Рішення № 140957293, 26.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
380/18908/26
Номер документу
140957293
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18908/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо незарахування періодів (часу) роботи в державних органах 09 років 08 місяців 00 днів ОСОБА_1 до стажу служби (вислуги років) у Службі судової охорони, що дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби (вислуги років) у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, періоди (час) роботи в державних органах 09 років 08 місяців 00 днів: у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 27.05.2009 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015 по 12.06.2017, у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області з 13.06.2017 по 31.07.2017, у Територіальному медичному об`єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області з 01.08.2017 по 16.11.2018, у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області з 09.09.2019 по 22.11.2019;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області винести наказ та обчислити (оголосити) стаж служби (вислугу років) у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, ОСОБА_1 з урахуванням періодів (часу) роботи в державних органах 09 років 08 місяців 00 днів, починаючи з 18.11.2021;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення починаючи з 18.11.2021 з урахуванням періодів (часу) роботи в державних органах та раніше проведених виплат та надання додаткової оплачуваної відпустки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 25.11.2019 проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області на посаді заступника начальника фінансово-економічного відділу та має спеціальне звання капітан Служби судової охорони. 04.03.2026 він звернувся до начальника відповідача з рапортом про зарахування до стажу служби у Службі судової охорони часу роботи в державних органах, однак листом від 06.04.2026 №44.05-109/ССО йому відмовлено. Позивач вважає, що п.5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони містить бланкетну норму, яка відсилає до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, згідно з якими до вислуги років зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу. Посилаючись на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справах №380/14989/22 та №380/23799/23, зазначає, що перелік посад, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454, включає лише керівні посади центрального органу управління, тоді як право на зарахування стажу не залежить від того, в центральному чи територіальному органі проходить службу співробітник, а невиконання державним органом обов`язку щодо затвердження переліку посад не може обмежувати гарантоване законом право. Вказує, що внаслідок неправильного обчислення вислуги років з 18.11.2021 йому нараховується надбавка за стаж служби у меншому розмірі, ніж встановлено додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289, а також неправильно визначається тривалість додаткової оплачуваної відпустки. Просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що наказом відповідача від 01.01.2026 №1 о/с позивачу оголошено вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби, станом на 01.01.2026 06 років 01 місяць 06 днів, до якої зараховано період служби у Службі судової охорони з 25.11.2019. Вказує, що п.«и» ч.1 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзац 11 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 передбачають зарахування часу роботи в державних органах лише у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони. Такий перелік затверджено наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (у редакції наказу від 05.12.2022 №519), а посада заступника начальника фінансово-економічного відділу територіального управління, яку обіймає позивач, до нього не входить. Наголошує, що спірні правовідносини виникли з поданням позивачем рапорту 04.03.2026, коли перелік посад уже був затверджений, а тому судова практика у справах №380/14989/22 та №380/23799/23 ухвалена за інших обставин. Крім того, зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 визначають порядок обчислення вислуги років виключно для призначення пенсії та не регулюють обчислення стажу для встановлення надбавки за стаж служби і надання додаткової оплачуваної відпустки. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 (записи №3-10) з 27.05.2009 по 06.11.2015 працював у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на посадах бухгалтера фінансової частини батальйону міліції особливого призначення «Беркут», завідувача фінансового сектору та завідувача сектору головного бухгалтера Сихівського районного відділу Львівського міського управління, начальника відділення головного бухгалтера відділення фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку; 28.03.2011 позивач прийняв присягу державного службовця, йому присвоєно 15 ранг державного службовця, а з 01.06.2014 14 ранг. 06.11.2015 позивача звільнено з роботи за п.5 ст.36 КЗпП України у зв`язку з переводом до Національної поліції.

Згідно із записами №11-13 трудової книжки з 07.11.2015 позивач працював у Національній поліції України на посаді старшого статистика в Департаменті захисту економіки Національної поліції України, з 13.02.2017 на посаді провідного інспектора відділу забезпечення захисту економіки у Львівській області; 12.06.2017 звільнений за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

Згідно із записами №14, 15 трудової книжки з 13.06.2017 по 31.07.2017 позивач працював у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області на посаді головного спеціаліста відділу інформаційно-аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку з присвоєнням 9 рангу державного службовця; 31.07.2017 звільнений за ст.86 Закону України «Про державну службу» (за угодою сторін).

Згідно із записами №16-19 трудової книжки з 01.08.2017 по 16.11.2018 позивач працював у Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» на посаді економіста 1 категорії бухгалтерії (на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника), з 02.08.2017 на нього тимчасово покладено виконання обов`язків головного бухгалтера, з 26.01.2018 його призначено на посаду головного бухгалтера установи; 16.11.2018 звільнений за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

Згідно із записами №20, 21 трудової книжки з 09.09.2019 по 22.11.2019 позивач працював у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області на посаді провідного бухгалтера (з дипломом спеціаліста) фінансово-економічного відділу; 22.11.2019 звільнений з роботи за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області від 25.11.2019 №54 о/с позивача як переможця конкурсу прийнято на службу до Служби судової охорони з 25.11.2019 та призначено на посаду заступника начальника фінансово-економічного відділу. Цим же наказом визначено, що вислуга років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби, станом на 25.11.2019 становить 02 роки 03 місяці 29 днів.

Як підтверджується довідками відповідача про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 18.11.2021 по 30.04.2026, з 18.11.2021 надбавка за стаж служби нараховувалась позивачу у розмірі 5 відсотків, з 25.11.2021 10 відсотків, з 25.11.2023 по 30.04.2026 15 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області від 01.01.2026 №1 о/с позивачу оголошено вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби, станом на 01.01.2026 06 років 01 місяць 06 днів.

04.03.2026 позивач звернувся до начальника відповідача з рапортом №44.07-184/вн, у якому просив зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони відповідно до абзацу 12 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 час роботи в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 27.05.2009 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015 по 12.06.2017, у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області з 13.06.2017 по 31.07.2017, у Територіальному медичному об`єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області з 01.08.2017 по 16.11.2018, у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області з 09.09.2019 по 22.11.2019.

Листом від 06.04.2026 №44.05-109/ССО відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для зарахування до стажу служби (вислуги років) у Службі судової охорони стажу роботи в державних органах. Підставою для відмови слугувало те, що посада заступника начальника фінансово-економічного відділу територіального управління, яку обіймає позивач, не входить до переліку посад, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зазначені обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Згідно з ч.2 ст.162-1 Закону №1402-VIII, порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до ч.5 ст.163 Закону №1402-VIII, час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

За приписами ч.1 ст.164 Закону №1402-VIII, установлюються такі спеціальні звання співробітників Служби судової охорони: 1) спеціальні звання молодшого складу: рядовий Служби судової охорони; капрал Служби судової охорони; сержант Служби судової охорони; старший сержант Служби судової охорони; 2) спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони; 3) спеціальне звання вищого складу: генерал Служби судової охорони.

Згідно з ч.1, 2 ст.165 Закону №1402-VIII, грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі Положення).

Відповідно до п.5 розділу І Положення (в редакції рішення Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 №2236/0/15-21): «Час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки. До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».».

Відповідно до підп.1 п.1 розділу Х Положення, співробітникам надаються щорічні чергові оплачувані відпустки (основна та додаткова) в порядку та тривалістю, що визначені чинним законодавством та цим Положенням.

Згідно з п.2 розділу Х Положення, щорічна чергова оплачувана відпустка надається згідно із графіком відпусток на наступний рік, що до 1 грудня затверджується керівником (начальником), який має право надавати відпустки співробітникам, і доводиться під підпис до відома кожного співробітника. Щорічна чергова оплачувана відпустка надається співробітнику з урахуванням службового навантаження, часу використання відпусток у попередньому році, побажань і сімейних обставин співробітника, рішення медичної (військово-лікарської) комісії.

Відповідно до підп.3 п.3 розділу Х Положення, за кожний повний календарний рік служби після досягнення п`ятирічного стажу служби співробітнику надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі Постанова №289) затверджено, зокрема, розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 5. Додатком 5 до Постанови №289 розмір надбавки за стаж служби у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням встановлено залежно від вислуги років: від 1 до 2 років 5; від 2 до 4 років 10; від 4 до 7 років 15; від 7 до 10 років 20; від 10 до 13 років 25; від 13 до 16 років 30; від 16 до 19 років 35; від 19 до 22 років 40; від 22 до 25 років 45; понад 25 років 50.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначає Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі Порядок №384).

Згідно з п.5 розділу І Порядку №384, до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.

Відповідно до п.15 розділу І Порядку №384 (в редакції наказу Державної судової адміністрації України від 10.06.2025 №220), грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується на підставі наказу Служби або територіального управління Служби за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Згідно з п.17, 18 розділу ІІ Порядку №384, надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови №289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.

Відповідно до п.19 розділу ІІ Порядку №384 (в редакції наказу Державної судової адміністрації України від 10.06.2025 №220): «До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби у календарному обчисленні зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою №393.».

Абзацом першим ст.1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) визначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби). Згідно з п.«б» ст.1-2 Закону №2262-ХІІ, до таких осіб належать: «б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань».

У ст.17 Закону №2262-ХІІ визначені види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Зокрема, відповідно до п.«в» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ, до вислуги років для призначення пенсії зараховується: «в) час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України».

Згідно з п.«и» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ, до вислуги років зараховується: «и) час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони».

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону №2262-ХІІ, до вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 цього Закону, додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ України або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей (далі Постанова №393).

Абзацом 12 п.1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема: «час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони».

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що п.5 розділу І Положення прямо пов`язує стаж служби у Службі судової охорони, який дає право на надбавку за стаж служби та додаткову оплачувану відпустку, з періодами, визначеними Законом №2262-ХІІ та Постановою №393. Цей самий підхід закріплено і в п.19 розділу ІІ Порядку №384, яким до вислуги років для виплати надбавки за стаж служби зараховуються періоди, визначені Законом №2262-ХІІ та Постановою №393. Зокрема, серед таких періодів п.«и» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ та абзац 12 п.1 Постанови №393 називають час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Зміст спірних правовідносин у цій справі зводиться до того, чи може відповідач відмовити у зарахуванні до стажу служби часу роботи в державних органах співробітнику, який перейшов на службу до Служби судової охорони до затвердження наказом від 24.10.2022 №454 переліку посад, з тих підстав, що займана ним посада до цього переліку не входить.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною відмови у зарахуванні періодів роботи до стажу служби та зобов`язання їх зарахувати суд зазначає наступне.

Позивач прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду заступника начальника фінансово-економічного відділу з 25.11.2019. Йому присвоєно спеціальне звання капітан Служби судової охорони, яке за п.2 ч.1 ст.164 Закону №1402-VIII належить до спеціальних звань середнього складу. Відповідач у відзиві також визнає, що посада позивача належить до середнього складу співробітників Служби судової охорони. Отже, 25.11.2019 відбувся перехід позивача на службу до Служби судової охорони на посаду середнього складу.

На момент такого переходу не був затверджений перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких у разі переходу на службу до вислуги років зараховується час роботи в державних органах. Його затверджено лише наказом Голови Служби судової охорони від 24.10.2022 №454.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 у справі №240/8720/24 розглянув спір між співробітником, який з 04.12.2019 перейшов на службу на посаду начальника відділу територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, та цим територіальним управлінням, яке відмовило у зарахуванні часу попередньої роботи в державних органах з посиланням на перелік посад, затверджений наказом від 24.10.2022 №454.

У цій постанові Верховний Суд зазначив: «Наведене свідчить, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону №2262-ХІІ та Порядку №393.»

Також Верховний Суд виснував: «При цьому на момент призначення позивача на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області переліка посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 ще не існувало, а тому його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки указане суперечило б принципу дії норм права в часі, який знаходить висвітлення в Конституції України, а саме у частині першій статті 58, та за змістом якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.».

Окрім цього, Верховний Суд послався на сталу практику: «Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 20 вересня 2019 року у справі №813/904/15, від 18 листопада 2019 року у справі №813/5876/15, від 16 червня 2022 року у справі №819/1726/16 зазначав, що Закон №2262-ХІІ, зокрема, встановлює для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. На думку суду, реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.».

Підсумовуючи, Верховний Суд дійшов висновку: «Підсумовуючи, варто констатувати, що відсутність затвердженого переліку посад та механізму переходу з роботи в державних органах на службу в Службу судової охорони не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до вислуги років часу попередньої роботи в державних органах.».

«Таким чином, застосування цієї норми з урахуванням конкретних обставин можливе за призначення на посаду середнього і вищого складу Служби судової охорони до затвердження наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року №454 переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.».

Обставини справи №240/8720/24 є подібними до обставин цієї справи: в обох випадках співробітник перейшов на службу до територіального управління Служби судової охорони на посаду середнього складу у 2019 році, до затвердження переліку посад, а відповідач відмовив у зарахуванні часу роботи в державних органах з посиланням на перелік, затверджений наказом від 24.10.2022 №454. Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд застосовує наведені висновки до спірних правовідносин.

Аналогічний підхід застосовано Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.06.2023 у справі №380/14989/22 за позовом до цього ж відповідача.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що спірні правовідносини виникли з дня подання позивачем рапорту, тобто після затвердження переліку посад. Право на зарахування часу роботи в державних органах п.«и» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ пов`язує саме з переходом на службу до Служби судової охорони. Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 у справі №240/8720/24 також пов`язав застосування цієї норми з моментом призначення на посаду середнього і вищого складу. Рапорт від 04.03.2026 є лише способом реалізації позивачем уже набутого права і не змінює моменту його виникнення.

Необґрунтованими є посилання представника відповідача на те, що Закон №2262-ХІІ та Постанова №393 визначають порядок обчислення вислуги років лише для призначення пенсії і не регулюють обчислення стажу для встановлення надбавки за стаж служби. Суд звертає увагу, що п.5 розділу І Положення та п.19 розділу ІІ Порядку №384 відсилають до періодів, визначених Законом №2262-ХІІ та Постановою №393, саме з метою обчислення стажу служби, який дає право на надбавку за стаж служби та додаткову оплачувану відпустку. Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 у справі №240/8720/24 охарактеризував п.5 розділу І Положення як бланкетну норму до Закону №2262-ХІІ та Постанови №393. Розмежування у Законі №2262-ХІІ понять «вислуга років» та «календарна вислуга» на це не впливає, оскільки п.5 розділу І Положення та п.19 розділу ІІ Порядку №384 визначають, що відповідні періоди зараховуються у календарному обчисленні.

Щодо заявлених позивачем періодів роботи в державних органах.

Відповідач не заперечує, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому позивач з 27.05.2009 по 06.11.2015 працював на посадах державного службовця, є державним органом. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII), Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно з ч.1 ст.13 Закону №580-VIII, систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції. Отже, періоди роботи позивача в Національній поліції України з 07.11.2015 по 12.06.2017 та в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області з 13.06.2017 по 31.07.2017 також є часом роботи в державних органах. Крім того, Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області, в якому позивач працював за трудовим договором з 09.09.2019 по 22.11.2019, є територіальним підрозділом Служби судової охорони, яка за ч.1 ст.161 Закону №1402-VIII є державним органом.

Таким чином, відмова відповідача, викладена у листі від 06.04.2026 №44.05-109/ССО, у частині незарахування до стажу служби у Службі судової охорони періодів роботи позивача в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 27.05.2009 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015 по 12.06.2017, у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області з 13.06.2017 по 31.07.2017 та в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області з 09.09.2019 по 22.11.2019 не ґрунтується на законі. Тому суд визнає таку відмову протиправною та зобов`язує відповідача зарахувати зазначені періоди до стажу служби позивача.

Водночас щодо періоду роботи з 01.08.2017 по 16.11.2018 суд зазначає таке.

Як вбачається із записів №16-19 трудової книжки, у цей період позивач працював у Державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області». Разом з тим, п.«и» ч.1 ст.17 Закону №2262-ХІІ та абзац 12 п.1 Постанови №393 передбачають зарахування до вислуги років саме часу роботи в державних органах.

Суд зауважує, що Закон №2262-ХІІ розмежовує органи та установи (заклади). Так, п.«в» ч.1 ст.17 цього Закону окремо називає роботу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування і роботу на підприємствах, в установах, організаціях та у закладах вищої освіти, а ч.3 ст.17 цього Закону для осіб, зазначених у п.«ж» ст.1-2, окремо передбачає зарахування роботи в територіальних органах, закладах та установах Міністерства внутрішніх справ України і Національної поліції, у тому числі в медичних закладах. Отже, у тих випадках, коли законодавець мав намір зарахувати до вислуги років роботу в установах і закладах, він прямо про це зазначав. Частина 4 ст.13 Закону №580-VIII також відмежовує від органів поліції установи, які можуть утворюватися в системі поліції: «У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення, заклади професійної освіти зі специфічними умовами навчання».

За таких обставин, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати період роботи позивача з 01.08.2017 по 16.11.2018 до стажу служби у Службі судової охорони. Як наслідок, позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно позовних вимог про обчислення та оголошення стажу служби з 18.11.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 розділу ІІ Порядку №384, вислуга років для виплати надбавки за стаж служби оголошується наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. Чинну редакцію п.5 розділу І Положення, якою стаж служби пов`язано з періодами, визначеними Законом №2262-ХІІ та Постановою №393, викладено рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 №2236/0/15-21.

Як підтверджується довідками про нараховане та виплачене грошове забезпечення, саме з 18.11.2021 відповідач почав обчислювати позивачу надбавку за стаж служби лише з урахуванням часу служби у Службі судової охорони з 25.11.2019, що зумовило зменшення її розміру до 5 відсотків. Отже, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача обчислити вислугу років позивача для виплати надбавки за стаж служби з урахуванням зарахованих періодів станом на 18.11.2021 та станом на 1 січня кожного наступного року і оголосити її відповідними наказами.

Стосовно позовних вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення з 18.11.2021 суд зазначає таке.

Надбавка за стаж служби є щомісячним основним видом грошового забезпечення (п.5 розділу І Порядку №384), а її розмір залежить від вислуги років (п.17 розділу ІІ Порядку №384, додаток 5 до Постанови №289). Тому зарахування спірних періодів до стажу служби зумовлює обов`язок відповідача перерахувати позивачу грошове забезпечення.

Водночас п.15 розділу І Порядку №384 обмежує виплату грошового забезпечення, яке своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, трьома роками, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Як вбачається з матеріалів справи, позивач уперше звернувся до відповідача з вимогою врахувати спірні періоди при обчисленні стажу служби рапортом від 04.03.2026. Отже, перерахунок та виплата грошового забезпечення позивачу з урахуванням зарахованих періодів мають бути проведені за період з 04.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. У частині вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 18.11.2021 по 03.03.2023 позов задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати додаткову оплачувану відпустку суд зазначає наступне.

З аналізу підп.1 п.1, п.2 та підп.3 п.3 розділу Х Положення випливає, що додаткова оплачувана відпустка є складовою щорічної чергової оплачуваної відпустки, яка надається згідно із графіком відпусток, а її тривалість залежить від стажу служби. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявою (рапортом) про надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням спірних періодів і що відповідач у цьому відмовив. Зарахування спірних періодів до стажу служби, до якого суд зобов`язує відповідача, саме по собі забезпечує врахування цих періодів при визначенні тривалості додаткової оплачуваної відпустки. Тому вимога про зобов`язання надати додаткову оплачувану відпустку є передчасною і задоволенню не підлягає.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат, то згідно з ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у сумі 3194,88 грн за три вимоги немайнового характеру, що підтверджується квитанцією від 09.09.2026 №8092-7716-2221-0528. Оскільки кожна з цих вимог задоволена частково, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1597,44 грн судового збору, що становить половину сплаченої суми.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, викладену в листі від 06.04.2026 №44.05-109/ССО, у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (вислуги років) у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки, періодів роботи в державних органах: у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 27.05.2009 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015 по 12.06.2017, у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області з 13.06.2017 по 31.07.2017, у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області з 09.09.2019 по 22.11.2019.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул.Лесі Українки, 51, с.Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до стажу служби (вислуги років) у Службі судової охорони, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки, періоди роботи в державних органах: у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 27.05.2009 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015 по 12.06.2017, у Головному управлінні Національної поліції у Львівській області з 13.06.2017 по 31.07.2017, у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Львівській області з 09.09.2019 по 22.11.2019.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул.Лесі Українки, 51, с.Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274) обчислити вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби, з урахуванням зарахованих цим рішенням періодів станом на 18.11.2021 та станом на 1 січня кожного наступного року, та оголосити її відповідними наказами.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул.Лесі Українки, 51, с.Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення за період з 04.03.2023 з урахуванням надбавки за стаж служби, обчисленої з урахуванням зарахованих цим рішенням періодів, та раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: вул.Лесі Українки, 51, с.Малехів, Львівський район, Львівська область, 80383; код ЄДРПОУ: 43167274).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Часті запитання

Який тип судового документу № 140957293 ?

Документ № 140957293 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140957293 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140957293 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140957293 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140957293, Львівський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140957293, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 140957293 відноситься до справи № 380/18908/26

Це рішення відноситься до справи № 380/18908/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140957292
Наступний документ : 140957297