Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №380/16743/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною відмови та зобов`язання внести зміни до актових записів цивільного стану, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Дрогобицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, викладену у висновку від 16.06.2026 року про внесення змін до актового запису цивільного стану;
- зобов`язати Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актових записів цивільного стану: про народження №210 від 31 березня 1955 року, складеного Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ім`я ОСОБА_2 , а саме в графі «Відомості про матір» в п. «Дата народження» виправити з « 1932 р.н.» на « 1934 р.н.»; про шлюб №136 від 08.05.1954 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції Львівської області на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме в графі «Відомості про наречену» в п. «Дата народження» виправити « 1932 р.н.» на « 1934 р.н.».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі, ОСОБА_5 , він звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. для оформлення спадщини за заповітом. Під час перевірки документів з`ясувалося, що в актовому записі про народження його батька №210 від 31.03.1955 року та в актовому записі про шлюб №136 від 08.05.1954 року датою народження ОСОБА_6 зазначено « 1932 р.н.», тоді як в інших документах вказано 17.06.1934 року. Висновком від 16.06.2026 року відповідач відмовив у внесенні змін до цих актових записів. Позивач вважає відмову безпідставною, оскільки дата народження його бабусі підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30.04.1992 року, виданим на підставі актового запису №24 від 24.06.1934 року, паспортом громадянина України, заповітом від 25.01.2022 року та свідоцтвом про смерть. На думку позивача, помилку допустили посадові особи органів реєстрації під час складення спірних актових записів, а не його бабуся чи батько. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 17.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 18.08.2026 року о 22:00 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державну реєстрацію смерті проведено Бориславською міською радою Львівської області, актовий запис про смерть №486 від 02.12.2024 року.
За життя, 25.01.2022 року, ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кучеренко Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №38, яким усе своє майно заповіла онуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У заповіті вказано, що заповідач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Борислав Львівської області.
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 08.01.2025 року №79661239, приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Паньків Г.О. 08.01.2025 року заведено спадкову справу №1/2025 (номер у Спадковому реєстрі 73489292) після смерті ОСОБА_5 . Датою народження спадкодавця у витязі зазначено 17.06.1934 року.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 31.03.1955 року Бориславським міським бюро ЗАГС Дрогобицької області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Борислав, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 31.03.1955 року зроблено запис №210. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Дата народження матері у свідоцтві не зазначається.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровано 08.05.1954 року (актовий запис №136) та розірвано 24.02.1978 року (актовий запис №27), що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим повторно 28.02.2017 року Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Після розірвання шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».
У повторному свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 30.04.1992 року Відділом ЗАГС Бориславського міськвиконкому Львівської області, вказано, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Борислав Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про народження 24.06.1934 року проведено запис за №24. Батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
У паспорті громадянина України, виданому ОСОБА_5 26.05.1998 року Бориславським МВ УМВС України у Львівській області, датою народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Борислав Львівської області (паспорт громадянина України, виданий 06.05.1999 року Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області). У висновку відповідача актовий запис про народження №210 від 31.03.1955 року на ім`я ОСОБА_2 зазначено як актовий запис про народження батька заявника, а актовий запис №314 від 06.07.1982 року як актовий запис про народження заявника.
Листом від 20.08.2025 року №С-253 Центральний державний історичний архів України, м.Львів, на запит ОСОБА_1 повідомив, що у метричній книзі римо-католицької парафії м.Борислав (Потік) зі записами про народження за 1931-1940 роки, а також у метричній книзі греко-католицької парафії м.Борислав (Потік) зі записами про народження за 1933-1944 роки інформації про народження ОСОБА_9 не виявлено.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про народження №210 від 31.03.1955 року в графі «Відомості про матір» та до актового запису про шлюб №136 від 08.05.1954 року в графі «Відомості про наречену» шляхом виправлення дати народження з « 1932 р.н.» на « 1934 р.н.».
За результатами розгляду заяви відповідач склав висновок від 16.06.2026 року, у якому, зокрема, перелічив подані та зібрані документи. Серед них копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідь Центрального державного історичного архіву України, м.Львів, на запит №Д-56 від 26.03.2026 року, а також сформовані 27.02.2026 року повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про шлюб №136, про народження батька заявника №210, про народження заявника №314, про шлюб заявника №140, про народження його дочки № НОМЕР_4 і сина №63 та про смерть ОСОБА_5 №486.
У висновку відповідач встановив, що в актових записах про народження №210 від 31.03.1955 року та про шлюб №136 від 08.05.1954 року датою народження матері (нареченої) значиться « 1932 р.н.». Водночас відповідач зазначив, що в копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 датою народження ОСОБА_9 вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 , і така ж дата народження вказана у повному витязі щодо актового запису про смерть №486 від 02.12.2024 року. Згідно з відповіддю архіву №Д-56 від 26.03.2026 року, як зазначено у висновку, у метричних книгах греко-католицької та римо-католицької парафій м.Борислав за 1933-1944 роки інформації про народження ОСОБА_12 , 1934 року народження, немає.
Висновком від 16.06.2026 року відповідач визнав за неможливе внести зміни до актових записів про народження №210 від 31.03.1955 року та про шлюб №136 від 08.05.1954 року, оскільки факт народження ОСОБА_12 у 1934 році документально не підтверджено. Також відповідач послався на ч.ч.2-4 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та зазначив, що відмова може бути оскаржена в судовому порядку.
Не погодившись із таким висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010 (далі Закон №2398-VI; тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону №2398-VI, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону №2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.
Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст.22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Частиною 4 ст.22 Закону №2398-VI передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону №2398-VI, правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.
На виконання вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії (далі Правила №96/5; в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного висновку).
Згідно з п.1.1 розділу I Правил №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його в адміністративному та/або судовому порядку.
Відповідно до абзацу останнього п.1.5 розділу I Правил №96/5, працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Пунктом 1.14 розділу I Правил №96/5 передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.
Згідно з п.2.6 розділу II Правил №96/5, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Відповідно до абзацу першого п.2.7 розділу II Правил №96/5, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Згідно з п.2.11 розділу II Правил №96/5, факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.
Відповідно до п.2.12 розділу II Правил №96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України у випадках, передбачених цими Правилами, складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.
Згідно з підп.2.15.9 п.2.15 розділу II Правил №96/5, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.
Предметом спору є висновок відповідача від 16.06.2026 року про відмову у внесенні змін до актових записів про народження №210 від 31.03.1955 року та про шлюб №136 від 08.05.1954 року в частині дати народження ОСОБА_6 .
Між тим, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 року у справі №425/2737/17 (провадження №14-408цс18) визначила межі судового контролю у справах цієї категорії. Зокрема, у постанові вказано: « 49. Натомість у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи.».
Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 року у справі №420/10986/21 (адміністративне провадження №К/990/26701/23) уточнив сферу застосування цього висновку: « 62. Верховний Суд уважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції помилково послався на правову позицію Верховного Суду (вказану у пункті 60 цієї постанови) з огляду на те, що правовідносини у вказаних справах не є подібними до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається. Так, у вказаних справах предметом спору було не оскарження відмови відповідача у внесенні змін до актового запису та визнання неправомірними дій відповідача, а вирішення питання про помилковість вказаної у відповідному записі інформації, без наявності підтверджуючих первинних документів. Відповідно такий спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. 63. Натомість у справі, що розглядається, позивач оскаржує саме відмову відповідача у внесенні змін до актового запису, та перевірка відповідності такої відмови нормам чинного законодавства України.».
У справі, що розглядається, позивач оскаржує саме висновок відповідача про відмову у внесенні змін. Тому суд перевіряє, чи прийнятий цей висновок обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та з дотриманням процедури, визначеної Законом №2398-VI і Правилами №96/5.
Суд устаеновив, що ОСОБА_5 (до державної реєстрації шлюбу ОСОБА_13 ) померла, а позивач є її спадкоємцем за заповітом від 25.01.2022 року, після смерті якої заведено спадкову справу №1/2025. Отже, відповідно до ч.2 ст.22 Закону №2398-VI та п.1.14 розділу I Правил №96/5 позивач має право на подання заяви про внесення змін до актових записів щодо неї.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, єдиною підставою відмови відповідач визначив те, що факт народження ОСОБА_12 у 1934 році документально не підтверджено. Такий висновок відповідач зробив, зважаючи на відповідь архіву про відсутність запису про її народження в метричних книгах греко-католицької та римо-католицької парафій м.Борислав.
Разом з тим, відповідач не надав оцінки повторному свідоцтву про народження серії НОМЕР_1 від 30.04.1992 року, хоча відтворив його зміст у висновку. У свідоцтві зазначено, що запис про народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено в книзі реєстрації актів про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 за №24.
Отже, повторне свідоцтво видано органом реєстрації з посиланням на конкретний первинний запис про народження ОСОБА_12 . Відповідач не з`ясував, де зберігається актовий запис про народження №24 від 24.06.1934 року та який його зміст. Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян чи копії цього актового запису матеріали справи не містять. Перелік повних витягів, сформованих відповідачем 27.02.2026 року, такого документа не включає. Відомостей про направлення запитів щодо цього запису відповідно до п.2.11 розділу II Правил №96/5 висновок також не містить.
Суд звертає увагу на те, що відповідь архіву стосується лише метричних книг двох парафій м.Борислав (Потік). Вона не містить відомостей про актовий запис №24 від 24.06.1934 року, на підставі якого видано повторне свідоцтво про народження. Крім того, ця відповідь не містить жодних відомостей, які підтверджували б народження ОСОБА_12 у 1932 році. Тому сама по собі вона не спростовує дату народження, вказану у свідоцтві серії НОМЕР_1 , і не підтверджує правильності дати, внесеної до спірних актових записів.
Відповідно до підп.2.15.9 п.2.15 розділу II Правил №96/5, виправлення неправильних відомостей, вказаних під час державної реєстрації акту цивільного стану, проводиться на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Отже, вирішення заяви позивача належить до компетенції відповідача, однак для цього необхідна повна перевірка документів, які мають значення.
Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 року у справі №420/11422/21 (адміністративне провадження №К/9901/38704/21) зазначив: « 29. Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права. 30. При розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.».
Також Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 року у справі №2340/4711/18 (адміністративне провадження №К/9901/19663/19), у якій спір стосувався відмови внести зміни до актового запису про народження в частині дати народження матері, зазначив: « 29. Отже, з метою внесення відповідних змін до актових записів цивільного стану зацікавлена особа подає до уповноваженого органу заяву, а відповідний орган має скласти обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. При цьому, у разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.».
Перевіряючи оскаржуваний висновок на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає, що відповідач прийняв його необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідач не перевірив актовий запис про народження №24 від 24.06.1934 року, не надав оцінки повторному свідоцтву про народження та не усунув суперечності між відомостями актових записів. Тому висновок від 16.06.2026 року є протиправним і підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до актових записів суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Внесення змін до актового запису проводиться за наявності достатніх підстав, наявність яких встановлює орган реєстрації за наслідками перевірки документів (ч.1 ст.22 Закону №2398-VI). У цій справі актовий запис про народження №24 від 24.06.1934 року відповідач не перевіряв, а суд не уповноважений встановлювати достовірність засвідчених ним обставин чи дату народження особи. Отже, на час розгляду справи не виконано всіх умов, за яких суд може зобов`язати відповідача внести зміни до актових записів. Зобов`язання відповідача внести такі зміни підмінило б оцінку документів, яку закон покладає на орган реєстрації.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення змін до актових записів з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні вимоги про зобов`язання внести зміни до актових записів слід відмовити.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (у сумі 665,60 грн).
Водночас суд вказує, що позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому судовий збір у сумі 1331,20 грн може бути повернутий за його клопотанням у порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Дрогобицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.06.2026 року про відмову у внесенні змін до актового запису про народження №210 від 31.03.1955 року та актового запису про шлюб №136 від 08.05.1954 року.
Зобов`язати Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул.Івана Франка, 20, м.Дрогобич, Львівська область, 82100; код ЄДРПОУ: 33317624) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) про внесення змін до актового запису про народження №210 від 31.03.1955 року, складеного Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області на ім`я ОСОБА_2 , в графі «Відомості про матір» в частині дати народження, та до актового запису про шлюб №136 від 08.05.1954 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції Львівської області на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , в графі «Відомості про наречену» в частині дати народження, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул.Івана Франка, 20, м.Дрогобич, Львівська область, 82100; код ЄДРПОУ: 33317624) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.
Судове рішення № 140957286, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/16743/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: