180036600U6 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2026 №UA209000/2026/000875/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.05.2026 №UA209000/2026/000875/2, в графі 33 зазначено наступне:

«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу вимогам ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ.

За результатами розгляду поданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що продавець та покупець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації, наявної в обліковій картці учасника ЗЕД, керівником ТзОВ "АВТО І КОМПАНІЯ" є ОСОБА_1 , який одночасно є одним із співвласників компанії «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o», що видно із даних сайту wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl. Таким чином, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта.

Згідно з ч.18 ст.58 МКУ при продажі товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість.

Відповідно до п. 4 ст. 53 МКУ виставлена вимога про надання наступних документів, крім тих, які зазначені у частинах другій та третій ст. 53 МКУ: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/ або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей, які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МКУ, за результатами якої з`ясовано відсутність у митниці та декларанта відомостей для визначення митної вартості за методами 2а і 2б. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ч. 1 ст.58 МКУ.

Для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №26UA209200006705U8 від 16.04.2026, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки AUDI; модель: Q5; двигун: дизельний; рік: 2015) визнана митним органом на рівні 12 000 євро. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/000956.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2026 №UA209000/2026/000875/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209180039251U0, та 27.05.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

3. Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №151/05/2026 від 29.05.2026 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 4750,00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 03.06.2026 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №26UA209180041628U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 308, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію 30.09.2020 № кузова: VF3LCYHZRLS188288, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об`єм - 1499см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія 5. Країна походження: Європейський союз (EU).)

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA209180041628U1, було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;

- рахунок-фактура (iнвойс) №151/05/2026 від 29.05.2026;

- автотранспортна накладна №107/26 від 01.06.2026;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 30.09.2020;

- платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 30.05.2026;

- митна декларація країни відправлення №26PL401010000LP6B0 від 29.05.2026;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу №UA.030.002153-26 від 02.06.2026;

- фото від 03.06.2026;

- цінова інформація від 03.06.2026.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларант на вимогу просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA209180041628U1 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA209000/2026/000933/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA209000/2026/000933/2, в графі 33 зазначено наступне:

«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу вимогам ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ.

За результатами розгляду поданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що продавець та покупець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації, наявної в обліковій картці учасника ЗЕД, керівником ТзОВ "АВТО І КОМПАНІЯ" є ОСОБА_1 , який одночасно є одним із співвласників компанії «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o», що видно із даних сайту wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl. Таким чином, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта.

Згідно з ч.18 ст.58 МКУ при продажі товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість.

Відповідно до п. 4 ст. 53 МКУ виставлена вимога про надання наступних документів, крім тих, які зазначені у частинах другій та третій ст. 53 МКУ: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/ або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей, які підтверджують заявлений рівень митної вартості. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МКУ, за результатами якої з`ясовано відсутність у митниці та декларанта відомостей для визначення митної вартості за методами 2а і 2б. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ч. 1 ст.58 МКУ.

Для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA205170/2026/11695 від 01.06.2026, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки PEUGEOT; модель: 308; двигун: дизельний; рік: 2020) визнана митним органом на рівні 6500,00 євро. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/001057.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA209000/2026/000933/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209180043512U2, та 08.06.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

4. Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №153/06/2026 від 02.06.2026 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 8350,00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 04.06.2026 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №26UA209180042083U3 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 5008, рік випуску - 2020, модельний рік - 2020, дата ведення в експлуатацію 12.10.2020 № кузова: VF3MCYHZRLS234543, № двигуна: невизначений двигун-дизель, об`єм - 1499см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія 7. Авто придбано на аукціоні. Країна походження: Європейський союз (EU).)

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA209180042083U3, було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020;

- рахунок-фактура (iнвойс) №153/06/2026 від 02.06.2026;

- автотранспортна накладна №108/26 від 03.06.2026;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 12.10.2020;

- платіжний документ, що підтверджує купівлю товару компанією «EUROCAR&COMPANY Sp.z.o.o» б/н від 03.06.2026;

- митна декларація країни відправлення №26PL401010000LZZB1 від 02.06.2026;

- фото від 04.06.2026.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МКУ позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Декларант на вимогу просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

За результатами розгляду електронної митної декларації №26UA209180042083U3 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA209000/2026/000934/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA209000/2026/000934/2, в графі 33 зазначено наступне:

«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу вимогам ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ.

За результатами розгляду поданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що продавець та покупець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації, наявної в обліковій картці учасника ЗЕД, керівником ТзОВ "АВТО І КОМПАНІЯ" є ОСОБА_1 , який одночасно є одним із співвласників компанії «EUROCAR&COMPANY sp.z.o.o», що видно із даних сайту wyszukiwarka-krs.ms.gov.pl.

Таким чином, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта.

Згідно з ч.18 ст.58 МКУ при продажі товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів із схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість. Відповідно до п. 4 ст. 53 МКУ виставлена вимога про надання наступних документів, крім тих, які зазначені у частинах другій та третій ст. 53 МКУ: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/ або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На що декларантом не надано відомостей, які підтверджують заявлений рівень митної вартості. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МКУ, за результатами якої з`ясовано відсутність у митниці та декларанта відомостей для визначення митної вартості за методами 2а і 2б.

Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ч. 1 ст.58 МКУ.

Для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA204130/2026/10894 від 30.05.2026, де вартість транспортного засобу із схожими характеристиками (автомобіль марки PEUGEOT; модель: 5008; двигун: дизельний; рік: 2020) визнана митним органом на рівні 12000.00 євро.

Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні, умови поставки не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2026/001059.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA209000/2026/000934/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №26UA209180043532U1, та 08.06.2026 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що надані позивачем документи відповідачу у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Львівською митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості придбаного позивачем товару, суд зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Положення статті 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).

На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд з`ясував, що в гр. 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість 1 кг ввезеного товару, або із посиланням на те, що «коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Натомість, оскаржувані рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митними деклараціями-джерелами коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митними деклараціями-джерелами коригування справді був подібний товар, який постачав позивач.

Відтак Львівська митниця, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, порушила вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та п. 2.1 Правил №598 в частині заповнення гр. 33 рішень, позаяк не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та чи постачався подібний товар, що і в цій ситуації. Наведене є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування відповідних рішень про коригування митної вартості Львівської митниці.

Стосовно зауважень, викладених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000874/2 від 26.05.2026, №UA209000/2026/000875/2 від 26.05.2026, №UA209000/2026/000933/2 від 08.06.2026 та №UA209000/2026/000934/2 від 08.06.2026, митний орган обґрунтував неможливість застосування основного методу визначення митної вартості наявністю розбіжностей та відсутністю належних відомостей у поданих декларантом документах.

Зокрема, відповідач зазначив, що продавець товарів компанія «EUROCAR&COMPANY sp. z o.o.» та покупець ТОВ «Авто і Компанія» є взаємопов`язаними особами, оскільки керівник позивача ОСОБА_1 одночасно є одним зі співвласників компанії-продавця. На думку митного органу, така пов`язаність могла вплинути на заявлену митну вартість товарів, оскільки митна вартість транспортних засобів зі схожими характеристиками, імпортованих за договорами між непов`язаними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, є вищою.

Крім того, митниця послалася на ненадання декларантом додаткових документів, які, на її думку, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості, та зазначила про відсутність усіх відомостей щодо числових значень її складових.

Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України підставою для витребування додаткових документів є наявність у документах розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, саме по собі зазначення митним органом про наявність розбіжностей без конкретизації їх змісту, впливу на числові значення митної вартості та неможливості перевірити заявлену ціну на підставі поданих документів не може вважатися належним обґрунтуванням відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Суд звертає увагу, що у спірних рішеннях митниця фактично ототожнила обставину ймовірної пов`язаності продавця та покупця з наявністю розбіжностей у документах, хоча такі обставини мають різну правову природу.

Відомості щодо корпоративної структури продавця та покупця самі собою не свідчать про суперечності між зовнішньоекономічним контрактом, рахунками-фактурами, транспортними документами та іншими документами, поданими для підтвердження вартості товарів.

Відповідно до частин дванадцятої чотирнадцятої статті 58 Митного кодексу України сам факт пов`язаності продавця та покупця не може бути підставою для визнання вартості операції неприйнятною. У такому випадку митний орган повинен дослідити обставини продажу товарів та за наявності достатніх підстав вважати, що взаємовідносини сторін вплинули на ціну, надати декларанту відповідне письмове обґрунтування.

Водночас зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, у чому саме полягав вплив стверджуваної митницею пов`язаності сторін на ціну конкретних транспортних засобів, яким чином такий вплив був установлений та які саме умови зовнішньоекономічних операцій свідчать про заниження їх вартості.

Посилання відповідача на те, що вартість інших транспортних засобів зі схожими характеристиками є вищою, не доводить впливу взаємовідносин між продавцем і покупцем на ціну оцінюваних товарів, оскільки саме по собі порівняння рівнів митної вартості не встановлює причин формування договірної ціни.

При цьому суд враховує, що позивач у позовній заяві заперечує наявність пов`язаності сторін у розумінні положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, наголошуючи, що обставини, наведені митницею, не підтверджують здійснення однією юридичною особою контролю над іншою.

Незалежно від оцінки цього заперечення, визначальним для вирішення спору є те, що митний орган не навів належного обґрунтування впливу стверджуваної пов`язаності на заявлену митну вартість товарів.

Суд також відхиляє посилання митниці на ненадання декларантом документів, передбачених частиною вісімнадцятою статті 58 Митного кодексу України, як на самостійну підставу для відмови у застосуванні основного методу.

Зміст зазначеної норми необхідно застосовувати у взаємозв`язку з частинами дванадцятою п`ятнадцятою цієї статті. Надання декларантом відомостей про наближеність вартості операції до визначених законом порівняльних вартостей є способом підтвердження прийнятності ціни, однак не звільняє митний орган від обов`язку обґрунтувати наявність впливу взаємозв`язку сторін на таку ціну.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №826/2313/16, на яку позивач посилається у відповіді на відзив, відповідно до наведеного у ній правового висновку право декларанта доводити відсутність впливу взаємозв`язку на ціну товарів не може тлумачитися як безумовний обов`язок надавати такі докази за відсутності належного обґрунтування митним органом відповідного впливу.

Таким чином, наведені митницею обставини щодо пов`язаності продавця та покупця не підтверджують наявності розбіжностей у поданих документах, які впливають на правильність визначення митної вартості товарів, та не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу її визначення.

Щодо посилань митного органу на відсутність документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, суд зазначає, що під час митного оформлення позивачем подавалися зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020, відповідні рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи щодо їх придбання продавцем, митні декларації країни відправлення та інші наявні документи.

При цьому митний орган не конкретизував, які саме відомості в зазначених документах суперечать одна одній, у чому полягають такі суперечності та яким чином вони впливають на визначення ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд враховує, що зовнішньоекономічний контракт №01/2020 від 03.01.2020, як зазначає позивач, був поданий митному органу в повному обсязі, з усіма сторінками та розділами. Відповідач не встановив відсутності окремих положень цього контракту, які унеможливлювали б з`ясування істотних умов придбання товарів.

Крім того, витребування митним органом банківських, бухгалтерських, страхових, транспортних та інших документів не може бути самостійним доказом непідтвердження заявленої митної вартості. Необхідність подання таких документів повинна бути обумовлена конкретними недоліками вже поданих документів, а також їх значенням для перевірки правильності визначення митної вартості.

Відповідач, посилаючись на відсутність усіх відомостей щодо складових митної вартості, не визначив конкретних складових, числові значення яких неможливо встановити на підставі поданих документів, та не обґрунтував, чому наявних документів недостатньо для перевірки заявленої ціни товарів.

Суд також зауважує, що сама по собі відсутність окремого документа із переліку, передбаченого статтею 53 Митного кодексу України, не свідчить про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості, якщо сукупність поданих документів дає можливість установити ціну придбання товару та відповідні складові митної вартості.

Таким чином, зазначені митним органом недоліки мають загальний характер, не містять конкретизації розбіжностей між документами та не підтверджують об`єктивної неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що наведені Львівською митницею обставини не підтверджують наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності заявленої позивачем митної вартості товарів. Відповідач не довів існування розбіжностей у документах, які впливають на правильність визначення митної вартості, а також не обґрунтував впливу стверджуваної пов`язаності продавця та покупця на ціну оцінюваних товарів.

Відтак зазначені митним органом підстави не є достатніми для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та підлягають скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі №820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі №809/1838/15.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі №818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТзОВ «Авто і Компанія» для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому, в силу положень ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача. З огляду на те що, позивачем сплачений судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано переклад українською мовою документів, долучених до позовної заяви.

Відтак, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача витрати, понесення за проведення перекладу українською мовою документів, складених іноземною мовою, у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно з ч. 3 ст. 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Частиною 5-6 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження понесених витрат з перекладу документів позивачем подано:

- рахунок-фактура №1-09/07/26 вiд 09.07.2026 на суму 1000,00грн;

- платіжна інструкція №312 від 09.07.2026 про оплату на суму 1000,00 грн;

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суми сплачених витрат понесених по оплаті послуг з перекладу документів в розмірі 100,000 грн.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 131, 137, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» (місце знаходження: 79013, Львівська обл., місто Львів, вулиця Степана Бандери, будинок, 83, квартира, 12, код ЄДРПОУ 40453165) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000874/2 від 26.05.2026;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000875/2 від 26.05.2026;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000933/2 від 08.06.2026;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2026/000934/2 від 08.06.2026.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто і Компанія» суму витрат, понесених по оплаті послуг з перекладу документів, в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна