Рішення № 140953131, 26.10.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

26.10.26 Справа №469/364/26

2/469/686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тавлуй В. В.,

за участю секретаря судового засідання Надич В.В.,

учасники справи:

представник позивача Поляков О. - не з`явився,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 31.03.2026 року звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено Договір кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного документа з використанням електронного підпису, здійсненого відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора VХAR.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 шляхом перерахування через банк- провайдер.

Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11 400,00 грн.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

На час звернення до суду з даним позовом позивач набув прав вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року відповідно до договорів факторингу, укладених з первісним кредитором позивача та з наступними його кредиторами.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 55 315,08 грн., з яких:

-11 400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту;

-43 915,08 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором.

02 квітня 2026 року судом відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві позивач зазначив, що просить розглянути справу без участі представника позивача, і не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

У надісланому до суду Відзиві відповідачка, як вбачається з його змісту, зазначила, що позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, регульовані нормами зобов`язального права.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного документа з використанням електронного підпису, здійсненого відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора VХAR.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Вказаний факт підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Договору кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року, Правил надання грошових коштів у позику, Заявки на отримання грошових коштів в кредит, Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора, Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора, алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора.

Первісний кредитор свій обов`язок щодо надання кредитних коштів виконав та 01.11.2023 року перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у загальному розмірі 11400,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яку вона вказала у Заявці при укладенні Кредитного договору, що підтверджується доданими до матеріалів позову копіями Платіжних доручення від 26.09.2023 року на суму 10 000,00 грн. та 1 400,00 грн. відповідно,

Дані, які б свідчили про інше, у суду відсутні.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК).

Згідно досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 26.12.2025 року заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором склала: 55 315,08 грн., з яких:

-11 400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту;

-43 915,08 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Вказані обставини вбачаються з даних наявних у матеріалах справи: копій Розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», копії Розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Таліон Плюс», Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №№433219646 від 26.09.2023 року відповідача ОСОБА_1 .

Дані, які б свідчили про інше, у суду відсутні.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З досліджених судом у сукупності матеріалів справи, а саме: копій Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, Витягу з Реєстру прав вимоги №260 від 28.11.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, Акту звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 260 від 28.11.02.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 року, Витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 року до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 року, Платіжної інструкція щодо сплати фінансування по Реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 року до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 року, Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 року, Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 року, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 року, Влатіжної інструкції щодо сплати фінансування по Реєстру Боржників до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 року, вбачається, що право вимоги за Договором кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , перейшло до позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».

Дані, які б свідчили про інше, у суду відсутні.

Таким чином, позивач відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України набув право вимоги та статус нового кредитора у зобов`язанні, що виникло внаслідок укладення Договору кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за укладеним ним кредитним договором, за яким він є позичальником, не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором, визначеної станом на 26.12.2025 року, у розмірі 55 315,08 грн.

Заперечення відповідачки проти позову, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявним у справі доказами, досліджених судом, які підтверджують обставини перерахування кредитних коштів та їх користування відповідачкою.

Обґрунтовані сумніви у достовірності вказаних доказів у суду відсутні.

Про узгодженість сторонами договору розміру відсотків за користування кредитним коштами та істотних умов договору, а також отримання нею копії примірнику договору свідчить електронний підпис відповідачки, здійснений нею допомогою одноразового ідентифікатора VХAR, відправлений її позивачем 26.09.2023 року о 18.08.28 год. на номер 0951613401, який нею було введено 26.09.2023 року о 18.08.51 год.

Щодо розміру заборгованості за користування кредитом суд виходить з того, що вказаний розмір заборгованості і його обґрунтування наведені в досліджених судом копіях Розрахунків заборгованості за кредитним договором, у яких детально обраховано підстави її виникнення та порядок її нарахування в розрізі відповідних платежів відповідно до умов кредитного договору, зокрема, розмір відсотків та періоди нарахування.

Згідно правової позиції, висловленій у Постанові Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок».

В той же час, власного «контррозрахунку» суми заборгованості відповідачкою не надано, що позбавляє суд можливості надати належну оцінку її доводам.

Згідно положень ст.133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та витрати на професійну правничу допомогу, факт понесення яких позивачем підтверджується доданими до матеріалів позову копіями Договору правничої допомоги 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додаткової угоди №25771110629 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року та Акту прийому-передачі наданих послуг з яких вбачається, шо у даній справі позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Щодо неспівмірності та завищеності витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

За положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, статтею 137 ЦПК Українм встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(п.1 ч.2 ст.137 ЦПК).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на ціну позову, яка становить 55315,08 грн., суд дійшов до висновку що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки, оскільки саме ці витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання вказаних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 12, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (адреса: 02094, м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956), заборгованість за Договором кредитної лінії №433219646 від 26.09.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , визначену станом на 26.12.2025 року, у розмірі 55 315,08 грн., в тому числі:

-11 400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту;

-43 915,08 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

На підставі ст.133, 137 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2 662,40 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя: