Рішення № 140957050, 26.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Київ № 320/60563/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в зарахуванні повних місяців страхового стажу ведення позивачем підприємницької діяльності за період з 27.12.1993 по 17.05.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві зарахувати до страхового стажу позивача повні місяці страхового стажу введення нею підприємницької діяльності за період з 27.12.1993 по 17.05.2024 та повторно розглянути заяву від 17.05.2024.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має право на зарахування до її страхового стажу періодів здійснення нею підприємницької діяльності з 27.12.1993 по 17.05.2024, проте відповідачем безпідставно відмовлено в реалізації названого права.

У матеріалах справи наявна відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Втім, у матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву, оскільки станом на день розгляду справи такий не зареєстрований при справі.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.12.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, обчислену відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у розмірі 88% від заробітної плати наукового (науково-технічного) працівника.

Як видно з копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 241823 від 27.12.1993, позивач зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер 1980015867).

Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до якої просила здійснити перерахунок пенсії на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні, та зарахувати до її страхового стажу періодів підприємницької діяльності з 27.12.1993.

Зі змісту позовної заяви слідує, що листом від 13.06.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Відповідно до листа відповідача від 19.01.2024, згідно з карткою особового рахунку платника та листа від Державної податкової служби України щодо системи оподаткування (вих. № 6/ЗПІ/26-15-24-01-19-10 від 08.01.2024), позивач (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у період з 27.12.1993 по 31.12.2023: з 27.12.1992 по 31.12.1998 дані відсутні; з 01.01.1999 по 31.07.2000 перебувала на загальній системі оподаткування та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України; з 01.08.2000 по 31.10.2000 перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент) та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України; з 01.11.2000 по 31.03.2001 дані відсутні; з 01.04.2001 по 31.07.2001 перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент) та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України; з 01.12.2001 по 31.12.2003 перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент) та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України.

Згідно з листом Головного управління ДПС у м. Києві від 08.01.2024 № 6/ЗПІ/26-15-24-01-19-10, згідно з даними, наявними в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України, позивач перебуває на обліку як ФОП у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Деснянському районі). Дата державної реєстрації 27.12.1993, номер реєстрації 2478.

Згідно з наявними документами, які містяться обліковій справі платника, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) господарську діяльність здійснювала із застосуванням таких систем (режимів) оподаткування:

з 27.12.1993 по 31.12.2002 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.01.2003 по 31.05.2003 заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 823389); з 01.06.2003 по 31.07.2003 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 822039); з 01.08.2003 по 30.04.2004 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАВ № 090194); з 01.05.2004 по 31.01.2005 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАВ № 013981); з 01.02.2005 по 31.10.2005 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАВ № 040221); з 01.11.2005 по 31.07.2006 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАГ № 520629); з 01.08.2006 по 30.04.2007 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАД № 106167); з 01.05.2007 по 31.08.2008 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАГ № 204497); з 01.02.2008 по 31.10.2008 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАЕ № 093268); з 01.11.2008 по 30.04.2009 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАБ № 259332); з 01.05.2009 по 31.05.2009 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.06.2009 по 31.12.2009 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАБ № 259332); з 01.01.2010 по 31.01.2010 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.02.2010 по 31.12.2010 заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 821687); з 01.01.2011 по 28.02.2011 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.03.2011 по 31.03.2011 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 821687); з 01.04.2011 по 31.08.2011 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.09.2011 по 31.10.2011 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 821687); з 01.11.2011 по 31.12.2011 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування.

Згідно з Реєстром платників єдиного податку позивач застосувала спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 по 31.12.2016 1 група платників єдиного податку за ставкою податку 10 відсотків від прожиткового мінімуму. Із 01.01.2017 по 31.12.2023 перебувала на загальній системі оподаткування. Із 01.01.2024 по теперішній час 2 група платників єдиного податку за ставкою податку 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.

Повідомили про неможливість надання інформації про сплату податків і зборів позивачем за період до 2018 року, оскільки строк зберігання декларацій про доходи, розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, звітів суб`єкта малого підприємства фізичної особи платника єдиного податку, а також особових рахунків платників податків і зборів (обов`язкових платежів) становить 5 років.

Інформація про сплату податків і зборів позивачем у період 2018-2023 роки в інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, доступних для перегляду на рівні Головного управління ДПС у м. Києві, відсутня.

Зазначили про відсутність інформації про сплату позивачем єдиного внеску за період з 01.10.2013. Інформація про сплату єдиного внеску позивачем у період з 01.10.2013 по теперішній час в інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, доступних для перегляду на рівні Головного управління ДПС у м. Києві, відсутня, так як позивач з 19.03.2009 є пенсіонером за віком. Інтегрована картка по єдиному внеску відсутня.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

За правилами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

VI. Оцінка суду

За приписами частин першої-п`ятої, сьомої статті 37 Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися до 31.12.1952 включно;

60 років 6 місяців - які народилися з 01.01.1953 до 31.12.1953 включно;

61 рік - які народилися з 01.01.1954 до 31.12.1954 включно;

61 рік 6 місяців - які народилися з 01.01.1955 до 31.12.1955 включно.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (внески).

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 або в разі, якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 01.07.2000, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд, за умови що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості наукового стажу.

У будь-якому разі період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим за 60 календарних місяців.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31 і 32 цього Закону.

Для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

При цьому заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати граничної суми заробітку (доходу), з якої справляється збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Ключовим питанням у межах спірних правовідносин є встановлення наявності або відсутності права позивача на перерахунок пенсії із урахуванням повних місяців страхового стажу введення нею підприємницької діяльності за період з 27.12.1993 по 17.05.2024.

За нормами статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Із аналізу названих норм права слідує, що з 01.04.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків, а трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

Як установлено судом, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 241823 від 27.12.1993, позивач зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер 1980015867).

Із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за РНОКПП: НОМЕР_1 судом установлено наявність запису про припинення підприємницької діяльності позивача від 31.12.2025 на підставі власного рішення, що свідчить про те, що включно до 17.05.2024 позивач перебувала у статусі ФОП.

Як видно з листа відповідача від 19.01.2024, згідно з карткою особового рахунку платника та листа від Державної податкової служби України щодо системи оподаткування (вих. № 6/ЗПІ/26-15-24-01-19-10 від 08.01.2024), позивач (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у період з 27.12.1993 по 31.12.2023: з 27.12.1992 по 31.12.1998 дані відсутні; з 01.01.1999 по 31.07.2000 перебувала на загальній системі оподаткування та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України; з 01.08.2000 по 31.10.2000 перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент) та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України; з 01.11.2000 по 31.03.2001 дані відсутні; з 01.04.2001 по 31.07.2001 перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент) та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України; з 01.12.2001 по 31.12.2003 перебувала на спрощеній системі оподаткування (фіксований патент) та сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України.

Із листа Головного управління ДПС у м. Києві від 08.01.2024 № 6/ЗПІ/26-15-24-01-19-10 слідує, що згідно з даними, наявними в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України, позивач перебуває на обліку як ФОП у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Деснянському районі). Дата державної реєстрації 27.12.1993, номер реєстрації 2478.

Згідно з наявними документами, які містяться обліковій справі платника, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) господарську діяльність здійснювала із застосуванням таких систем (режимів) оподаткування: з 27.12.1993 по 31.12.2002 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.01.2003 по 31.05.2003 заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 823389); з 01.06.2003 по 31.07.2003 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 822039); з 01.08.2003 по 30.04.2004 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАВ № 090194); з 01.05.2004 по 31.01.2005 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАВ № 013981); з 01.02.2005 по 31.10.2005 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАВ № 040221); з 01.11.2005 по 31.07.2006 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАГ № 520629); з 01.08.2006 по 30.04.2007 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАД № 106167); з 01.05.2007 по 31.08.2008 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАГ № 204497); з 01.02.2008 по 31.10.2008 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАЕ № 093268); з 01.11.2008 по 30.04.2009 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАБ № 259332); з 01.05.2009 по 31.05.2009 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.06.2009 по 31.12.2009 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАБ № 259332); з 01.01.2010 по 31.01.2010 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.02.2010 по 31.12.2010 заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 821687); з 01.01.2011 по 28.02.2011 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.03.2011 по 31.03.2011 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 821687); з 01.04.2011 по 31.08.2011 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування; з 01.09.2011 по 31.10.2011 - заява на одержання патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян (патент серії ПАА № 821687); з 01.11.2011 по 31.12.2011 недостатньо документів, щоб зробити висновок про систему оподаткування.

Згідно з Реєстром платників єдиного податку позивач застосувала спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 по 31.12.2016 1 група платників єдиного податку за ставкою податку 10 відсотків від прожиткового мінімуму. Із 01.01.2017 по 31.12.2023 перебувала на загальній системі оподаткування. Із 01.01.2024 по теперішній час 2 група платників єдиного податку за ставкою податку 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.

Повідомили про неможливість надання інформації про сплату податків і зборів позивачем за період до 2018 року, оскільки строк зберігання декларацій про доходи, розрахунків сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, звітів суб`єкта малого підприємства фізичної особи платника єдиного податку, а також особових рахунків платників податків і зборів (обов`язкових платежів) становить 5 років.

Інформація про сплату податків і зборів позивачем у період 2018-2023 роки в інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, доступних для перегляду на рівні Головного управління ДПС у м. Києві, відсутня.

Також зазначено про відсутність інформації про сплату позивачем єдиного внеску за період з 01.10.2013. Інформація про сплату єдиного внеску позивачем у період з 01.10.2013 по теперішній час в інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, доступних для перегляду на рівні Головного управління ДПС у м. Києві, відсутня, так як позивач із 19.03.2009 є пенсіонером за віком. Інтегрована картка по єдиному внеску відсутня.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність у позивача права на зарахування до її страхового стажу періодів здійснення нею підприємницької діяльності, а інформація відповідача та Головного управління ДПС у м. Києві щодо відсутності даних за відповідні періоди про недостатність документів, з підстав їх знищення за закінченням терміну зберігання, не свідчить про відсутність сплати позивачем страхових внесків, зокрема за періоди: з 27.12.1993 по 31.12.2002, з 01.05.2009 по 31.05.2009, з 01.01.2010 по 31.01.2010, з 01.01.2011 по 28.02.2011, з 01.04.2011 по 31.08.2011 та з 01.11.2011 по 31.12.2011.

Фактично ані відповідачем, ані Головним управлінням ДПС у м. Києві не заперечується факт сплати позивачем страхових внесків за період здійснення нею підприємницької діяльності, проте ненадання інформації про таку сплату зумовлена відсутністю даних, які знищені щодо позивача, оскільки сплинув п`ятирічний термін їх зберігання, що не дає підстави суду стверджувати, що позивач за спірний період її підприємницької діяльності таких внесків не сплачувала.

Із урахуванням викладеного, бездіяльність відповідача щодо незарахування періодів підприємницької діяльності до страхового стажу позивача та не здійснення у зв`язку із цим перерахунку раніше призначеної пенсії, знайшла своє підтвердження під час розгляду справи, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом установлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в зарахуванні повних місяців страхового стажу ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності за період з 27.12.1993 по 17.05.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) повні місяці страхового стажу введення нею підприємницької діяльності за період із 27.12.1993 по 17.05.2024 та повторно розглянути заяву від 17.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.