Рішення № 140953271, 14.10.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1037/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 р.с-ще ДоманівкаДоманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кащака А. Я.,

за участі секретаря судового засідання Куш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулося до Доманівського районного суду Миколаївської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 травня 2012 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 укладено договір №010/0065/82/0091557 (далі Договір №010/0065/82/0091557).

Відповідно до умов цього договору, банк надав клієнту кредит у сумі 3500,00 грн, строком на 48 місяці з 29.05.2012 року по 29.05.2016 року. Умовами кредитного договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за цим договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

26 червня 2019 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та АТ «Райффайзен Банк» було укладено договір факторингу № 114/2-9 (далі Договір № 114/2-47), відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором №010/0065/82/0091557. В подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 29-11/2022 від 29 листопада 2022 року, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за Договором №010/0065/82/0091557.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов`язань щодо їх повернення, а відтак порушене право кредитора підлягає захисту. У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав, наведених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами, а також судові витрати.

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Дроманівського районного суду Миколаївської області від 06 серпня 2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, його представник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи. Однак у позовній заяві, заяві про розгляд справи без участі висловлено прохання здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримано та висловлено прохання їх задовольнити; щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів сторона позивача не заперечила.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 29 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до АТ«Райффайзен Банк» із Заявою на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», у якій просить встановити ліміт кредитування до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), далі Рахунок, у такому розмірі та на зазначених умовах:сума ліміту кредитування:3500,00 грн.; термін: 48 місяців.

29.05.2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0065/82/0091557, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3500,00 грн.. Строк користування кредитом становив 48 місяців з 29.05.2012 до 29.05.2016 (п.1.2. Договору), процентна ставка за користування кредитом фіксована, 36% річних (п.1.3. Договору), процентна ставка недозволеним овердрафтом 36% річних. Даний договір було підписано ОСОБА_1 власноручним підписом.

2.1. Банк, на підставі заяви Клієнта, яка є невід`ємною частиною Договору (надалі - Заява), відкриває на ім`я Клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів (далі - Картковий рахунок або КР) та випускає Клієнту платіжні картки (надалі - ПК/Картка), тип яких визначається Заявою. 2.2. Банк забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її реквізитів, відповідно до вимог законодавства України, правил платіжних систем, Правил ведення поточних рахунків фізичних осіб, до яких встановлено ліміт кредиту, та користування платіжними картками АТ «Райффайзен Банк Авалы» (далі - Правила) та Тарифів. 2.3. Всі операції, здійснені з використанням ПК із застосуванням ПІН-коду, CVV2/CVC2 та/або реквізитів ПК, у т. ч. довіреними особами Клієнта, абоіз застосуванням CIN-коду, безумовно визнаються Клієнтом як такі, що ним здійснені свідомо, особисто підписані, та спрямовані Клієнтом на вчинення правочину та/або розпорядження коштами на КР. 2.4. Всі терміни в розділі 11 Договору вживаються у значенні, визначеному Правилами, якщо інше не передбачено Договором.

3.7. На момент укладання Договору, по КР Клієнта діють наступні встановлені Банком ліміти на здійснення Клієнтом операцій по КР з використанням ПК: 3.7.1. Ліміти на здійснення видаткових операцій по КР з використанням ПК (окрім лімітів на отримання готівки з використанням ПК): - для Карток платіжної системи Visa International - еквівалент 10 000 доларів США, - для Карток платіжної системи MasterCard Worldwide - еквівалент 30 000 доларів США. 3.7.2 Ліміти на отримання готівки з використанням ПК: - для Карток Visa Electron, Maestro, Visa Classic, MasterCard Standard - 8000 привень на одну добу, або еквівалент в іноземній валюті; - для Карток Visa Gold та MasterCard Gold - 10000 гривень на одну добу, або еквівалент в іноземній валюті.

Ознайомившись з Паспортом кредиту та підписавши його Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Із Довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість по продукту «Кредитна картра Прозора»/ «Кредитна картка Базова» вбачається орієнтовна сукупна вартість кредиту та загальні умови кредитування. Також відповідач ОСОБА_1 ознайомлений із зазначеними умовами кредитного договору та сукупну вартість кредиту, про що свідчить особистий підпис відповідача та дата підписання вказаної довідки.

Згідно з розрахунку заборгованості за Договором №010/0065/82/0091557, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на день формування позовної заяви становить 15466,50 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -9776,93 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -3538,97 грн, інфляційні збитки -1639,53 грн.,нараховані 3% річних -511,07 грн.

26 червня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-9.

Згідно з пунктом 2.1. Договору №114/2-9 на умовах, встановлених цим договором, статей 512 - 519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників №114/2-9 від 26 червня 2019 року до Договору № 114/2-9 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № №010/0065/82/0091557 у розмірі 10056,57 грн;

29 листопада 2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення(купівлю-продаж) прав вимоги № 29-11/2022.

Згідно з Реєстру боржників до Договору № 29-11/2022 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за: кредитним Договором №010/0065/82/0091557 у сумі 15466,50грн.

У розрахунку заборгованості за Договором №010/0065/82/0091557, складеному ТОВ «Коллект Центр», станом на дату відступлення права вимоги, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 15466,50 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -9776,93 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -3538,97 грн, інфляційні збитки 1639,53 грн., нараховані 3% річних 511,07 грн.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1.Наявні в матеріалах справи докази, досліджені судом у судовому засіданні, дають підстави для висновку про дотримання всіх встановлених законодавством вимог при укладенні договору між первісним кредитором та відповідачем у письмовій формі, здійснені з дотриманням вимог законодавства, що не дає підстав для сумніву в існуванні вільного волевиявлення сторін на укладення відповідного правочину.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі ЦК України).

Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).

За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (абзац другий).

За частиною першою статті 626 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів)).

У статті 639 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення Договорів) вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості та інші умови.

2.2. У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що при укладенні між сторонами цієї справи кредитних договорів було дотримано його письмової форми з погодженням усіх істотних умов, а отже, між ними виникли відповідні зобов`язання.

2.3. Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в аспекті цієї справи АТ «Райффайзен Банк»).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

2.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

26 червня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 114/2-9. Згідно з пунктом 2.1. Договору № 114/2-9 первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з реєстру боржників до Договору № 114/2-9 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за: Договором №010/0065/82/0091557 у розмірі 10056,57 грн.

Після переходу права вимоги первісним кредитором продовжувалося нарахування процентів відповідно до умов договору, у зв`язку з чим: у розрахунку заборгованості за Договором №010/0065/82/0091557, складеному ТОВ «Вердикт Капітал», станом на дату відступлення прав вимоги, загальна сума заборгованості склала 10056,57 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу по кредиту 9776,93 грн, сума заборгованості за відсотками -279,64 грн..

29 листопада 2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення(купівлю-продаж) прав вимоги №29-11/2022.

Реєстром боржників до Договору №29-11/2022 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за: Договором №010/0065/82/0091557 у сумі 15466,50 грн.

Після переходу права вимоги первісним кредитором продовжувалося нарахування процентів відповідно до умов договору, у зв`язку з чим у розрахунку заборгованості за Договором №010/0065/82/0091557, складеному ТОВ «Коллект Центр», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 15466,50 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9776,93 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -3538,97 грн., інфляційні збитки 1639,53 грн., нараховані 3% річних -511,07 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивач набув право вимоги лише на ту суму заборгованості, на яку мав право кредитор, тобто на суму заборгованості 13 315,90 грн., у тому числі за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9776,93 грн, за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -3538,97 грн.,тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 13 315,9 грн. При цьому, право вимоги на стягнення інфляційних витрат в сумі 1639,53 грн. та 3% річних в сумі 511,07 грн. факторові не передавалося.

Крім того, згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування" у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів).

При цьому карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений згідно Постанови КМУ № 651 від 27.06.2023 року з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача не підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитними договорами №010/0065/82/0091557 від 29.05.2012 року, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, становить 13315,90 грн.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

З огляду на вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є підставовими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача кошти на загальну суму 13315,90 грн., з яких 9776,93 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 3538,97 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Вирішення питань судових витрат у справі

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволений частково, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0677690042 від 28 липня 2026 року, тож з відповідача на користь позивача слід стягнути 2292,19 грн (13315,90* 2 662,40 : 15466,50).

Щодо витрат позивача на правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076 передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону № 5076).

За статтею 30 Закону № 5076: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (частина перша); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (частина друга); при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частина третя).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року (справа № 751/3840/15-ц) вказано, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини витрати можуть бути компенсовані лише за умови, що вони були фактично понесені, є необхідними та розумними за обсягом (див., зокрема, пункт 79 справи «Ніколова проти Болгарії»/Nikolova v. Bulgaria від 25 березня 1999 року (заява № 31195/96).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц) зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року; так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Для стягнення витрат на правову (правничу) допомогу ТОВ «Коллект Центр» долучено: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги №2045 від 01.06.2026р.; витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року, згідно якого загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 9000 грн .

Суд зазначає, що врахувавши критерії реальності, розумності та співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на підставі наданих стороною позивача доказів, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи, а тому вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції з 9000 грн до 2000 грн.

Керуючись статями 2, 4, 12, 13, 19, 76, 78, 141, 223, 244, 247, 258, 268, 273, 274, 280, 352, 355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова,3, оф.306, Код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Кредитним договором №010/0065/82/0091557 на загальну суму 13315 (тринадцять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 90 копійок, з яких: 9776,93 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 3538,97грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова,3, оф.306,Код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 2292,19 (дві тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 19 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова,3, оф.306,Код ЄДРПОУ 44276926) 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ: 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ,01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя А.Я.КАЩАК