Рішення № 140953510, 17.08.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2007/26

Провадження № 2/488/2228/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через свого представника Дармограй А.Т. звернулося до Корабельного районного суду міста Миколаєва із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 554395-КС-002 про надання кредиту від 17.09.2025 року, що становить 237 380 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 75 000 грн; - суми прострочених платежів по процентах 115 500 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 36 000 грн., суми прострочених платежів за комісією 10 880 грн.; та сплачений судовий збір.

Вимоги позову обґрунтовує тим, що 17.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 554395-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 17.09.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 554395-КС-002 про надання кредиту.

17.09.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 554395-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5530, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 17.09.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 554395-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 75000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Представник позивача, зазначив, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника №4678-0800 6634-5963, (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Позивач зазначив, що до теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 554395-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 554395-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 237 380,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини та вимоги чинного законодавства, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

25.05.2026 року представник відповідача - адвокат Прокоф`єв М.М. через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 123 380,00 грн, з яких 75 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37 500,00 грн - заборгованість за процентами та 10 880,00 грн - заборгованість за комісією. В іншій частині позовних вимог представник відповідача просив відмовити, зокрема вважав незаконним нарахування 36 000,00 грн відповідно до статті 625 ЦК України та таким, що не підлягає сплаті у зв`язку з дією воєнного стану.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначив, що нараховані позивачем проценти за користування кредитом у розмірі 115 500,00 грн є непропорційно великими порівняно із сумою основного боргу, яка становить 75 000,00 грн. На його думку, передбачена договором процентна ставка в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, що відповідає 365 % річних, створює надмірний фінансовий тягар для позичальника та не відповідає принципам справедливості, добросовісності й розумності. Посилаючись на положення законодавства про захист прав споживачів, практику Верховного Суду та рішення Конституційного Суду України, представник відповідача вважав умови договору щодо розміру процентів несправедливими та такими, що порушують баланс договірних прав і обов`язків сторін, у зв`язку із чим просив зменшити суму процентів до 37 500,00 грн.

Щодо нарахованих 36 000,00 грн відповідно до статті 625 ЦК України представник відповідача послався на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зазначивши, що на період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплачувати неустойку за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

26.05.2026 року представник позивача - Козачок М.О. через підсистему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, у якій не погодилася з доводами представника відповідача та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача зазначила, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, здійснення платежів, порушення графіка платежів і наявності заборгованості, у зв`язку із чим просила врахувати відповідні обставини як визнані відповідачем у розумінні статті 82 ЦПК України.

Щодо правомірності нарахування процентів представник позивача послалася на статті 1048, 1056-1 ЦК України та пункти 2.4, 4.2.1, 4.2.2, 10.1-10.5 кредитного договору. Наголосила, що договором передбачено застосування зниженої фіксованої процентної ставки в розмірі 1% за день користування кредитом за умови своєчасного та повного внесення платежів згідно з графіком. У разі прострочення платежу та непогашення заборгованості протягом наступних семи днів із восьмого дня прострочення застосовується стандартна фіксована процентна ставка в розмірі 1 % за день до закінчення строку кредитування.

На підтвердження добровільного погодження відповідачем умов кредитування представник позивача послалася на пункти 11.3.1 та 11.4.4 договору, за якими позичальник підтвердив ознайомлення з умовами договору та правилами кредитування, розуміння змісту й обсягу своїх зобов`язань і згоду з ними. Також зазначила, що відповідач мав можливість ознайомитися з умовами договору до його підписання, не звертався з вимогами про його розірвання чи визнання недійсним, а істотні умови кредитування, зокрема процентна ставка, комісія, строк кредитування та графік платежів, були визначені безпосередньо в договорі, укладеному в електронній формі та підписаному відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Заперечуючи проти доводів відповідача про надмірність нарахованих процентів, представник позивача зазначила, що товариство не нараховувало та не заявляло до стягнення неустойку у вигляді пені чи штрафу відповідно до статті 549 ЦК України. У зв`язку із цим вважала, що правові висновки щодо можливості зменшення неустойки або відповідальності за прострочення грошового зобов`язання не можуть автоматично застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки заявлені до стягнення проценти, за позицією позивача, є платою за користування кредитними коштами, а не штрафною санкцією.

Стосовно можливого нарахування процентів після закінчення строку кредитування представник позивача пояснила, що такі нарахування фактично не здійснювалися, а відображення в розрахунку дат за межами строку кредитування зумовлене автоматичним формуванням документа відповідною програмою. За її твердженням, після останнього дня строку кредитування сума заборгованості не змінювалася. Збільшення ж загальної суми нарахованих процентів представник позивача пов`язувала з недотриманням відповідачем графіка платежів, унаслідок чого залишок основного боргу залишався більшим, ніж передбачалося графіком, а проценти щоденно нараховувалися на фактичний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Представник позивача також зазначила, що відповідач не надав власного контррозрахунку та належних доказів, які б спростовували розрахунок позивача. Посилаючись на статті 12, 81 ЦПК України та статтю 627 ЦК України, вона наголосила на обов`язку сторін доводити обставини, на які вони посилаються, і на принципі свободи договору.

Щодо стягнення комісії представник позивача пояснила, що ТОВ «Бізнес Позика» є небанківською фінансовою установою, а передбачена договором комісія є комісією за надання кредиту, а не за його обслуговування чи користування ним. Посилаючись на пункт 4 частини першої статті 1 та частину другу статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а також на правила розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, вона вважала встановлення такої комісії правомірним. При цьому зазначила, що умова про сплату комісії передбачена безпосередньо підписаним відповідачем кредитним договором, а правові висновки Верховного Суду щодо неправомірності окремих банківських комісій не підлягають автоматичному застосуванню до цих правовідносин.

Щодо здійснених платежів представник позивача зазначила, що відповідач частково виконав зобов`язання за кредитним договором, сплативши загалом 16 870,00 грн, і всі ці платежі враховано в розрахунку заборгованості. На її думку, часткова сплата свідчить про визнання відповідачем факту укладення договору та наявності боргу. Представник позивача також пояснила, що розрахунок містить відомості про суму кредиту, процентну ставку, періоди нарахування, здійснені платежі та залишок заборгованості за тілом кредиту, процентами й комісією, а тому, на її переконання, є належним доказом заявлених вимог.

Крім того, представник позивача повідомила про готовність кредитодавця до позасудового врегулювання спору на взаємовигідних умовах за умови, що позичальник не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання коштів та наявності заборгованості.

01.06.2026 року представник відповідача - адвокат Прокоф`єв М.М. через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив, у яких не погодився з доводами позивача та наполягав на частковому задоволенні позову. Зокрема, він повторно заперечив проти стягнення 36 000,00 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, посилаючись на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та дію воєнного стану.

Також представник відповідача продовжував наполягати на надмірності процентів у розмірі 115 500,00 грн порівняно із сумою основного боргу 75 000,00 грн. Посилаючись на статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтю 1048 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, він вважав, що процентна ставка в розмірі 1 % за кожен день користування кредитом створює надмірний фінансовий тягар для позичальника та порушує принципи справедливості, добросовісності й розумності.

Крім того, представник відповідача зазначив, що збільшення заборгованості, на його думку, зумовлене надмірним нарахуванням процентів, штрафних санкцій та інших платежів, а фінансові труднощі відповідача, пов`язані з війною, проблемами з працевлаштуванням і необхідністю утримання сім`ї, ускладнюють виконання ним грошових зобов`язань.

У зв`язку із цим він просив стягнути заборгованість у загальному розмірі 123 380,00 грн, з яких 75 000,00 грн - за тілом кредиту, 37 500,00 грн - за процентами та 10 880,00 грн - за комісією, а в іншій частині позову відмовити.

01.06.2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» подала додаткові пояснення, у яких підтримала раніше викладену позицію щодо правомірності нарахування процентів і комісії та додатково наголосила, що кредитним договором від початку передбачено дві фіксовані процентні ставки, які залишаються незмінними протягом строку його дії. Зазначила, що, застосування стандартної ставки у разі порушення графіка платежів не свідчить про нарахування пені чи односторонню зміну умов договору. Представник позивача повторно зазначила, що проценти після закінчення строку кредитування не нараховувалися, а відображення відповідних дат у розрахунку пояснюється особливостями його автоматичного формування.

Щодо комісії представник позивача наголосила, що відповідно до пункту 2.5 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 15 000,00 грн, нараховується одноразово в дату видачі кредиту та залишається незмінною протягом строку дії договору. Комісія за видачу додаткових коштів може нараховуватися окремо за наявності відповідної умови в додатковій угоді. Представник позивача послалася на пункти 2.1, 4.2.2 та 5.3 договору, а також на графік платежів і паспорт споживчого кредиту, які, за її твердженням, передбачають обов`язок позичальника погашати заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією.

Представник позивача також зазначила, що відповідач підтвердив ознайомлення з умовами договору, розуміння змісту своїх зобов`язань і добровільність волевиявлення під час його укладення, а здійснення ним часткових платежів, зокрема з погашення комісії, свідчить про виконання договору та прийняття його умов. На думку позивача, наведені відповідачем доводи не спростовують погоджених сторонами договірних умов і розрахунку заборгованості.

За результатами викладеного представник позивача просила прийняти додаткові пояснення та долучити їх до матеріалів справи, врахувати під час вирішення спору, розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 17.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 оферту щодо укладення договору № 554395-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма).

17.09.2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір № 554395-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

У паспорті споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником), який підписано позичальника 17.09.2025 року одноразовим електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6898, визначено основні умови кредитування, а саме: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 75 000,00 грн; строк кредитування - обраний клієнтом: 169 днів (24 тижнів); мета отримання кредиту - на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом трьох днів; процентна ставка, відсотків річних: знижена процентна ставка 365,00; стандартна процентна ставка - 365,00; комісія за надання кредиту - 15000,00 грн

В цей же день 17.09.2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання кредиту №554395-КС-002 (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі по тексту - Договір).

Відповідно до розділу 8 Договору його було підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5530. Крім того у цьому розділі було зазначено прізвище, ім`я, по батькові позичальника « ОСОБА_1 », номер його паспорту та РНОКПП ( НОМЕР_2 ), адреса проживання: АДРЕСА_1 ; номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_3 , засоби зв`язку з позичальником: телефонний: НОМЕР_4 , електронний: ІНФОРМАЦІЯ_1 , поштовий.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі- правила).

Тип кредиту - кредит (п. 2.2 кредитного договору). Строк, на який надається кредит: 24 тижні (п.2.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно п. 2.5. Договору комісія за надання кредиту (надалі - комісія): 15 000,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Загальний розмір наданого кредиту: 75 000,00 грн (п. 2.7. кредитного договору).

Строк дії договору: до 04.03.2026 (п. 2.8. кредитного договору).

Орієнтована загальна вартість наданого кредиту: 185 554,75 грн (п. 2.9 кредитного договору).Загальні витрати за кредитом: 110 554,75 грн. (п. 2.10. кредитного договору).

Дата видачі кредиту: 17.09.2025, дата повернення кредиту: 04.03.2026 (пункти 2.13., 2.14 Договору).Згідно з п. 3.2 кредитного договору: Порядок укладання Договору Позичальником вперше.Для укладання Договору Позичальником вперше, в порядку встановленому Правилами та цим Договором, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на Сайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми Заявки вручну. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою Сайту Кредитодавця (Заявкою) та які необхідні для укладення Договору та реєстрації Позичальника в ІКС Кредитодавця. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних. (п. 3.2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2.2. кредитного договору сторони домовились, що Позичальник має змогу подати Заявку на оформлення Кредиту та обрати бажану суму завдяки інструменту вибору суми (повзунку). Після вибору суми Позичальник повинен пройти авторизацію шляхом введення своїх персональних та паспортних даних та заповнення усіх полів Заявки вручну або пройти автоматичну авторизацію за допомогою системи BankID.

Пункотом 3.2.5. кредитного договору, визначено, що після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору, Позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надсилання повідомлення на зазначений ним номер телефону або шляхом відображення такої інформації в Особистому кабінеті.

Відповідно до п. 3.3.7. кредитного договору, після підписання Договору на умовах, зазначених в п. 3.3.1. - 3.3.6. Кредитодавець здійснює надання Кредиту в порядку, зазначеному в цьому Договорі.

Окрім того, сторони погодили, що Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору. У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором. (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.5 кредитного договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування»: 1) у першу чергу - прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. 2) У другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом. 3) У третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до договору.

Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору (п. 5.2.3. кредитного договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати, вказаної у п. 2.8 договору (п..11.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 11.2.1. Договору підписуючи цей договір, позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування ї придбання.

Відповідно до п. 7.4.4. кредитного договору позичальник ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням.

Згідно з п. 3.1. Договору технологія (порядок) укладання договору: Договір укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та ї прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п. 11.12. Договору спосіб перерахування Позичальнику Кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, що наведений в розділі 12 Договору з урахуванням умов п. 5.3.3. цього Договору.

На підтвердження укладення відповідачем кредитного договору позивачем було надано витяг візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення договору про надання кредиту 554395-КС-002 від 17.09.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті https://my.tpozyka.com, зокрема: вхід в особистий кабінет, отримання інформації про статус клієнта, надання паспорту споживчого кредиту, підписання паспорту споживчого кредиту, запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору, підписання договору клієнтом та ін.

Анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - сайті https://my.tpozyka.com) підтверджує, що відповідачем ОСОБА_1 було надано свої анкетні дані та інформацію стосовно бажаного кредиту.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, складеного ТОВ «ПрофітГід», вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04 листопада 2020 року та на підставі інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції - 28e406d0-93c5-11f0-b90f-000c29d57ed2_1; надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року; номер транзакції - 45811-35712-67294; дата/час здійснення переказу - 17.09.2025 15:52; сума переказу - 75000.00 грн.; номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 ; емітент платіжної картки отримувача - RAIFFEISEN BANK; код авторизації - 453789; код RRN - 526015691587; призначення переказу - Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №554395-КС-002 від 17.09.2025 Без ПДВ.

Згідно листа №81-15-9/8974-БТ від 27.05.2026 року АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» що наданий на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 . Повний номер рахунку платіжної картки № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 27.05.2026 року, що надана АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на картку № НОМЕР_5 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 17.09.2026 року зараховано переказ у сумі 75 000 гривень.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП та адресу місця проживання.

Тобто, договір між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі , що згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачені у договорі строки кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 75 000 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є доведеними та підлягають задоволення.

Щодо вимог відповідача про зменшення стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне.

Проценти в сумі 115 500,00 грн нараховані за фіксованою ставкою 1 % на день, погодженою сторонами в п. 2.4 Договору, на неповернену суму кредиту в межах строку кредитування (з 17.09.2025 по 04.03.2026) і відповідає умовам Договору (ст. ст. 1048, 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка за договором про споживчий кредит не може перевищувати 1 %, а умова договору, яка встановлює вищу ставку, є нікчемною (ч. 5 ст. 12 цього Закону). Дотримання цієї вимоги суд перевіряє за власною ініціативою, навіть якщо споживач на це не посилається (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23).

Денна процентна ставка за Договором становить 0,87 % (п. 2.12 Договору). Вона розрахована за формулою ч. 4 ст. 8 цього Закону виходячи із загальних витрат за кредитом у розмірі 110 554,75 грн, до яких включено і проценти, і комісію, загального розміру кредиту 75 000,00 грн та строку кредитування 169 днів (110 554,75 : 75 000,00 : 169 * 100 % = 0,87 %), і не перевищує граничного розміру в 1 %.

Загальні витрати за кредитом, визначені в Договорі, розраховано з урахуванням того, що позичальник повертатиме кредит частинами відповідно до встановленого графіка платежів. Водночас, як убачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено один платіж у розмірі 16 870 грн, який підлягає врахуванню при визначенні фактичного розміру заборгованості. Однак здійснення зазначеного платежу не свідчить про належне виконання відповідачем зобов`язань за Договором у повному обсязі, оскільки решта платежів відповідно до погодженого графіка не була внесена. За таких обставин фактичний розмір нарахованих процентів може відрізнятися від суми процентів, урахованої при визначенні загальних витрат за кредитом, з огляду на невиконання позичальником зобов`язань у встановлені Договором строки. При цьому відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка обчислюється з припущення, що сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Отже, сама по собі відмінність між розрахунковими загальними витратами за кредитом та фактично нарахованими процентами не є достатньою підставою для висновку про завищення процентної ставки або нікчемність відповідної умови Договору.

Доводи відповідача щодо надмірності розміру нарахованих процентів суд відхиляє, оскільки сам по собі значний розмір процентів порівняно із сумою отриманого кредиту не є достатньою підставою для висновку про нікчемність відповідної умови договору. Несправедливість умов договору про споживчий кредит сама по собі не зумовлює їх нікчемності, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливе положення договору, зокрема щодо його ціни, може бути змінене або визнане недійсним у встановленому законом порядку. Отже, така умова є оспорюваною, а її недійсність може бути встановлена судом за позовом заінтересованої особи відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України.

Як зазначено в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, суд не вправі за відсутності відповідної позовної вимоги споживача самостійно визнавати оспорювану умову договору про споживчий кредит недійсною або змінювати її, зокрема шляхом зменшення погодженого сторонами розміру процентів за користування кредитом.

Разом із тим, оцінюючи доводи відповідача щодо розміру процентів, суд ураховує, що Договором передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 1 % на день, з умовами щодо якої відповідач був ознайомлений під час укладення Договору.

Тому вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 115 500 грн підлягає задоволенню.

Щодо нарахування комісії за кредитним договором № 554395-КС-002 від 17.09.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Вказане узгоджується із правовим висновком об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі №204/224/21 .

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги позивача щодо стягнення 10 880 грн заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафні санкції у вигляді відсотків, які передбачені ст. 625 ЦК України у розмірі 36 000 грн, суд зазначає таке.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549-552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З 17 березня 2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє і до нині.

Відповідно до наданого розрахунку позивача, у зв`язку з неповерненням відповідачем кредитної заборгованості за кредитним договором № 554395-КС-002 від 17.09.2025 року виникла заборгованість, у тому числі за штрафними санкціями, яка становить 36 000 грн. і була нарахована відповідно до статті 625 ЦК України в період дії воєнного стану.

Проте ці штрафні санкції були нараховані кредитодавцем з порушенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по відстках відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, позов про стягнення заборгованості за кредитним Договором № 554395-КС-002 від 17.09.2025 року з відповідача підлягає частковому задоволенню в частині вимог стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 75 000 грн., по процентам в розмірі 115 500 грн., що сукупно становить 190 500 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог становить 237 380 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 190 500 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 848,56 грн (платіжна інструкція № 10058 від 13.04.2026 року).

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 2 286 грн (2848,56*190500/237380).

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01033, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 554395-КС-002 про надання кредиту від 17.09.2025 року, що становить 190 500 грн., яка складається з: 75 000,00 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 115 500 грн. - суми прострочених платежів по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01033, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01033, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 286 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", код ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01033, м. Київ, б. Лесі Українки, б. 26, офіс 411;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська