Рішення № 140953239, 27.10.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3480/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

в липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 850 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.10.2025 року між сторонами був укладений кредитний договір №09.10.2025-100002266. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 4 500 грн. з загальним строком користування коштами протягом 217 днів з дня надання, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит до 15.05.2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним. Фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Стандарт») застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ»), застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 18 850 грн., у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 5 500 грн., заборгованість за процентами в розмірі 6 770 грн., комісія за надання кредиту у розмірі 90 грн., додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 990 грн., відсотки нараховані по ст. 625 ЦК України у розмірі 5 500 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача проти цього не заперечував.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, 11.10.2025 року між сторонами був укладений кредитний договір №09.10.2025-100002266. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 4 500 грн. з загальним строком користування коштами протягом 217 днів з дня надання, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит до 15.05.2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним. Фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Стандарт») застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ»), застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідно до листа №1-2602 від 26.02.2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти 11.10.2025 на суму 4 500 грн. номер картки НОМЕР_1 (номер картки зазначено в кредитному договорі), призначення платежу: Видача за договором кредиту № 09.10.2025-100002266.

16.11.2025 року між сторонами був укладений додатковий договір до кредитного договору №09.10.2025-100002266 від 11.10.2025. Відповідно до вказаної додаткової угоди ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу 2-й транш у розмірі 1 000 грн., сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 5 500 грн., з строком користування коштами протягом 181 днів з дня надання, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит до 15.05.2026 року, комісія за надання 2-го траншу 9 % від суми 2-го траншу, що дорівнює 90 грн. В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становить 0,64 % (денна процентна ставка).

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідно до листа №1-2602 від 26.02.2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти 16.11.2025 на суму 1 000 грн. номер картки НОМЕР_1 (номер картки зазначено в додатковому договорі до кредитного договору), призначення платежу: Видача за додатковим договором до кредитного договору № 09.10.2025-100002266.

В той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальником своїх зобов`язань на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі 5 500 грн., заборгованості по комісії пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка передбачена п. 9. кредитного договору №09.10.2025-100002266 укладено 11.10.2025 року, то суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Суд встановив, що кредитний договір містить перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що можуть надаватися відповідачу, та за які позивачем встановлена щомісячна комісія. Однак позивач не надав доказів надання таких послуг споживачу.

Таким чином, нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у вказаному договорі є безпідставним, а тому вказана комісія не підлягає стягненню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 6 770 грн., суд зазначає наступне.

Якщо розрахунок заборгованості позивачем не здійснено або здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором №09.10.2025-100002266 від 11.10.2025 року станом на 10.11.2025 рік заборгованість по відсоткам погашена.

Відтак заборгованість за кредитним договором по відсоткам становить 6 596,20 грн. ( 225 грн (заборгованість за період з 11.11.2025 року по 15.11.2025 рік) + 6 371,20 (заборгованість за період з 16.11.2025 року по 15.05.2026 рік виходячи з умов п. 1.2., 1.6. додаткової угоди до договору 5 500 грн. *0,64 % = 35,20*181)

Що стосується заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 5 500 грн., то суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України не підлягає стягненню.

Таким чином, з огляду на викладене з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитним договором №09.10.2025-100002266 від 11.10.2025 року у розмірі 12 186,20 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 500 грн., заборгованість за процентами в розмірі 6 596,20 грн., заборгованість по комісії у розмірі 90 грн..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

З платіжної інструкції № СЦ00120414 від 01.07.2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (65%), а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 730,56 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копій поданих до суду документів в розмірі 82,80 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №09.10.2025-100002266 від 11.10.2025 року у розмірі 12 186,20 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 500 грн., заборгованість за процентами в розмірі 6 596,20 грн., заборгованість по комісії у розмірі 90 грн., судовий збір у розмірі 1 730,56 грн. та витрати понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками в розмірі 82,80 гривень..

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М.М. Ротар