Ухвала суду № 140956492, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10557/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали

позовної заяви ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВЕ ПРОМИСЛОВО- КОМЕРЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ТАТА» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13, код ЄДРПОУ 19264196)

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВЕ ПРОМИСЛОВО- КОМЕРЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ТАТА» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300047292025 від 13.02.2025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яким визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023 (м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240) у розмірі 19409749,20грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2026 року позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що позивач є орендарем земельної ділянки площею 31 860 кв. м. за договором оренди землі від 24.06.2010 № 041026101696, укладеним із Запорізькою міською радою. 19.02.2026, тобто до пред`явлення прокуратурою позову, позивач і Запорізька міська рада на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення сесії міської ради від 19.11.2025 № 18 та розрахунків № 1 і № 2 грошової оцінки землі від 01.01.2026 уклали Додаткову угоду № 202602000400845 про внесення зміни до цього договору. Угодою, зокрема, затверджено грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 1 004 628,06 грн та встановлено орендну плату: 0 грн на період з 01.01.2026 по 31.12.2026 і 30 138,84 грн (3 % від НГО) з 01.01.2027. Річна орендна плата за землі державної та комунальної власності визначається саме як відсоток від грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, питання розміру грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати було врегульовано в договірному порядку з орендодавцем - органом місцевого самоврядування. Додаткова угода сама по собі не підміняє розрахунок НГО, проте міська рада, здійснюючи покладені на неї повноваження, зобов`язана діяти в межах закону, а її розрахунки мають відповідати реальним і дійсним даним про вартість земельної ділянки. Тому позивач мав усі підстави вважати, що визначена додатковою угодою оцінка відповідає чинним офіційним відомостям, а питання орендної плати є вирішеним. Приводів сумніватися в цьому або шукати інші дані про оцінку ділянки в нього не було. Ситуація змінилася 07.08.2026. Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Позивача про стягнення несплаченої орендної плати за тим самим договором: ухвалою від 12.08.2026 у справі № 908/1912/26 відкрито провадження. До позову прокурор долучив, зокрема, копію витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2025 № НВ-2300047292025. Цей витяг містить оцінку, яка суттєво відрізняється від визначеної додатковою угодою від 19.02.2026 і, вочевидь, ґрунтується на зовсім інших показниках, коефіцієнтах і пропорціях. Зазначений витяг було отримано прокуратурою від уповноважених державних органів у межах її повноважень. Позивача про це не повідомляли, копія витягу йому не надсилалася й не вручалася, тому про його існування та зміст Позивачу не було й не могло бути відомо. Уперше позивач ознайомився з ним лише разом із позовною заявою прокурора, яку було надіслано та доставлено до його електронного кабінету 07.08.2026, а його представнику - 18.09.2026. Це підтверджується карткою руху документа по справі № 908/1912/26. До 07.08.2026 позивач об`єктивно не передбачав і не підозрював про існування іншої суми оцінки орендованої ним земельної ділянки, яка суттєво різниться від визначеної в додатковій угоді з міською радою, і не міг передбачити, що до нього буде субсидіарно буде звернено вимогу з посиланням на таку оцінку. Отже, датою, коли позивач дізнався про обставини, що стали підставою для звернення до суду, є дата надходження до нього позовної заяви прокуратури з витягом НГО № НВ-2300047292025 від 13.02.2025 - 07.08.2026. Діючи добросовісно, після ознайомлення з цими матеріалами Позивач вжив заходів для захисту своїх прав, зокрема звернувся до суду з цим позовом. Просить поновити строк для звернення до адміністративного суду.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Як вбачається з матеріалів позовної заяви підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача із сформованими відповідачем Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300047292025 від 13.02.2025, яким визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023 (м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240) у розмірі 19409749,20 грн.

Судом встановлено, що 15.06.2010 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ПП «НПКО «ТАТА» (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі земель 24.06.2010 за № 041026101696 (далі Договір).

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 Договору в оренду строком на 19 років передано земельну ділянку площею 3,1860 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 240.

Пунктом 10 Договору передбачено, що розмір орендної плати обчислюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за формами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 Договору визначено підстави перегляду розміру орендної плати, зокрема: зміна розмірів земельного податку; підвищення цін і тарифів; зміна коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати відповідно до чинного законодавства; інші випадки, передбачені законом.

30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», (опубліковано на офіційному сайті ЗМР https://zp.gov.ua/uk/sessions/45/resolution/4150) згідно до якого впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

В подальшому 28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (опубліковано на офіційному сайті ЗМР https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Таким чином, з дня опублікування зазначеного рішення позивач повинен бути обізнаний із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:033:0023.

Водночас позов подано до суду 02.10.2026 (дата формування документу в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском передбаченого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені представником позивача підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВЕ ПРОМИСЛОВО- КОМЕРЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ТАТА» до адміністративного суду з цим позовом.

Позов ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВЕ ПРОМИСЛОВО- КОМЕРЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ТАТА» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 13, код ЄДРПОУ 19264196) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 39820689) - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя О.В.Конишева