Ухвала суду № 140955151, 26.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

26 жовтня 2026 р. Справа№120/15518/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 14.10.2026 року дану позовну заяву залишено без руху та встановлено 5-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків, шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску та надання доказів сплати судового збору.

19.10.2026 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій долучила докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що після майже 28 років безперервної військової служби вона була змушена адаптуватися до цивільного життя, забезпечувати належний догляд за дитиною, вирішувати питання, пов`язані із соціальним забезпеченням після звільнення, а також відновлювати свій фізичний та психоемоційний стан після тривалого проходження військової служби в умовах воєнного стану.

Зазначає, що сукупність зазначених обставин об`єктивно ускладнила можливість своєчасно реалізувати право на судовий захист. Лише після стабілізації життєвих обставин та появи реальної можливості належним чином зайнятися захистом своїх прав позивач звернулася за професійною правовою допомогою, зібрала необхідні документи та без невиправданих зволікань подала адміністративний позов.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що в розумінні КАС України військова служба є публічною службою.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідний середній заробіток.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року у справі №120/676/25 відповідачем 27.04.2026 року здійснено виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року у сумі 390368,43 грн.

На переконання позивача, оскільки її грошове забезпечення виплачено з порушенням строку виплати, у неї виникло право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернулася лише 09.10.2026 року.

Визначаючись щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, слід врахувати висновки Верховного Суд, викладені у постанові від 28.06.2023 року у справі №560/11489/22, які полягають у наступному:

"Звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині 5 статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Спираючись на наведені міркування колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що після фактичного розрахунку за зобов`язаннями з виплати індексації грошового забезпечення (яке виплачувалося на виконання судового рішення у справі №560/3166/22 двома частинами 7 вересня 2022 року на суму 60766,19 грн., потім 14 вересня 2022 року на суму 13587,46 грн.) позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця відколи відбувся фактичний розрахунок за означеною складовою грошового забезпечення. Станом на 1 листопада 2022 року місячний строк для звернення до адміністративного суду з такими вимогами завершився".

Відтак, строк звернення до суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав та інтересів. При цьому реалізувати своє право на звернення до суду протягом одного місяця позивач може після фактичного розрахунку за кожною складовою грошового забезпечення.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 01.05.2024 року у справі №140/16184/23 (пункти 35-38 постанови).

Наведене свідчить про те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасну виплату грошового забезпечення, здійсненої за результатами розгляду заяви позивача, оскільки, саме з 27.04.2026 року для позивача почався відлік місячного строку звернення до суду із цим позовом.

Тобто, дата фактичного отримання коштів є моментом, коли позивач дізналася про порушення своїх прав.

Однак, жодних об`єктивних перешкод неможливості своєчасного звернення до суду позовні матеріали не містять та таких не надано позивачем.

Щодо доводів позивача про те, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, то суд зазначає, що до клопотання про поновлення строку на звернення до суду та до позовної заяви не долучено жодних доказів, які б підтверджували те, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.

При цьому сам по собі факт запровадження в Україні воєнного стану не може бути достатньою підставою для поновлення процесуального строку (зокрема й строку на звернення до адміністративного суду) у всіх абсолютно випадках, тим більше, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.

Отже, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача чи інших осіб. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Таким чином, суд вважає доводи позивача, викладені у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду такими, що не спростовують можливість своєчасного звернення до суду із цим позовом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали звернення до суду у визначений строк, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а тому підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна