Рішення № 140957024, 26.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м.Київ № 320/9069/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у Київській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548), що полягає у відмові направити подання до Головного Управління державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8750грн (вісім тисяч сімсот п`ятдесят грн), визнати протиправною;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов?язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8750 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 01.11.2023 у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу нерухомого майна ним було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8 750 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк». Позивач посилається на пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та пункт 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, відповідно до яких громадяни, які придбавають житло вперше або перебувають на квартирному обліку, звільняються від сплати зазначеного збору. Позивач вважає, що сплачена ним сума збору підлягає поверненню, оскільки, на його думку, він належить до осіб, які мають право на таке повернення. У зв`язку із цим він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору. Однак, за твердженням позивача, відповідач відмовив у поверненні коштів та не повідомив про необхідність оформлення подання до органу Казначейства для їх повернення. Обґрунтовуючи протиправність такої поведінки відповідача, позивач посилається на положення Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Зазначає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється на підставі подання органу, який контролює справляння відповідних надходжень бюджету, а безпосереднє повернення коштів здійснюється органами Казначейства. На думку позивача, саме на відповідача як орган Пенсійного фонду України покладено обов`язок сформувати та направити до відповідного органу Казначейства подання про повернення сплаченого збору. Також позивач зазначає, що на час придбання нерухомого майна законодавством не було передбачено належного механізму перевірки факту придбання особою житла вперше. У зв`язку із цим він вважає, що відсутність такого механізму не може бути підставою для покладення на громадянина негативних наслідків, зокрема відмови в поверненні помилково сплачених коштів. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на принцип належного урядування, відповідно до якого ризик помилки державного органу має покладатися на державу, а не на особу, права якої така помилка стосується. Крім того, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17. З огляду на викладене позивач вважає, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає в ненаправленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення йому 8 750 грн збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є протиправною та порушує його право на повернення помилково сплачених коштів. У зв`язку із цим він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суд відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками відповідного збору є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком, зокрема, громадян, які придбавають житло вперше або перебувають на квартирному обліку. Відповідач посилається на пункт 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, відповідно до якого збір сплачується в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, за винятком передбачених законодавством випадків звільнення від його сплати. Також відповідач звертає увагу на пункт 15-3 зазначеного Порядку, яким передбачено можливість нотаріального посвідчення або реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору за наявності інформації та документів, які підтверджують звільнення особи від його сплати. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення таких коштів здійснюється за поданням органу, який контролює справляння відповідних надходжень бюджету. Водночас відповідач наголошує, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить актуальні відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження. Інформація з цього реєстру може надаватися за заявою особи, яка бажає її отримати, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса. На думку відповідача, позивачем не надано всіх необхідних документів, які підтверджують наявність підстав для повернення сплаченого збору, зокрема документів, що підтверджують перебування на квартирному обліку, а також довідок про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з усіх місць проживання після 1992 року. У зв`язку із цим відповідач вважає, що підстави для повернення позивачу збору, сплаченого під час купівлі-продажу нерухомого майна, відсутні. Крім того, відповідач зазначає, що вирішення питання щодо суми надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування не належить до компетенції органів Пенсійного фонду України, на що, на його думку, позивач не звернув уваги. З огляду на викладене відповідач просить суд прийняти відзив на позовну заяву та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

18.03.2024 між ОСОБА_1 та іншою особою укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку з чим позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8 750 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 01.11.2023.

Позивач вважаючи, що сплачений збір підлягає поверненню, оскільки він придбав житло вперше та, відповідно, належить до осіб, звільнених від сплати такого збору згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Однак, відповідач відмовив у поверненні коштів та не повідомив про необхідність оформлення подання до органу Казначейства для їх повернення.

Не погоджуючись із позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.97, № 400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Постанова № 866).

Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою № 866, передбачає наступний зміст: Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених вище положень Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 випливає, що з 19.08.99 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.

Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.

З 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Крім того, у наведених положеннях пункту 15-2 Порядку № 1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою № 866, деталізовано зміст поняття придбаває житло вперше, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку № 1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін придбавання майна треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.

Зі змісту Порядку № 1740 випливає, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.

У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8 750 грн.

На підтвердження придбання житла вперше позивач посилається на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас, як убачається з матеріалів справи, позивачем надано лише інформаційну довідку з відповідного реєстру.

Зазначена довідка сама по собі не дає підстав для висновку про відсутність у позивача раніше набутого права власності на житло з урахуванням відомостей архівної складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також відомостей про права на нерухоме майно, зареєстровані до запровадження відповідного реєстру.

При цьому матеріали справи не містять інших документів, які б підтверджували відсутність у позивача раніше набутого права власності на житло, зокрема відомостей бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно за попередні періоди та документів щодо невикористання житлових чеків для приватизації.

Отже, наданих позивачем документів недостатньо для підтвердження факту придбання житла вперше та наявності передбачених законодавством підстав для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише посвідчує факт державної реєстрації за позивачем права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а також доказів відсутності зареєстрованих за ним прав власності на житло, набутого до 01.01.2013, тобто до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підтвердження обставин, пов`язаних із відсутністю раніше набутого права власності на нерухоме майно, позивач надав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас зазначена довідка сама по собі не підтверджує відсутності у позивача прав власності на житло, зареєстрованих до 01.01.2013, з урахуванням архівних відомостей бюро технічної інвентаризації.

При цьому інших документів, які б підтверджували невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, зокрема відповідних довідок АТ «Ощадбанк», а також відомостей бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно за попередні періоди, до матеріалів справи не долучено.

Також матеріали справи не містять сукупності належних і достатніх доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 раніше не набував права власності на житло, зокрема шляхом приватизації, спадкування, дарування, придбання нерухомого майна або набуття частки у спільному майні подружжя.

Отже, надана позивачем інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без інших документів, які підтверджують відсутність раніше набутого права власності на житло, не є достатньою для підтвердження факту придбання житла вперше.

Як вже зазначав суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку № 1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку № 1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.

Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку № 1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив: Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Відповідності до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Такий же підхід застосовується в аналогічних справах Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 620/4758/23, від 5 травня 2025 року у справі № 640/1074/24, від 23 грудня 2025 року у справі № 320/18000/24, від 24 лютого 2026 року у справі № 640/38279/21.

Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Позивачем не доведено дотримання процедури, визначеної Порядком №1740, ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими пунктом 15-2 Порядку № 1740.

У зв`язку з відмовою в позові, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.