Ухвала суду № 140957341, 26.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

26 жовтня 2026 рокусправа № 380/20977/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЕНЕРГО» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЕНЕРГО», у якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЕНЕРГО» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 63 873,92 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Ухвалою суду від 06.10.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

19.10.2026 представником відповідача подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що оскільки граничний строк добровільної сплати санкцій за 2026 рік сплив 15 квітня 2026 року, право на позов у позивача виникло з 16 квітня 2026 року, а тримісячний строк завершився 16 липня 2026 року. Позов подано поза межами цього строку без відповідної заяви про його поновлення, що суперечить ч. 6 ст. 161 КАС України.

Представник відповідача також вказує, що посилання позивача на ч. 4 ст. статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», про те, що позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати є маніпулятивними, оскільки статтю 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» взагалі виключено на підставі Закону № 4219-IX від 15.01.2025, а в Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відсутня підстава для звернення з даним позовом протягом шестимісячного строку.

На думку представника відповідача, аналізуючи положення Закону № 4219-IX можна дійти висновку, що законодавець на перехідний період залишив в силі порядок нарахування і сплати адміністративно-господарських санкцій за минулі періоди (до 15 квітня 2026 року), але при цьому не встановлював можливості застосування збільшеного строку на звернення до суду з відповідними позовами про їх стягнення, ніж це передбачено абзацом другим частини другої статті 122 КАС України. У зв`язку зі скасуванням спеціальної норми автоматично застосовується абзац 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, на який сам же Фонд посилається у тексті позовної заяви. Отже, для суб`єктів владних повноважень цей строк становить три місяці. В той же час, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Надаючи оцінку доводам представника відповідача щодо строку звернення позивача до суду із даним позовом, суд зазначає таке.

Підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі Закон № 875-XII) (у попередній редакції) було встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.

В подальшому, статтю 20 виключено на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 № 4219-IX (далі Закон 4219-IX).

Встановлено, що на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) норми статті 20-1 діють у редакції, викладеній в підпункті 2 пункту 2 розділу II Закону № 4219-IX від 15.01.2025

Згідно ч. 5 ст. 20-1 №875-XII, у редакції, яка викладена в пп. 2 п. 2 розділу II Закону № 4219-IX, нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону.

Відтак, сукупний аналіз положень Закону № 4219-IX свідчить про те, що строк звернення до суду з даним позовом встановлюються статтею 20 Закону №875-XII, яка діяла до внесення змін Законом № 4219-IX.

Суд враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду, триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

При цьому, моментом припинення триваючого правопорушення є виконання встановленого законом обов`язку.

Враховуючи те, що на думку позивача, покладений Законом №875-ХІІ обов`язок відповідачем не виконано, вказане правопорушення є триваючим.

Таким чином, позивачем дотримано строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, внаслідок чого подана представником відповідача заява про залишення позову без розгляду - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЕНЕРГО» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович