Рішення № 140957101, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.10.2026
Номер справи
320/13237/23
Номер документу
140957101
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/13237/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями АМІК УКРАЇНА

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями АМІК УКРАЇНА (далі - позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №200/ж10/31-00-07-05-01-24 від 26.01.2023.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки розрахункові операції здійснювалися з використанням режиму попереднього програмування РРО, а найменування алкогольної продукції відповідали відомостям видаткових накладних постачальника. Зазначає, що розбіжності у найменуваннях товарів не свідчать про відсутність режиму програмування та не є підставою для застосування штрафних санкцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на встановлені під час фактичної перевірки розбіжності між найменуваннями алкогольних напоїв у фіскальних чеках та на відповідній продукції. Вважає, що зазначені обставини свідчать про порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР та правомірність застосування штрафних санкцій.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) здійснює господарську діяльність, зокрема, через АЗС з магазином №06-07, розташовану за адресою: Житомирська область, Малинський район, с. Головки, автодорога КиївКовельЯгодин, 116 км + 550 м.

Відповідно до видаткових накладних від 10.03.2018 №8316/8303 та від 19.05.2018 №18681/17898 підприємством отримано від постачальника алкогольну продукцію, зокрема вино «Peter Mertes» газоване н/с біле 0,75 л та вино «Platinum Рислінг» н/с біле 0,75 л.

Найменування зазначених алкогольних напоїв були запрограмовані у реєстраторі розрахункових операцій АЗС №06-07 відповідно до відомостей, зазначених у видаткових накладних постачальника.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку АЗС з магазином №06-07, що належить Підприємству з іноземними інвестиціями «АМІК Україна», за адресою: Житомирська область, Малинський район, с. Головки, автодорога КиївКовельЯгодин, 116 км + 550 м.

За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 05.01.2023, яким встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Зокрема, контролюючим органом встановлено невідповідність найменувань алкогольних напоїв, зазначених у фіскальних чеках, найменуванням алкогольної продукції, яка перебувала у реалізації на АЗС.

Так, у фіскальному чеку зазначено вино «Peter Mertes» газоване біле 0,75 л за ціною 257,00 грн, тоді як на пляшці відповідного алкогольного напою зазначено «Latinium Sparkling».

Крім того, у фіскальному чеку зазначено вино «Platinum Рислінг» н/с біле 0,75 л, тоді як на пляшці відповідного алкогольного напою зазначено «Latinium Riesling».

Вказані розбіжності контролюючим органом кваліфіковано як порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР щодо проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму програмування підакцизних товарів.

На підставі матеріалів фактичної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2023 №200/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» на підставі пункту 7 статті 17 Закону України №265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено підприємством в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення.

Позивач вважає рішення необгрунтованим як нормативно, так і документально, тому звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявності визначених цією нормою підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також здійснення функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з пунктом 7 статті 17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Форма та зміст розрахункових документів визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350.

Відповідно до пункту 1 розділу І зазначеного Положення ним визначено форми і зміст розрахункових документів та електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення встановлені ним вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити таких документів.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) це розрахунковий документ або електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення фіскальний чек має містити обов`язкові реквізити, зокрема найменування товару (послуги), кількість, вартість одиниці виміру товару, вартість товару, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у випадках, передбачених законодавством, а також інші визначені цим Положенням реквізити.

Наведені положення Положення №13 застосовуються у редакції, чинній у січні 2023 року, з урахуванням змін, внесених наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 та від 08.06.2021 №329.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність прийняття Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкового повідомлення-рішення від 26.01.2023 №200/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн за порушення пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено можливість проведення фактичної перевірки у зв`язку зі здійсненням контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено застосування фінансової санкції у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що обов`язковою умовою застосування фінансової санкції, передбаченої пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення факту проведення розрахункових операцій із порушенням визначеного законом режиму програмування підакцизних товарів.

Водночас встановлення розбіжностей у найменуванні товару не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести наявність саме того порушення, за яке застосовано фінансову санкцію.

Як убачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку АЗС з магазином №06-07, що належить Підприємству з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» та розташована за адресою: Житомирська область, Малинський район, с. Головки, автодорога КиївКовельЯгодин, 116 км + 550 м.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено розбіжності між найменуваннями алкогольних напоїв, зазначеними у фіскальних чеках, та найменуваннями відповідної продукції.

Зокрема, встановлено, що у фіскальному чеку зазначено найменування вина «Peter Mertes» газоване біле 0,75 л, тоді як на відповідному товарі міститься позначення «Latinium Sparkling».

Аналогічно контролюючим органом встановлено розбіжність між найменуванням вина «Platinum Рислінг» н/с біле 0,75 л та позначенням «Latinium Riesling».

Зазначені обставини стали підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Разом із тим суд звертає увагу, що зі змісту встановленого контролюючим органом порушення вбачається, що відповідні алкогольні напої були відображені у фіскальних чеках із зазначенням їх найменувань.

Таким чином, контролюючим органом встановлено не відсутність найменувань алкогольної продукції у розрахункових документах, а розбіжності між окремими відомостями щодо такої продукції.

Суд зазначає, що зазначені обставини підлягають оцінці з урахуванням змісту правопорушення, визначеного пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Саме по собі встановлення відмінностей між найменуваннями алкогольних напоїв, зазначеними у фіскальних чеках, та позначеннями на відповідній продукції не є достатнім доказом проведення розрахункових операцій без використання передбаченого законом режиму програмування.

При цьому відповідачем не наведено належного обґрунтування того, яким чином встановлені розбіжності підтверджують відсутність програмування найменування кожного підакцизного товару.

Оцінюючи доводи позивача щодо відповідності найменувань алкогольних напоїв відомостям первинних документів постачальника, суд зазначає наступне.

Позивач посилається на видаткові накладні від 10.03.2018 №8316/8303 та від 19.05.2018 №18681/17898, відповідно до яких здійснювалося постачання алкогольної продукції.

За твердженням позивача, найменування алкогольних напоїв «Peter Mertes» газоване н/с біле 0,75 л та «Platinum Рислінг» н/с біле 0,75 л були запрограмовані у реєстраторі розрахункових операцій відповідно до відомостей, зазначених у видаткових накладних постачальника.

Суд зазначає, що видаткові накладні є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій із постачання відповідних товарів.

Водночас використання найменувань товарів відповідно до первинних документів постачальника саме по собі не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Разом із тим зазначені документи мають значення для оцінки доводів позивача щодо підстав використання відповідних найменувань алкогольної продукції.

При цьому відповідачем не доведено, що зазначення найменувань алкогольних напоїв відповідно до первинних документів постачальника у спірному випадку свідчило саме про відсутність передбаченого законом режиму програмування.

Суд враховує, що контролюючий орган, встановивши розбіжності між найменуваннями алкогольної продукції, не навів достатнього обґрунтування того, чому такі розбіжності становлять порушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР.

За таких обставин суд вважає, що доводи позивача щодо здійснення програмування алкогольної продукції відповідно до первинних документів постачальника не спростовані відповідачем у частині використання режиму програмування.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №2а-11612/11/2670 суд зазначає наступне.

У зазначеній постанові Верховний Суд надавав правову оцінку застосуванню фінансових санкцій за порушення вимог законодавства щодо використання режиму попереднього програмування товарів.

Верховний Суд виходив із необхідності розмежування відсутності режиму попереднього програмування та наявності окремих недоліків у зазначенні найменування товару.

Водночас суд враховує, що зазначена справа стосувалася правовідносин, які виникли за іншої редакції Закону №265/95-ВР, а тому наведені висновки не можуть застосовуватися без урахування нормативного регулювання, чинного на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі.

Разом із тим загальний підхід щодо необхідності встановлення конкретного складу правопорушення узгоджується з вимогами законодавства про застосування фінансової відповідальності.

Суд зазначає, що відповідальність, передбачена пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР, може застосовуватися виключно за наявності встановлених цією нормою підстав.

Відтак недоліки у зазначенні найменування товару не можуть автоматично визнаватися достатньою підставою для застосування зазначеної фінансової санкції без встановлення фактичних обставин, які підтверджують порушення вимог щодо програмування підакцизних товарів.

Щодо доводів відповідача про правомірність визначення розміру штрафної санкції суд зазначає, що пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено відповідальність у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100,00 грн.

Разом із тим відповідність розміру застосованої санкції встановленому законом розміру не свідчить про правомірність її застосування за відсутності належного підтвердження складу відповідного правопорушення.

Таким чином, визначальним для вирішення даного спору є встановлення правових та фактичних підстав для застосування фінансової санкції, а не виключно правильність обчислення її розміру.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами наявності підстав для застосування до позивача фінансової санкції, передбаченої пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Встановлені контролюючим органом розбіжності у найменуваннях алкогольної продукції не підтверджують самі по собі проведення позивачем розрахункових операцій без використання режиму програмування кожного підакцизного товару.

При цьому відповідачем не наведено достатнього обґрунтування того, яким чином встановлені під час перевірки обставини утворюють склад правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції.

За таких обставин суд вважає, що висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не є достатньо обґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є воно обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.01.2023 №200/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн.

Отже, позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.01.2023 №200/ж10/31-00-07-05-01-24.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 2684,00 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ: 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3) №200/ж10/31-00-07-05-01-24 від 26.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ: 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 30603572, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Часті запитання

Який тип судового документу № 140957101 ?

Документ № 140957101 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140957101 ?

Дата ухвалення - 27.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140957101 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140957101 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140957101, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140957101, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 140957101 відноситься до справи № 320/13237/23

Це рішення відноситься до справи № 320/13237/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140957100
Наступний документ : 140957102