Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"27" жовтня 2026 р. справа № 300/830/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 в справі № 300/830/21 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення сесії Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області від 16.02.2021 року № 65-4/2021 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області.
Зобов`язано Брошнів-Осадську селищну раду Калуського району Івано-Франківської області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області з 16.02.2021 року.
Стягнуто з Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 115097,74 грн. (сто п`ятнадцять тисяч дев`яносто сім гривень сімдесят чотири копійки) з утриманням податків та інших обов`язкових платежів при виплаті.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць в розмірі 28774,43 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят чотири гривні сорок три копійки) допущено до негайного виконання.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 300/830/21 без змін.
Вказане рішення суду набрало законної сили та перебуває на стадії виконання.
12.10.2026 від представника позивачки надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 в справі № 300/830/21.
Вказана заява вмотивована тим, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 300/830/21 про її поновлення на посаді протягом понад п`яти років фактично не виконано. При цьому, у межах виконавчого провадження до боржника неодноразово застосовувалися передбачені законом заходи примусового виконання, у тому числі штрафи, однак, вони не забезпечили виконання рішення суду. Виконавче провадження тричі закінчувалося державними виконавцями без досягнення фактичного результату, при цьому, відповідні постанови про його закінчення у подальшому скасовувалися судами як протиправні. Окремо заявниця посилається на те, що видане Брошнів-Осадською селищною радою розпорядження від 02.02.2024 № 22-к/тр про її поновлення на посаді не свідчить про фактичне виконання судового рішення, оскільки до виконання посадових обов`язків її реально не допущено та можливості здійснювати відповідні повноваження не забезпечено.
За наведених обставин заявниця вважає, що тривале невиконання рішення суду, неефективність уже застосованих заходів примусового виконання та формальний характер дій боржника свідчать про необхідність застосування додаткового механізму судового контролю шляхом зобов`язання Брошнів-Осадської селищної ради подати звіт про фактичне та повне виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вказує на таке.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої та третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 05 серпня 2025 року у справі № 620/15158/24, від 25 березня 2026 року у справі № 320/36568/25 та від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 в справі № 300/830/21, зокрема, визнано протиправним та скасувано рішення сесії Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області від 16.02.2021 року № 65-4/2021 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області та зобов`язано Брошнів-Осадську селищну раду Калуського району Івано-Франківської області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області з 16.02.2021.
Окрім того, відповідно до змісту розпорядження за № 22-к/тр «Про поновлення ОСОБА_1 » від 02.02.2024, на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 300/830/21 та пункту 1 рішення десятої сесії восьмого демократичного скликання Брошнів-Осадської ради Калуського району Івано-Франківської області № 176-10/2021 від 15.07.2021 ОСОБА_1 з 16.02.2021 поновлено на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади.
Водночас, за твердженням сторони позивача, станом на 12.10.2026 відповідачем не вчинено дій, спрямованих на фактичне поновлення позивачки на посаді та її допуск до виконання відповідних посадових обов`язків.
Суд вказує, що Верховим Судом у постанові від 15.09.2026 у справі № 580/490/26 вказано, що: «…47. Сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.
46. Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24, якою підтверджено самостійне процесуальне значення інституту судового контролю та його спрямованість на забезпечення виконання вже ухваленого судового рішення.
47. При цьому встановлений Кодексом адміністративного судочинства України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.
48. Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1- 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.
49. Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.
50. При цьому сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.
51. Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення…».
З урахуванням наведених висновків Верховного Суду суд зазначає, що розпорядження від 02.02.2024 № 22-к/тр «Про поновлення ОСОБА_1 » прийняте безпосередньо на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 300/830/21, внаслідок чого, питання щодо того, чи забезпечило прийняття такого розпорядження належне та повне виконання покладеного судовим рішенням обов`язку щодо поновлення позивачки на посаді, належить до питань виконання судового рішення та підлягає перевірці в порядку судового контролю.
При цьому, встановлення таких обставин не передбачає покладення на відповідача нових обов`язків чи перегляду вирішеного спору, а спрямоване виключно на перевірку досягнення результату, безпосередньо визначеного рішенням суду від 15.06.2021, а саме поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника селищного голови.
Зважаючи на твердження заявниці про те, що, незважаючи на прийняття розпорядження № 22-к/тр, фактичного поновлення на посаді та допуску до виконання відповідних посадових обов`язків не відбулося, а також на тривале невиконання рішення суду та безрезультатність застосованих у межах виконавчого провадження заходів примусового виконання, суд вважає наявними достатні підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Щодо строку подання звіту, суд вважає необхідним встановити строк для подання звіту про виконання рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, який встановлено в межах встановленого частиною 3 статті 382-1 КАС України для подання звіту з дотриманням вимог частин другої та третьої статті 382-2 КАС України та, з огляду на встановлені обставини, є достатнім для повного та фактичного виконання рішення суду,
Керуючись статтями 382, 382-1, 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивачки про встановлення судового контролю за виконанням Івано-Франківського окружного адміністративного суду 15.06.2021 в справі № 300/830/21 задовольнити.
Зобов`язати Брошнів-Осадську селищну раду Калуського району Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 в справі №300/830/21.
Попередити керівника Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, що відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Зобов`язати Брошнів-Осадську селищну раду Калуського району Івано-Франківської області надати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відомості про керівника Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; зареєстроване місце його проживання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Судове рішення № 140956657, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/830/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: