Вирок № 140952919, 27.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. Справа153/834/26

Провадження1-кп/153/37/26-к

у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль МогилівПодільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12026020000000038 від 26 січня 2026 року

про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ямполі Ямпільського району Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 та зареєстрованого по АДРЕСА_2 , із повною вищою освітою, не працюючого, не одруженого, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

та про обвинувачення ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ямпіль Ямпільського району Вінницької області, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_3 , із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, інвалідності немає, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого неодноразово продовжувалась та діє до тепер. Пунктом 3 цього Указу передбачено, окрім іншого, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст.33 Конституції України. Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється. Разом із цим, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, на початку січня 2026 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ході спілкування за допомогою мобільного додатку «Telegram» познайомилася з громадянином України ОСОБА_8 , та дізнавшись, що він є особою призовного віку, запропонувала організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску. Надалі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 05.03.2026 за допомогою мобільного додатку «Telegram» повідомила ОСОБА_8 про те, що перетин державного кордону України буде здійснюватися 09.03.2026 поза пунктом пропуску через державний кордон України до Республіки Молдови (Придністровський сегмент), зазначивши про необхідність його прибуття до селища Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, де на нього буде чекати автомобіль, який доставить його до державного кордону України з Республікою Молдова з метою подальшого незаконного переправлення через держаний кордон України, а також повідомив, що вартість такої послуги буде становити 4000 доларів США. На запропоновані невстановленою особою умови, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, погодився та того ж дня прибув за адресою: Вінницька область Тульчинський район селище Вапнярка вулиця Привокзальна,7-А. Надалі, 09.03.2026 близько 12 години 20 хвилин, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, володіючи інформацією про способи та порядок здійснення охорони державного кордону України, усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, сприяючи незаконному переправленню ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, через державний кордон України, шляхом наданням вказівок та інструктажу, забезпеченням транспортним засобом та усуненням перешкод, зустріли його за вказаною вище адресою. Після цього ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Opel», моделі «Vectra», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , спільно із ОСОБА_3 , оминаючи встановлені на автодорозі контрольні пости, перевезли ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, із с.Вапнярка до м.Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області та надали детальний інструктаж щодо способу та місця перетину державного кордону України на територію Республіки Молдова. У місті Ямпіль ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебуваючи на території міського парку, неподалік вулиці Наддністрянської, отримали від ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, грошові кошти у сумі 2000 доларів США, (які згідно зі ст.273 КПК України є імітаційними засобами), що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 09.03.2026 становить 87458,40 грн., у якості частини раніше обумовленої винагороди за незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 затримали працівники правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

02 вересня 2026 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні №12026020000000038 від 26.01.2026 - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , з однієї сторони та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_3 за участю захисника адвоката ОСОБА_6 уклали угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468-470, 472 КПК України. Відповідно до угоди ОСОБА_3 беззастережно визнає свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення за ч.3 ст.332 КК України під час судового провадження, а саме у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Окрім того, ОСОБА_3 зобов`язується надавати показання під час судового розгляду щодо вчинення ним та ОСОБА_4 інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Також, ОСОБА_3 зобов`язується надавати показання у кримінальному провадженні №12026020000000228 від 06.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, матеріали якого виділені з кримінального провадження №12026020000000038 від 26.01.2026 про відомі йому факти організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України іншими особами. ОСОБА_3 розуміє, що надання показань у майбутньому про вказані обставини є однією з умов дійсності цієї угоди, а тому не з`явлення за викликом органу досудового розслідування, прокурора чи суду без поважних причин, або відмова від надання показань щодо зазначених обставин, зміна показань вважаються порушенням ним обов`язків за цією угодою. Прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості, відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.470 КПК України, враховано наявність суспільного інтересу, який полягає в наступному: швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення; запобіганні повторного вчинення кримінального правопорушення, як обвинуваченим, так і іншими особами, у тому числі, більш тяжких; висловлення наміру ОСОБА_3 та зі згоди заставодавців ініціювати під час судового розгляду питання щодо перерахування у добровільному порядку суми застави у розмірі 266240 гривень, а також протягом п`яти робочих днів після підписання сторонами угоди перерахувати грошові кошти в розмірі 233760 гри на підтримку Збройних Сил України (отримувач: військова частина НОМЕР_2 , р/р UA608201720313211002301364666 ДКСУ, м.Київ, МФО НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 26637367). Обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Також, сторони погоджуються на призначення покарання, яке обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, за ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_3 .

Також, 01 вересня 2026 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні №12026020000000038 від 26.01.2026 - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , з однієї сторони та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_4 за участю захисника адвоката ОСОБА_7 уклали угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468-470, 472 КПК України. Відповідно до угоди ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення за ч.3 ст.332 КК України під час судового провадження, а саме у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Окрім того, ОСОБА_4 зобов`язується надавати показання під час судового розгляду щодо вчинення ним та ОСОБА_3 інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Також, ОСОБА_4 зобов`язується надавати показання у кримінальному провадженні №12026020000000228 від 06.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, матеріали якого виділені з кримінального провадження №12026020000000038 від 26.01.2026 про відомі йому факти організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України іншими особами. ОСОБА_4 розуміє, що надання показань у майбутньому про вказані обставини є однією з умов дійсності цієї угоди, а тому не з`явлення за викликом органу досудового розслідування, прокурора чи суду без поважних причин, або відмова від надання показань щодо зазначених обставин, зміна показань вважаються порушенням ним обов`язків за цією угодою. Прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості, відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.470 КПК України враховано наявність суспільного інтересу, який полягає в наступному: швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення; запобіганні повторного вчинення кримінального правопорушення, як обвинуваченим, так і іншими особами, у тому числі, більш тяжких; висловлення наміру ОСОБА_4 та зі згоди заставодавців ініціювати під час судового розгляду питання щодо перерахування у добровільному порядку суми застави у розмірі 266240 гривень, а також протягом п`яти робочих днів після підписання сторонами угоди перерахувати грошові кошти в розмірі 233760 гри на підтримку Збройних Сил України (отримувач: військова частина НОМЕР_2 , р/р UA608201720313211002301364666 ДКСУ, м. Київ, МФО НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 26637367). Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Також, сторони погоджуються на призначення покарання, яке обвинувачений ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, за ч.3 ст.332 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання про можливість затвердження даних угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також просить вказану угоду затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні також просить вказану угоду затвердити.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угод про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з`ясував, що скарги обвинуваченні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавали.

Окрім того, на виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені усвідомлюють свої права, наслідки укладення і затвердження угод, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до них застосовано, а також усвідомлюють наслідки невиконання угод про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали себе винуватими, згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю усвідомлюють зміст укладених з прокурором угод про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даних угод, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угод про визнання винуватості між прокурором, обвинуваченими та їх захисниками відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даних угод.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сприяли незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, їхні дії кваліфікує за ч.3 ст.332 КК України, за якою належить призначити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , узгоджену сторонами угод про визнання винуватості, міру покарання.

Тому, із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинувачених, їх ставлення до вчиненого, визнання вини, щире каяття, виявлення добровільного наміру ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та зі згоди заставодавців ініціювати під час судового розгляду питання щодо перерахування у добровільному порядку суми застави у сумі 266240 гривень, а також протягом п`яти робочих днів після підписання сторонами угоди перерахувати грошові кошти у сумі 233760 гривень на підтримку Збройних Сил України, а також покарання, яке повинні понести обвинувачені у виді позбавлення волі на строк п`ять років, із застосуванням ст.ст.69, 75, 76 КК України. Також судом враховується відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинувачених. Отже, виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливе без ізоляції їх від суспільства. Тому, застосовуючи ст.75 КК України, тобто із звільненням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, з покладенням на них обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Згідно вимог статті 77 КК України, враховуючи обставини справи, суд вважає неможливим призначити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додаткове покарання, що передбачене в санкції ч.3 ст.332 КК України як обов`язкове, у виді конфіскації майна.

Призначаючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинувачених, їхнього перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає їх особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді застави залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 392-393, 395, 468, 469, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 02 вересня 2026 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником адвокатом ОСОБА_6 , із однієї сторони, а також прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , з другої сторони.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 02 вересня 2026 року покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.

Роз`яснити ОСОБА_3 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін. Заставу після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю на підставі ч.11 ст.182 КПК України.

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01 вересня 2026 року укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_7 , із однієї сторони, а також прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , з другої сторони.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 01 вересня 2026 року покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з організацією перевезення осіб через державний кордон України строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу проголошення вироку.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін. Заставу після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю на підставі ч.11 ст.182 КПК України.

Арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області №127/7850/26 від 12 березня 2026 року, №127/7859/26 від 12 березня 2026 року, №127/7846/26 від 13 березня 2026 року, №127/8382/26 від 19 березня 2026 року скасувати.

Речові докази:

мобільний телефон марки «Iphone», слот від сім-карти оператора мобільного зв`язку «Київстар», сім-карту оператора мобільного зв`язку «vodafone», сім флеш-накопичувачів, на які накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2026 №127/7850/26 у відповідності із п.1 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати;

мобільний телефон «iPhone» у чохлі чорного кольору який поміщений до спец пакету НПУ WAR 0059471, на який накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2026 №127/7859/26 у відповідності із п.1 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати;

20 купюр номіналом 100 доларів США, що є несправжніми імітаційними засобами, номери купюр: PF01141933L, MB19458107L, LK67602728D, LF16393049E, QD23192268A, PF01141933L, MB19458107L, LK67602728D, LF16393049E, QD23192268A, PF01141933L, MB19458107L, LK67602728D, LF16393049E, QD23192268A, PF01141933L, MB19458107L, LK67602728D, LF16393049E, QD23192268A, на які згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2026 №127/7859/26 накладено арешт, у відповідно із п.4 ч.9 ст.100 КПК України знищити;

мобільний телефон марки iPhone 11 із сім картою, який був поміщений до спец пакету НПУ 5045722, на який ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2026 №127/7846/26 накладено арешт, у відповідності із п.1 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати;

автомобіль марки «Opel» моделі «Vectra» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2026 №127/8382/26 накладено арешт, у відповідності із п.1 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_1