Ухвала суду № 140956505, 27.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10813/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В.., перевіривши матеріали за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, 75, оф.226, м. Запоріжжя, 69002) до Комунального підприємства «ОРІХІВЖИЛСЕКРВІС» Оріхівської міської ради (вул. Запорізька, буд. 9, м. Оріхів, Оріхівський район, Запорізька область, 70500) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Комунального підприємства «ОРІХІВЖИЛСЕКРВІС» (далі відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році у розмірі 152 759,76 грн.

Ухвалою від 13.10.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн;

належним чином засвідчені докази надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації, яка стала підставою для розрахунку позивачем адміністративно-господарських санкцій, застосованих до відповідача (докази на підтвердження розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, здійсненого позивачем відносно відповідача, щодо середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу, чисельності штатних працівників, яким встановлено інвалідність, та фонду оплати праці штатних працівників за 2025 рік);

заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, в якій навести інші причини пропуску строку звернення до суду, та докази поважності причин його пропуску.

23.10.2026 засобами системи «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви. Заявником надано до суду копію платіжної інструкції № 830 від 15.10.2026 на суму 2 662,40 грн., копії доказів та заяву про поновлення строку звернення до суду.

Заявник вказує на те, що ч. 4 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-ХІІ (в редакції до 01.01.2026) визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї стані, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Відтак, позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленої о частиною четвертою цієї статті. Таким чином, позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені за 2025 рік відділення Фонду може пред`являти з 16.04.2026 по 15.10.2026 включно. Позовну заяву до відповідача подано 08.10.2026, в термін визначений Законом України №875-ХІІ (в редакції до 01.01.2026). Також, позивач просить суд прийняти до уваги положення Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого 28.02.2025 наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, згідно з якими у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 вся територія м. Запоріжжя відносилась до території активних бойових дій, а у період з 01.01.2023 вся територія м. Запоріжжя відноситься до території можливих бойових дій.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заяву представника позивача, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду для суб`єкта владних повноважень, яким в даному випадку є позивач, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, з 16.04.2026 (наступної дати, після спливу граничного строку сплати відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій за не порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю) для позивача розпочався відлік строку звернення до суду, який сплив 16.07.2026.

З даним позовом позивач звернувся до суду лише 09.10.2026 року, тобто із пропуском тримісячного строку, при цьому заява про поновлення строку звернення до суду позивачем не подана.

Посилання позивача на приписи ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, яка втратила чинність з 01.01.2026, суддя відхиляє, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відтак, оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли 16.04.2026, а позовну заяву подано до суду 08.10.2026, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 4 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні які втратили чинність 01.01.2026.

З огляду на викладене до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 122 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2026 у справі № 560/2395/25 дійшов висновків про те, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в України не може бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду в усіх абсолютно випадках. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання особою процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Водночас позивач не обґрунтував, яким саме чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропущення ним установленого законом строку для звернення до адміністративного суду із позовною заявою у цій справі.

При цьому суд враховує, що позовна заява була сформована представником позивача засобами системи Електронний суд, використання якої не потребує особистої присутності у приміщенні суду та може здійснюватися дистанційно.

Крім того, суд враховує, що процесуальні строки встановлені законом не лише з метою обмеження права особи на звернення до суду, а й для забезпечення принципу правової визначеності, стабільності правовідносин та своєчасного здійснення правосуддя.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема встановленню процесуальних строків звернення до суду.

Так, у рішенні у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom, заяви №22083/93, №22095/93, рішення від 22.10.1996) Європейський суд з прав людини зазначив, що встановлення строків звернення до суду має легітимну мету забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, поновлення пропущеного строку звернення до суду можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних та належним чином підтверджених причин його пропуску.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, подана заява про поновлення строку є необґрунтованою.

Частинами 1-2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву заявнику.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 122-123, 160, 161, 167, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, 75, оф.226, м. Запоріжжя, 69002) до Комунального підприємства «ОРІХІВЖИЛСЕКРВІС» Оріхівської міської ради (вул. Запорізька, буд. 9, м. Оріхів, Оріхівський район, Запорізька область, 70500) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль