Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань продовження процесуального строку
26 жовтня 2026 рокусправа № 380/22185/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, з такими позовними вимогами:
- визнати порушення Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України права ОСОБА_1 на інформацію про стан довкілля, а саме: неналежний розгляд запиту на отримання публічної інформації від 16.10.2023; ненадання повної та точної інформації на запит на отримання публічної інформації від 16.10.2023.
- зобов`язати Державне підприємство «Дослідне господарство «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України повторно розглянути запит від 16.10.2023 та надати наявну повну і точну інформацію, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою суду від 19.10.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з метою подання позивачем документу про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.
20.10.2026 від позивача за вх. №94876 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що позивач тривалий час займається лише громадською діяльністю в напрямку посилення громадянських прав в Україні та в сфері захисту довкілля. Позивач не належить до пільгових категорій населення, не пенсіонер, не студент, майнових та речових прав не має, земельних ділянок не має, інтелектуальної власності не має, рухомого майна не має, всі наявні ресурси вже давно витратив для сплати судових зборів та проведення громадської безоплатної діяльності. В 2025 році особистих доходів майже не має так як займався виключно захистом природи та саморозвитком і це забирає в нього весь час.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлюються пільги щодо сплати судового збору.
Так, суд зауважує, що позивач просить розглянути його позовну заяву без сплати судового збору, оскільки знаходиться у складних матеріальних обставинах. Натомість, позивачем не долучено необхідних доказів, які б підтвердили його право на звільнення від сплати судового збору.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з наступних підстав: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до частини 2 цієї правової норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити позивача від сплати судового збору.
Водночас, наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів вказаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Обґрунтовуючи прохання про звільнення від сплати судового збору за подання цього позову позивач покликаються скрутне матеріальне становище.
Однак, належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища (відомостей про доходи за 2025 рік з органів ДПС чи ПФУ) позивачем суду не надано.
Натомість на підтвердження скрутного матеріального становища позивач надав подяки від низки установ та листи, витяги також довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.04.2026 про неотримання пенсій та інших виплат; довідку про включення до реєстру волонтерів та реєстрації благодійного рахунку, витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів; довідку Синельківської районної військової адміністрації Дніпропетровської області про те, що позивач не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення як отримувач будь-яких соціальних виплат; довідку Синельківської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 26.03.2026 про те, що позивач не отримує допомогу по безробіттю.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Однак, таких доказів суду не подано.
При цьому суд критично оцінює подані позивачем докази в підтвердження його скрутного майнового становища, оскільки вказані докази підтверджують відсутність у позивача будь-якого майна та доходів протягом значного періоду часу, однак з вказаних доказів неможливо зрозуміти ні місце проживання позивача, ні рід заняття, ні наявність засобів до існування, що з огляду на його вік та місце реєстрації (Дніпропетровська область) в сукупності з предметом заявлених ним позовів (в спірному випадку до Державного підприємства «Дослідне господарство «Оброшине» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України) приводить суд до висновків про неповноту поданих доказів, яку суд намагається усунути шляхом надання можливості позивачу подати додаткові докази в спростування таких висновків.
При цьому, суд в такому випадку не може встановити конкретний перелік доказів, які має подати позивач, а пропонує останньому надати будь-які докази в підтвердження своєї позиції щодо неможливості сплати судового збору, яким суд і надає оцінку з врахуванням всіх обставин справи.
Так, згідно з ст. 75 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст. ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
При вирішені питання про звільнення від сплати судового збору визначальним є майновий стан особи, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.
Однак, як уже зазначено вище, позивачем не надано суду відомості про суми виплачених доходів за 2025 рік, що позбавляє суд можливості встановити наявність правових підстав для звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої попущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відтак, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.10.2026 станом на 26.10.2026 не виконані, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 43, 56, 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя
у х в а л и л а:
продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 19.10.2026 для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити додатково позивачу п`ятиденний термін з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, з метою надання документу про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн. або надання належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища (відомостей про доходи за 2025 рік з органів ДПС чи ПФУ).
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна
Судове рішення № 140957427, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/22185/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: