Рішення № 140953124, 27.10.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

27.10.2026 Справа № 469/588/26

2/469/812/26 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (далі ТОВ Коллект Центр) 21 травня 2026 року через систему Електронний суд звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 (теперішнє прізвище ОСОБА_3 ) заборгованість, яка виникла у відповідача за кредитним договором №4234225 від 29 травня 2021 року, укладеним між відповідачем та ТОВ Авентус Україна, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі ряду договорів факторингу. Розмір заборгованості становить 11298,32 грн., у тому числі тіло кредиту - 3500,00 грн., відсотки - 7680,00 грн., інфляційні збитки - 102,22 грн., нараховані 3% річних - 16,10 грн.; також просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн..

11 червня 2026 року суд відкрив провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана позивачем 12 червня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету позивача.

Відповідач ОСОБА_4 копію ухвали про відкриття провадження отримала 19 червня 2026 року; представник відповідача адвокат Григорян В.С. надала відзив на позовну заяву, у якому частково визнала позовні вимоги у сумі 11167,59 грн., з яких заборгованість за кредитом 3500,00 грн., заборгованість за відсотками у межах строку кредитування з 30 травня 2021 року по 26 червня 2021 року 1995,00 грн., просила стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у сумі 1294,99 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 4377,60 грн. Зазначала, що підстав для нарахування процентів після спливу строку кредитування не було, доказів продовження строку кредитування позивачем не надано.

У відповіді на відзив представник позивача Чайковська М.І. зазначала, що сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначала, що відповідач не навів обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надав будь-яких доказів на підтвердження такої позиції.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач не надав.

За такого суд на підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи суд встановив, що 29 травня 2021 року ТОВ Авентус Україна та відповідач уклали договір №4234225 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с.8-12).

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А349243.

За умовами вказаного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3500,00 грн. (п.1.3 договору); строк кредиту 30 днів (п.1.4 договору); стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація/автопролонгація; передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки 0,01% в день за викладених у договорі умов (п.1.5 договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту (п.2.1. договору).

Відповідно до п.4.1. договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору, або в порядку автопролонгації на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.

У п. 4.3.1 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. договору.

У п.4.3.2 договору споживач надав згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в п. 4.3.1. договору.

Наявність заборгованості за кредитом, що є умовою автопролонгації, відповідач не заперечує, а тому позивачем правомірно визначено строк кредитування з врахуванням автопролонгації загальною тривалістю 120 днів (30 днів + 90 днів). до 26 вересня 2021 року.

Разом з укладанням кредитного договору відповідач також ознайомилася та підписала таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, яка є Додатком №1 до кредитного договору (а.с.13), та паспорт споживчого кредиту (а.с.14-16), які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А349243.

В установленому законом порядку вказаний договір та окремі його умови недійсними не визнавались і є чинними.

Кредитні кошти в сумі 3500,00 грн. 29 травня 2021 року були перераховані на картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала самостійно, транзакція №949713870, що підтверджується довідкою ТОВ Фінансова компанія Контрактовий дім від 07 листопада 2024 року за вих. №7/63029 (а.с.21 на зв.) та довідкою ТОВ Авентус Україна від 12 листопада 2024 року № 11536/24-Е (а.с.24 на зв.).

З довідки АТ КБ ПриватБанк вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 029 травня 2021 року було зарахування коштів на суму 3500,00 грн. (а.с.87), що узгоджується з відомостями виписки по особовому рахунку відповідача за період 29 травня 2021 року 04 червня 2021 року (а.с.88).

Відповідач взятих на себе за цим договором зобов`язань належним чином не виконувала, кредитні кошти та відсотки за їх користування кредитору не сплачувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно з карткою обліку договору (розрахунок заборгованості), сума заборгованості за договором № 4234225 від 29 травня 2021 року станом на 29 грудня 2021 року становить 11180,00 грн., з яких основний борг 3500,00 грн., проценти 7980,00 грн.(а.с.26-31); станом на 10 січня 2023 року та 07 травня 2026 року заборгованість відповідача становить 11298,32 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 3500,00 грн.,заборгованість за відсотками 7680,00 грн. нараховані 3% річних 16,10 грн. та інфляційні збитки 102,22 грн. (а.с.32,33).

30 грудня 2021 року між ТОВ Авентус Україна та ТОВ Вердикт Капітал укладено договір факторингу №30-1/2021-21, відповідно до якого ТОВ Авентус Україна відступає ТОВ Вердикт Капітал, а ТОВ Вердикт Капітал приймає права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 4234225 від 29 травня 2021 року на суму 11180,00 грн. (а.с.34-37,42).

10 січня 2023 року ТОВ Вердикт Капітал відступило право вимоги до позичальників ТОВ Коллект Центр відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, зокрема, за договором № 4234225 від 29 травня 2021 року, укладеним між ТОВ Авентус Україна та відповідачем, на суму 11298,32 грн., у тому числі сума заборгованості за основним зобов`язанням 3500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 7680,00 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України 118,32 грн. (а.с.43-45,51).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

гідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самой якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549/552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони узгодили розмір кредиту, строк та умови його надання, умови автопролонгації строку кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А349243 (а.с.12).

Так як відповідач не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором позивачу, позовна вимога про стягнення з відповідача боргу за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 3500,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 7680,00 грн., то суд зазначає про таке.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки відповідач 28 червня 2021 року кредит в сумі 3500,00 грн. не повернула, а продовжувала користуватися кредитним коштами, то ТОВ ТОВ Авентус Україна відповідно до умов п.1.5.1 договору нарахувало суму процентів за користування кредитом у період з 28 червня 2021 року по 27 червня 2021 року у розмірі 1995,00 грн. та здійснило пролонгацію строку кредитування; проценти за період з 29 червня 2021 року по 26 вересня 2021 року включно нараховані протягом пролонгованого строку кредитування у відповідності до п.4.3.1 та 1.4 за ставкою 1,90% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за 90 днів і становить 5985,00 грн., усього 7680,00 грн.; з зазначеної суми відповідачем сплачено на погашення заборгованості по процентам 300.00 грн., тому заборгованість відповідача по процентам становить 7680,00 грн..

Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, у справі, що розглядається, позивач нарахував передбачені договором проценти протягом пролонгованого строку кредитування, тобто відповідно до вимог вказаних норм законодавства та умов кредитного договору, що спростовує доводи відповідача про незаконність нарахування відсотків за користування кредитом.

За такого суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, у тому числі на підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України - витрати на професійну правничу допомогу

Позивач заявив розмір вказаних витрат у сумі 9000,00 грн., на підтвердження яких надав копію договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, копію заявки на надання юридичної допомоги №45 від 01 квітня 2026 року, копію витягу з акта №21 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року з детальним описом наданих послуг.

Представник відповідача у відзиві посилалась на неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та невідповідність критерію реальності таких витрат; разом з тим, вважала, що розмір таких витрат , які можуть бути стягнені з відповідача на користь позивача, має бути розрахований пропорційно до суми задоволених вимог виходячи із розміру витрат на правову допомогу 9000 грн., що відповідає розміру витрат на правову допомогу, заявленому позивачем, тобто фактично не оспорювала заявлений позивачем розмір таких витрат.

За такого, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн. та судовий збір у сумі 2662,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр, код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, заборгованість за договором № 4234225 від 29 травня 2021 року в сумі 11298,32 грн., судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., усього стягнути 22960 (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 72 копійки.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя