Вирок № 140954295, 19.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
766/5760/24
Номер документу
140954295
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №766/5760/24

н/п 1-кп/766/2452/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року ? ? ? ? ? ? ? ? м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді?: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 ,

за участю секретаря?: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_2 ,

прокурора?: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_3 , ? ? ? ? ? ?

захисника? :? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.08.2022 за № 22022230000000319 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Златоуст Челябінської області рф, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого? ч.1 ст. 111-2 КК України,-

в с т а н о в и в:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Скадовського району Херсонської області (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено), умисно, тобто усвідомлюючи, що представниками окупаційного органу влади - «військово-цивільної адміністрації Херсонської області», його структурних підрозділів, зокрема «департаменту охорони здоров?я Херсонської області» вчиняються дії, які завдають шкоду Україні, розуміючи негативні наслідки таких дій, не пізніше серпня 2022 року (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено), вирішила вчинити дії, спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора.

Так, будучи обізнаною, що Комунальне некомерційне підприємство «Голопристанська районна лікарня» (ЄДРПОУ 02003988), розташоване за адресою: м. Гола Пристань, вул. Санаторна, 7, підпорядковане Голопристанській міській раді, а його законним та діючим керівником є ОСОБА_6 , громадянка України ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, добровільно погодилась на пропозицію окупаційної адміністрації про призначення її тимчасово виконувачем обов?язків головного лікаря незаконно створеної на базі КНП «Голопристанська районна лікарня» державної бюджетної установи охорони здоров?я «Голопристанська центральна районна лікарня».

Незаконно приступивши до виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов?язків головного лікаря захопленого окупаційною адміністрацією Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня», громадянка України ОСОБА_5 , підтримуючи рішення окупаційної адміністрації держави - агресора, вчинила умисні дії, спрямовані на їх реалізацію, зокрема забезпечила 22.12.2022 перереєстрацію КНП «Голопристанська районна лікарня» відповідно до вимог законодавства держави - агресора у єдиному державному реєстрі юридичних осіб російської федерації, чим виконала розпорядження «Военно-гражданской администрации Херсонской области» (мовою оригіналу) № 077-р « О реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области».

Продовжуючи реалізацію незаконного рішення окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме розпорядження «Воєнно-гражданской администрации Херсонской области» від 08.06.2022 № 077-р «О реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области», громадянка України ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи у м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області особисто забезпечувала функціонування захопленого представниками окупаційної адміністрації Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня» шляхом пошуку та призначення на посади медичного персоналу, проводячи серед них агітаційну роботу, спрямовану на створення хибного явлення про нерозповсюдження державного суверенітету України на тимчасово окуповану територію Скадовського району Херсонської області.

Крім того, громадянка України ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, підтримуючи її рішення, перебуваючи у м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, з серпня 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) організувала та особисто видавала заробітну плату у російських рублях медичному персоналу Комунального некомерційного підприємства «Голопристанська районна лікарня», чим реалізувала незаконне рішення керівника окупаційної адміністрації, а саме указ голови «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» ОСОБА_7 від 23.05.2022 № 026-р «Про введення бівалютної зони в Херсонській області».

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч.1 ст. 111-2 КК України, пособництво державі-агресору, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу ( пособництво) окупаційній адміністрації державі-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора.

ІI. Застосовані судом правові процедури.

Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від? ? 18.04.2024 було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої та до підготовчого судового засідання, було проведено судові засідання: 25.06.2024, 24.09.2024, 23.10.2024, 30.01.2025, 06.02.2025.

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачена повідомлялася про судовий розгляд кримінального провадження стосовно неї та мала можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачена ОСОБА_5 не скористалася.

Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до рф, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022 року .

Відповідно до ч.4 ст.548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до рф та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території рф та тимчасово окупованої території немає можливості.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-2 КК України, за якими пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 ?на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнаною щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 30.01.2025 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22022230000000319 від 17.08.2022 висунуте щодо злочину, передбаченого? ? ч.1 ст. 111-2 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 06.02.2025 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 18.04.2024 ( ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 19.10.2026, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

Захисник обвинуваченої здійснював захист обвинуваченої: приймав участь у дослідженні доказів під час судового розгляду, виступав у дебатах.

За час судового розгляду обвинувачена могла визначитися з провадженням проти неї, та усвідомлюючи, що у неї виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінила свою процесуальну поведінку та продовжила подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була проінформованою належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження та її відмову від здійснення свого права постати перед Українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, і захищати себе безпосередньо в суді, що свідчить про наявність у неї наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд розцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутності обвинуваченої, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченої належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового провадження за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

IV. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловила позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину. Просила визнати обвинувачену? ? ОСОБА_5 винною та призначити максимальне покарання в межах санкції ч.1 ст. 111-2 КК України, застосувавши додаткове покарання? у виді позбавлення права обіймати? ? посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги строком на 15 років з конфіскацією майна. Вирішити питання щодо процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої, під час судових дебатів, під час призначення покарання просила врахувати ту обставину, що її підзахисна раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. Крім того, судовий розгляд проводився в порядку in absentia, тому були позбавлені можливості заслухати підзахисну та встановити мотиви, з яких вона зайняла посаду та надавала допомогу. Враховуючи зазначене, вважала за можливе призначити ОСОБА_5 покарання у мінімальному розмірі.

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.03.2024 (справа № 490/2013/24, н/п 1-кс/490/1142/2024), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 10.01.2023 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, відповідно до якого в ході огляду приміщення кабінету заступника директора Департаменту здоров`я Херсонської обласної військової адміністрації за адресою: м. Херсон, вул. 295 Стрілецької дивізії, 21, вилучено документ під назвою «Устав Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Голопристанская центральная районная больница» та інші документи, які свідчать про зайняття ОСОБА_5 посади т.зв. «И.О. главного врача» вищевказаної незаконно створеної установи;

- копією документу, складеного російською мовою: «Устав Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Голопристанская центральная районная больница», затверджений «приказом Департамента здравоохранения Херсонской области». За змістом уставу «Голопристанская центральная районная больница» створена шляхом реорганізації державної установи КНП «Голопристанська районна лікарня» на підставі «распоряжения Военно-гражданской администрации № 077-р от 08.06.2022 « О реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области» . Місцезнаходження установи вул. Санаторна, 7/3 м. Гола Пристань, Херсонської області. Установа являється юридичною особою;

- протоколом огляду від 24.06.2023 року з доданими до нього копіями документів, об`єктом огляду якого є матеріали кримінального провадження №22022230000000397, зокрема:

- документ із шапкою «Военно-гражданская администрация Херсонской области», «№ 01/43 от 09.06.2022г.», «выписка» під назвою «Указ № 068-р от 03.06.2022 « О создании Департамента здравоохранения Херсонской области». Згідно вказаного документа постановлено створити «Департамент здравоохранения Херсонской области»;

- документ із шапкою «военно-гражданская администрация Херсонской области», «№ 01/53 от 09.06.2022г.», «выписка» під назвою «Распоряжение № 077-р от 08.06.2022 О реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области». Згідно вказаного документа лікувально-профілактичні заклади Херсонської області незаконно реорганізовуються в «государственные бюджетные учреждения здравоохранения»;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 07.12.2022 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, відповідно до якого проведено огляд відкритого Інтернет ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 де виявлено публікацію?, у ході огляду якої встановлено наявність фотокопії документа під назвою «приказ № 2 от 28.10.2022 « Об организации эвакуации ГБУЗ Херсонской области» підписаного т.зв. «Исполняющим обязанности министра здравоохранения Херсонской области «ФИО», у тексті документа міститься вказівка, у тому числі, для «Исполняющего обязанности главного врача ГБУЗ «Голопристанская центральная районная больница ОСОБА_8 »;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 19.12.2022 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, відповідно до якого проведено огляд відкритого Інтернет ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , де виявлено публікацію, розміщену 07.12.2022 та встановлено наявність фотокопії документа під назвою «Распоряжение № 059 р от 01.11.2022 « О создании оперативного штаба и некоторых мерах при эвакуации населения с прибрежной части Голопристанского муниципального округа Херсонской области» підписаного т.зв. «Главой Военно-гражданской администрации Голопристанского муниципального округа Херсонской области», згідно вказаного документа « ОСОБА_8 Главврач Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Голопристанская центральная районная больница» Министерства здравоохранения Херсонской области» входить до складу «оперативного штаба по эвакуации населения Голопристанского муниципального округа»;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 21.12.2022 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, відповідно до якого проведено огляд відкритого Інтернет ресурсу за посиланням: https://t.me/hak_kolab/17, у ході якого встановлено наявність аудіозапису із зібрання у ході якого окупаційною владою було представлено ОСОБА_5 в якості т.зв. «Головного лікаря Голопристанської центральної районної лікарні»;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 26.10.2022 з додатком у вигляді фотозображень та оптичного диску DVD-R за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 у ході якого оглянуто публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у телеграм-каналі «Администрация Голой Пристани», згідно вказаної публікації, окупаційною владою призначено ОСОБА_5 «главным врачом Голопристанской центральной районной больницы»;

- висновком експерта № СЕ-19/115-23/5578-ФП від 29.09.2023 за результатами проведеної портретної експертизи з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, згідно якого громадянка ОСОБА_5 зображена на фото 1,2, які прикріплені до публікації «В Голой Пристани назначили нового главного врача», що є додатком до протоколу огляду від 26.10.2022;

- актом огляду мережі інтернет від 09.08.2022 року з додатком у вигляді скріншоту, відповідно до якого проведено огляд відкритого Інтернет ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 та встановлено наявність публікації від 09.08.2022, відповідно до змісту якої адміністрація Голої Пристані і департамент охорони здоров`я Херсонської області відвідали Центральну районну лікарню Голої Пристані, де назначили «главного врача ОСОБА_9 »;

- протокол огляду мережі Інтернет від 07.08.2023 відповідно до якого проведено огляд відкритого Інтернет ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 в ході якого була виявлена інформація про реєстрацію так званого «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонской области «Голопристанская центральная районная больница» в «Едином государственном реестре юридических лиц», з контактними даними та реквізитами;

- копією документу, складеного російською мовою: «Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц от 07.08.2023 № ЮЭ9965-23-111254268», який містить відомості щодо реєстрації юридичної особи «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонской области «Голопристанская центральная районная больница», м. Гола Пристань, вул. Санаторна, буд. 7/3, у графі «руководитель» вказано « ОСОБА_8 »;

- протоколом огляду мережі Інтернет від 07.08.2023 відповідно до якого проведено огляд відкритого Інтернет ресурсу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 у ході якого оглянуто публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » до якої прикріплено відеозапис на якому жінка вказана як « ОСОБА_5 » надає інтерв`ю в якості «врио главного врача Голопристанской центральной районной больницы»;

- висновком експерта № СЕ-19/115-23/5578-ФП від 29.09.2023 за результатами проведеної портретної експертизи з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, згідно якого громадянка ОСОБА_5 зображена на фото, які прикріплені до публікації «В Голой Пристани назначили нового главного врача», що є додатком до протоколу огляду від 07.08.2023.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який дав суду показання про те, він лікар-хірург, хірургічного відділення, після початку повномасштабного вторгнення перебував у м. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області та працював в Голопристанській районній лікарні. Через деякий час після початку війни в ОСОБА_11 окупаційною владою була створена адміністрація. Представники адміністрації ОСОБА_12 і його помічники на загальних зборах лікарні представили колективу ОСОБА_5 як особу, що буде виконувати обов`язки «головного лікаря Голопристанської центральної районної лікарні» від нової адміністрації. Глуховцова виконувала обов`язки по організації охорони здоров`я на рівні Центральної районної лікарні. На робочому місці постійно не перебувала, оскільки працювала педіатром в дільничній лікарні в с. Бехтери, звідки приїжджала один раз на тиждень по організаційним питанням, які виникали в лікарні, проводила лікарські наради. З нею майже кожного разу була присутня головний бухгалтер. Крім того, свідок знає, що в її підпорядкуванні була секретар кабінету головного лікаря.

Щодо заробітної плати, то отримували її в гривнях на карту від України. В підпорядкуванні ОСОБА_13 були завідуючі відділеннями, на скільки знає свідок, їм не пропонували співпрацю, вони працювали як і всі інші лікарі. Тим не менше виконували вказівки ОСОБА_13 , що стосувалося безпосередньо медичної роботи. В Голопристанській лікарні лікували всіх: цивільних, російським військовим були вимушені також надавати допомогу, бо все це відбувалось буквально під «дулом автомату». На погляд свідка ОСОБА_13 добровільно погодилась на посаду.

Свідок працював в лікарні поки працювала лікарня, до трагедії на Каховській ГЕС, після лікарню закрили, людей евакуювали в пансіонати на морському узбережжі. Місцева адміністрація намагалася створити якусь лікарняну базу, спочатку в Бехтерах, і на той час, як розповіли свідку, з`явився новий «головний лікар», який приїхав з Москви, прізвище не пам`ятає, а ОСОБА_13 , пояснили, що буде його заступником. Свідку також пропонували на рівні Бехтер роботу з умовою, що потрібно буде писати заяву та отримувати громадянство, він відмовився, що далі відбувалось не знає. 14.09.2023 року виїхав з окупації.

Крім того, свідок дав покази про те, що коли ОСОБА_13 приїжджала на наради до лікарні, так звані «п`ятихвилинки», кожного разу схиляла до того, щоб колеги задумались аби одержати російське громадянство та відповідну документацію, говорила, що коли не отримати російський паспорт та громадянство будуть проблеми з працевлаштуванням, заробітною платою та іншими соціальними виплатами. Це звучало кожної наради, після вирішення медичних питань.

VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачена діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу рф.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену винною у пред`явленому їй обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Разом з цим, при кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 111-2 КК України, суд також виходив з наступного.

Стаття 111-2 КК України передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора.

Окупаційна адміністрація російської федерації це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення тимчасово окупована територія України.

Для кваліфікації за ч.1 ст. 111-2 КК України, в даному провадженні, не має жодного значення, чи призвела підтримка рішень та дій держави агресора, збройних формувань держави-агресора до завдання реальної шкоди чи ні.

Цей злочин спрямований на підрив окремих елементів національної безпеки або одночасно всіх загалом, які у свою чергу виступають по суті засадами української державності; завдання шкоди національним інтересам у розумінні Закону України «Про національну безпеку України».

Злочин, відповідальність за який передбачено ч.1 ст. 111-2 КК України, варто вважати закінченим, в даному випадку, із моменту реалізації чи висловлення підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора незалежно від результатів його вчинення.

При цьому, слід зазначити, що суб`єктивною ознакою злочину, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України є наявність обов`язкового прямого умислу.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_5 вчиняла пособництво державі агресору під безпосереднім впливом: а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці).

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.

Об`єктом даного злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують захист національної безпеки держави в окремих її сферах: державний суверенітет, територіальна цілісність та недоторканість, демократично конституційний лад та інші національні інтереси України, що підлягають захисту від реальних та потенційних загроз.

Зміст досліджених судом публікацій з Інтернет ресурсів, у сукупності з показаннями свідка у повній мірі доводить обставини, вчинених ОСОБА_5 протиправних дій, та свідчать, що ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду тзв. головного лікаря «Государственного бюджетного учреждения здравоохранения Херсонской области «Голопристанская центральная районная больница» Министерства здравоохранения Херсонской области», досліджені судом висновки експертів свідчать про те, що на досліджених відеозаписах зображена саме ОСОБА_5 . Не викликає сумнівів і обставини зайняття посади у створеному окупаційною владою медичному закладі, про що в першу чергу свідчать відомості з реєстру юридичних осіб рф, а досліджені відомості з відкритих джерел беззаперечно вказують на те, що обвинувачена запроваджувала стандарти охорони здоров`я, тим самим підтримуючи відповідні рішенні держави-агресора. Суду не надано доказів того, що обвинувачена не мала можливості відмовитися від вчинення дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора у завданні шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки їхніх рішень та дій.

Досліджений обсяг доказів у своїй сукупності вказує на добровільність дій обвинуваченої.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Аналізуючи надані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, суд вважає, що вони є достовірними, допустимими, узгоджуються між собою та в повній мірі доводять вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Також, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й здійснюється висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.12.2020 у справі №728/578/19; від 20.10.2021 у справі № 759/14119/17).

При кваліфікації дій обвинуваченої суд ураховує, що Верховний Суд у постанові від 05.04.2018 в справі №658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Суд, вважає, що наявні у справі докази повністю і детально між собою узгоджуються, доповнюють один одного, викривають обвинувачену у скоєнні інкримінованого злочину.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів, ставити під сумнів які підстав не вбачається.

VIІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, тоді як обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину проти основ національної безпеки України, які посягають на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_5 за ч.1 ст. 111-2 КК України, покарання у межах санкції зазначеної статті, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченої та буде достатнім для попередження вчинення нею нових злочинів.

Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією ч.1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 1 статті 111-2 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки у даному кримінальному провадженні арешт майна обвинуваченої було застосовано на підставі ухвали суду з метою майбутньої конфіскації майна, суд не вбачає підстав для скасування раніше обраних заходів забезпечення кримінального провадження.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

З огляду на викладене, з обвинуваченої підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні відсутні відомості щодо визнання тих чи інших документів або предметів речовими доказами, а тому відповідні питання судом в порядку? ? ст. 100 КПК України не вирішувались.

Керуючись ст. ст. 124,174, 297-1, 323, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого?? ? ч.1 ст. 111-2 КК України та призначити їй покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права займати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та медичних закладах державної та комунальної форми власності на строк 15 ( п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

Строк додаткового покарання призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.03.2024 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.04.2024 на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності:

? ? ? ? - спільної часткової власності квартири, 2-кімнатної, загальна площа (кв.м): 49.6, житлова площа (кв.м): 26.1 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1111396865223);

- земельну ділянку, кадастровий номер 6522384300:02:001:0992, площа (га): 0.1424, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1932181265223) - залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 8926 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 24 копійки.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

СуддяОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 140954295 ?

Документ № 140954295 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 140954295 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140954295 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140954295 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140954295, Херсонський міський суд Херсонської області

Судове рішення № 140954295, Херсонський міський суд Херсонської області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140954295 відноситься до справи № 766/5760/24

Це рішення відноситься до справи № 766/5760/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140954293
Наступний документ : 140954296