Рішення № 140956855, 23.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року справа №320/32505/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно в сумі 96 119,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали у відповідача.

Позивач посилається на пункт 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, відповідно до яких підприємства зобов`язані щомісяця до 25 числа відшкодовувати зазначені у розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

За твердженням позивача, відповідач не виконав обов`язку з відшкодування цих витрат, унаслідок чого за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно утворилася заборгованість у сумі 96 119,07 грн, яка на час звернення до суду залишалася несплаченою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Щодо строку звернення до суду позивач посилається на висновки Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 01.12.2021 у справі №140/1205/19, відповідно до яких до вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій строки звернення до суду, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, не застосовуються. Водночас позивач просить поновити строк звернення до суду, посилаючись на недостатнє фінансування витрат на сплату судового збору та запровадження воєнного стану, що зумовило несвоєчасну підготовку позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено 28.08.2025 до електронного кабінету відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 31.08.2025.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На виконання вимог ухвали суду від 27.08.2025 позивач подав заяву з додатковими документами на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості, яка надійшла до суду 10.09.2025.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (ідентифікаційний код 05524009; місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 1/2-А) є юридичною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованими 23.10.2026, відповідач перебуває у стані припинення. Запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи внесено 26.03.2013 за №10701100009022623.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 , що підлягають відшкодуванню Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області.

Зазначені розрахунки складено за формою розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до відомостей, наведених у розрахунках, пенсію ОСОБА_1 призначено з 04.08.2022, дата досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Частка плати відповідача у витратах на виплату пенсії становить 32,28 відсотка.

Згідно з наданим позивачем розрахунком суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно відповідачу визначено до відшкодування 96 119,07 грн, з яких: за березень 2023 року - 20 683,68 грн; за квітень 2023 року - 2 617,12 грн; за травень 2023 року - 3 233,80 грн; за червень-липень 2023 року - 5 645,36 грн; за серпень 2023 року - 2 919,52 грн; за вересень 2023 року - 2 532,16 грн; за жовтень-грудень 2023 року - 8 371,20 грн; за січень-грудень 2024 року - 33 870,88 грн; за січень-березень 2025 року - 8 371,20 грн; за квітень 2025 року - 4 342,56 грн; за травень 2025 року - 3 531,59 грн.

При цьому з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за березень 2023 року вбачається, що загальна сума до відшкодування за цей місяць у розмірі 20 683,68 грн складається із суми витрат за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку в розмірі 18 066,56 грн та місячної суми витрат у розмірі 2 617,12 грн.

Судом встановлено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії направлялися позивачем на адресу відповідача: м. Київ, вул. Басейна, буд. 1/2-А, рекомендованими поштовими відправленнями, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштових документів та витягами з реєстрів відправлених рекомендованих листів. Водночас наявні у матеріалах справи копії конвертів та поштових повідомлень свідчать про повернення позивачу окремих поштових відправлень, адресованих відповідачу, без вручення.

Відповідно до наданої позивачем картки особового рахунку відповідача суми витрат на виплату та доставку пільгової пенсії обліковувалися як нараховані до відшкодування, відомості про їх сплату за спірний період відсутні.

На виконання вимог ухвали суду від 27.08.2025 позивач подав заяву від 04.09.2025 №2600-0802-7/157656, яка надійшла до суду 10.09.2025, з додатковими документами на підтвердження заявлених вимог. У зазначеній заяві позивач підтримав вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно в сумі 96 119,07 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем витрат на виплату та доставку пільгової пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом про примусове стягнення заборгованості.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому підприємства та організації, крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, включаючи особовий склад гірничорятувальних частин, з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1, у редакціях, чинних у спірний період).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 до платників належать, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена розділом 6 Інструкції №21-1.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, включаючи особовий склад гірничорятувальних частин, з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, згідно з додатками 6 та 7, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, зокрема смерті пенсіонера, зміни місця проживання, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покладений на підприємства, установи та організації, працівники яких набули право на відповідну пенсію, з урахуванням визначеної для них частки відшкодування.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Така правова позиція викладена, зокрема, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №640/23683/19.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Інструкції №21-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві складено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 , за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно.

У зазначених розрахунках визначено розмір витрат, віднесених на відповідача, з урахуванням його частки у відшкодуванні витрат на виплату пенсії - 32,28 відсотка. Загальна сума, заявлена до стягнення за вказаний період, становить 96 119,07 грн та відповідає сумі нарахувань, наведених у зведеному розрахунку заборгованості.

Суд окремо враховує, що визначена до відшкодування за березень 2023 року сума 20 683,68 грн включає 18 066,56 грн витрат за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку та 2 617,12 грн місячної суми витрат.

Включення до розрахунку за березень 2023 року витрат за попередній період відповідає передбаченому пунктом 6.7 Інструкції №21-1 порядку, за яким суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат за перший поточний місяць. Отже, зазначення березня 2023 року як початку періоду виникнення заявленої до стягнення заборгованості не означає, що до відповідного нарахування можуть включатися виключно витрати на виплату пенсії за цей календарний місяць.

Направлення розрахунків на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими документами та витягами з реєстрів відправлених рекомендованих листів.

Повернення окремих поштових відправлень без вручення не свідчить про фактичне отримання відповідачем відповідної кореспонденції. Водночас направлення розрахунків на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими документами, а їх повернення не спростовує визначених у розрахунках витрат та не припиняє встановленого законом обов`язку їх відшкодування.

Суд також враховує, що згідно з наявними у матеріалах справи відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.10.2026 відповідач перебуває у стані припинення.

Відповідно до частини п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, перебування відповідача у стані припинення не є тотожним припиненню юридичної особи та не свідчить про припинення його грошових зобов`язань. Відомості про державну реєстрацію припинення відповідача у зазначеному документі відсутні.

З наданої позивачем картки особового рахунку вбачається, що заявлені до стягнення суми обліковуються як заборгованість відповідача. Відомості про їх погашення за спірний період у зазначеній картці відсутні.

Суд зауважує, що ухвалою про відкриття провадження у справі від відповідача було витребувано докази погашення заборгованості, яка є предметом стягнення. Однак таких доказів відповідач суду не надав, як і не подав заперечень щодо складу заборгованості, визначеної частки відшкодування або правильності нарахованих сум.

Водночас ненадання відповідачем відзиву та доказів погашення заборгованості не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. У цій справі наявність та розмір заявленої до стягнення заборгованості підтверджуються сукупністю наданих позивачем доказів, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, зведеним розрахунком заборгованості, карткою особового рахунку та документами про направлення розрахунків відповідачу.

Отже, досліджені судом докази підтверджують невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно в сумі 96 119,07 грн.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Водночас частиною п`ятнадцятою статті 106 Закону №1058-IV передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №804/18891/14 та від 26.06.2018 у справі №804/8277/14 дійшов висновку, що у разі звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV. Водночас строки звернення до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості, передбачені статтею 122 КАС України, не застосовуються.

У постанові від 01.12.2021 у справі №140/1205/19 Верховний Суд не встановив підстав для відступу від зазначеного висновку та вказав, що у цих правовідносинах термін "недоїмка" вживається в широкому розумінні заборгованості, тобто суми фінансових зобов`язань, що підлягає погашенню у певний строк.

Отже, у разі звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла через несвоєчасне відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України, не застосовуються.

Предметом цього спору є стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно. Тому наведені висновки Верховного Суду підлягають урахуванню під час вирішення цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

За таких обставин позивач не пропустив строку звернення до суду з цим позовом, а тому необхідність у його поновленні відсутня. У зв`язку з цим наведені позивачем обставини недостатнього фінансування витрат на сплату судового збору та запровадження воєнного стану не потребують оцінки як причини пропуску строку.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки ця справа стосується стягнення заборгованості, а не оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування розподіляється між сторонами за загальним правилом, установленим частиною першою статті 77 КАС України.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані позивачем докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно в сумі 96 119,07 грн підтверджена матеріалами справи. Доказів її погашення повністю або частково, а також доказів, які спростовували б визначений позивачем розмір заборгованості, суду не надано.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та стягнення з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно в сумі 96 119,07 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню з відповідача. Відомості про понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у матеріалах справи відсутні, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 1/2-А; ідентифікаційний код 05524009) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за період з березня 2023 року по травень 2025 року включно в сумі 96 119 (дев`яносто шість тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 07 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.