Рішення № 140955256, 26.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12358/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі ЦВЛК, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 13.06.2026 №2026-0613-0949-5392-3, щодо встановлення причинного зв`язку захворювання позивача: різко виражений стійкий генералізований тривожний розлад з тривалими хворобливими проявами, «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби»; зобов`язання прийняти рішення, яким встановити причинний зв`язок захворювання позивача: різко виражений стійкий генералізований тривожний розлад з тривалими хворобливими проявами «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що не погоджується із рішенням в частині формулювання визначення причинного зв`язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», відтак, звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення причинного зв`язку: різко виражений стійкий генералізований тривожний розлад з тривалими хворобливими проявами, - «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

20.10.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що порушень процедури прийняття постанови ЦВЛК ЗС України про причинний зв`язок допущено не було, ЦВЛК ЗС України під час прийняття протоколу від 13.06.2026 розглянула всі наявні медичні документи, довідки та витяги в повному обсязі.

Відтак, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.02.2022 ОСОБА_1 прийнятий на військову службу в ЗСУ, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 додається.

Рішенням позаштатної ВЛК з правами госпітальної ВЛК КП «ВОПЛ м. Луцька» Волинської обласної ради від 01.03.2023 ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби на підставі ст. 17 «б», 45 графи ІІ Розкладу хвороб, у зв`язку з діагнозом генералізований тривожний розлад з стійкими вираженими хворобливими проявами, довготривалий перебіг, встановлено причинний зв`язок «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»

04.04.2024 позаштатною ВЛК КП «ВОПЛ м. Луцька» здійснено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його визнано непридатним до військової служби на підставі ст. 17 «а» Розкладу хвороб, встановлено причинний зв`язок «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби».

Не погоджуючись із таким рішенням в частині формулювання визначення причинного зв`язку захворювання, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення причинного зв`язку: різко виражений стійкий генералізований тривожний розлад з тривалими хворобливими проявами, - «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 13.06.2026 № 2026-0613-0949-5392-3 ЦВЛК ЗСУ встановлено причинний зв`язок вказаного захворювання - «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Позивач вважає зазначене рішення в частині встановленого причинного зв`язку протиправним, відтак, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону. Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Згідно із п.п. 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз. 5 п.п. 2.4.5 п. 2.4 розділу I Положення № 402). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 розділу І Положення № 402).

За змістом п.п. 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

Отже, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пунктом 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а також осіб, раніше визнаних непридатними до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

Згідно з частиною 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» для медичного огляду громадян, призваних на військову службу, утворюються військово-лікарські комісії (ВЛК). Процедура проведення ВЛК регламентована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення № 402).

Відповідно до Положення №402 визначення ступеня придатності до військової служби є виключною компетенцією лікарів-фахівців ВЛК. Під час проведення медичного огляду саме лікарі ВЛК надають клінічну оцінку стану здоров`я особи, аналізують медичні документи та результати обстежень.

Згідно з п. 2.3.3, 2.3.4, 2.4.10 Положення № 402 у разі незгоди з рішенням ВЛК нижчого рівня, військовослужбовець має право оскаржити його до ВЛК вищого рівня (Регіональної ВЛК або ЦВЛК). Саме ВЛК вищого рівня має право переглядати медичні висновки, скасовувати постанови та призначати повторні (контрольні) медичні огляди.

При цьому процедура оскарження постанов ВЛК передбачає послідовний перегляд таких рішень у встановленому порядку, зокрема шляхом їх розгляду послідовно кожною вищестоящою ВЛК, а не одночасне звернення до різних інстанцій без отримання результатів попередніх переглядів (такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.05.2024 у справі №260/25010/23 щодо аналогічних правовідносин).

З матеріалів справи встановлено, що 04.04.2024 позаштатною ВЛК КП «ВОПЛ м. Луцька» здійснено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його визнано непридатним до військової служби на підставі ст. 17 «а» Розкладу хвороб, встановлено причинний зв`язок «Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби».

Не погоджуючись із таким рішенням в частині формулювання визначення причинного зв`язку захворювання, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення причинного зв`язку: різко виражений стійкий генералізований тривожний розлад з тривалими хворобливими проявами, - «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

За результатами розгляду скарги, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 13 червня 2026 року № 2026-0613-0949-5392-3 ЦВЛК ЗСУ встановлено причинний зв`язок вказаного захворювання - «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

Відповідно до Положення №402 визначення ступеня придатності до військової служби є виключною компетенцією лікарів-фахівців ВЛК. Під час проведення медичного огляду саме лікарі ВЛК надають клінічну оцінку стану здоров`я особи, аналізують медичні документи та результати обстежень.

Суд звертає увагу на сталу практику Верховного Суду щодо меж судового дослідження у справах про оскарження рішень ВЛК. У постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 сформульовано правову позицію про те, що адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою та не наділений відповідними спеціальними знаннями для того, щоб надавати оцінку медичним висновкам, встановлювати діагнози або визначати ступінь придатності особи до військової служби.

Позивач у позовній заяві не наводить обставин, які б свідчили про порушення відповідачем процедури розгляду заяви. Матеріали справи підтверджують, що ЦВЛК звернення позивача прийняла до розгляду, забезпечила позивачеві можливість надати такі документи, розглянула копії медичних документів та за результатами колегіального засідання прийняла постанову, оформлену протоколом від 13.06.2026 № 2026-0613-0949-5392-3, з викладенням мотивів прийнятого рішення. ЦВЛК не відмовила у прийнятті від позивача медичної чи військово-облікової документації, яка залучена до матеріалів справи, або що під час засідання такі документи не були розглянуті чи їм не надана оцінка.

Суд у межах розгляду даної адміністративної справи перевіряє виключно законність процедури винесення рішення ВЛК (чи проведено всі обов`язкові аналізи, чи оглянула особу належна кількість фахівців, чи підписані документи уповноваженими особами).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Таким чином, саме ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК.

Доводи позивача фактично зводяться до незгоди з медичною оцінкою стану його здоров`я та визначеним ступенем придатності до військової служби. Водночас позивач не зазначив, які саме вимоги Положення №402 були порушені відповідачем під час розгляду його скарги.

Матеріали справи не містять доказів того, що під час розгляду скарги відповідач не дослідив надані позивачем медичні документи, порушив установлену процедуру або не врахував обставини, які мали істотне значення для прийняття рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України оформлене протоколом від 13.06.2026 прийняте в межах наданих повноважень, у встановленому порядку та є обґрунтованим, а тому підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (01133, місто Київ, вулиця Госпітальна, 16, ЄДРПОУ 08356179).

Суддя В.В. Дмитрук